Ґрунт – це верхній пухкий шар гірських порід, перероблений спільними діями компонентів неживої та живої природи (сонячне тепло, повітря, вода, рослини, тварини, бактерії). Гірські породи (пісок, глина, лес) відіграють визначальну роль у формуванні ґрунту тому їх називають материнськими породами.
Головною складовою ґрунту є гумус (перегній), що визначає родючість ґрунту – чим потужніший вміст гумусу, тим родючіший ґрунт.
Різноманітність чинників ґрунтоутворення визначає надзвичайне різноманіття ґрунтів, яких налічують сотні видів. В основу їх класифікації покладено відмінність ґрунтів за будовою, складом, кольором, потужністю гумусового шару.
До найважливіших факторів ґрунтоутворення відносять розподіл тепла і вологи, тому кожній природній зоні відповідають певні типи ґрунтів. Так, найпоширеніші червоно-жовті ґрунти вологих екваторіальних лісів утворені під впливом значної кількості тепла і вологи. Далі від екватора вони змінюються на сформовані за умови перемінного зволоження червоні ґрунти. В пустелях сірі та бурі пустельні ґрунти формуються під впливом надлишку тепла та недостатнього зволоження. Вони фактично не мають гумусу і тому землеробство тут можливе за умови штучного зволоження (оазиси) чи вздовж долин річок, де формуються особливі інтразональні ґрунти – алювіальні річкових долин. Далі під впливом різного співвідношення тепла та вологи, змінюючи один одного, ідуть сірі лісові, підзолисті ґрунти тощо. Найродючішими ґрунтами на Землі є чорноземи, що становлять одне з найбільших багатств нашої держави.
Ґрунтовий покрив може суттєво змінюватись під впливом людської діяльності. Відомо багато прикладів, коли завдяки безвідповідальній діяльності людини на місці колишніх родючих земель виникали кар'єри, терикони, смітники тощо. Запобігти цьому покликана рекультивація земель (відновлення порушених земель) та комплексний підхід, що має максимально враховувати всі наслідки для навколишнього середовища, які може спричинити господарська діяльність людини.
ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРИРОДИ ЗЕМЛІ
Українська