Географічне положення материка зумовлює надходження протягом року значної кількості сонячної радіації та наявність майже скрізь високої температури. А переважання континентальних тропічних мас і низхідних рухів повітря робить цей материк найсухішим.
Більша частина материка лежить у широтах, де переважає пасатна циркуляція. Тихоокеанські повітряні маси не приносять значних опадів у внутрішні райони материка: Великий Вододільний хребет перехоплює вологу пасатів і тому рясні опади випадають тільки на навітряних схилах гір і вузькій узбережній смузі. Так, майже 40% території материка одержують менше 250 мм опадів на рік і тільки 10% - понад 1000 мм на рік.
Австралія розташована в трьох кліматичних поясах: субекваторіальному, тропічному та субтропічному.
Для північної частини, що знаходиться в субекваторіальному поясі, характерні високі (близько +25°C) впродовж року температури і велика (близько 1500 мм) кількість опадів, що розподіляється нерівномірно впродовж року. Літо тут дуже вологе з грозовими дощами, а зима суха.
У тропічному кліматичному поясі при загальних високих температурах (влітку +30°C, взимку + 16°C) розрізняють за зволоженням два типи клімату: континентальний тропічний із кількістю опадів до 200 мм на рік і високою амплітудою температур та тропічний вологий (до 2000 мм опадів на рік).
Субтропічний пояс південної частини материка характеризується позитивною протягом року температурою зі значною відмінністю у кількості опадів західних і східних частин поясу. Так, південно-західна частина Австралії розташована в області середземноморського типу клімату зі сухим літом і вологою зимою. Центральна частина поясу – область континентального субтропічного клімату із сухим спекотним літом і порівняно холодною зимою. На південному сході – вологий субтропічний тип клімату з рівномірними опадами впродовж року.
Найбільша за площею зона тропічних напівпустель і пустель представлена пустелею Вікторія і Великою Піщаною пустелею, що в прибережних районах переходять в напівпустелі.
Характерним для цих місць є червоний колір поверхні, спричинений значним вмістом сполук заліза в піску.
Наявність досить багатого, як для пустель, рослинного світу тут пояснюється близьким заляганням підземних вод. Поодинокі чагарники з акацій та евкаліптів в деяких місцях переходять у непрохідні хащі, а вздовж річок іноді трапляються цілі гаї евкаліптів. Із тварин тут мешкають страуси ему, кенгуру, ящірки й отруйні змії.
Зона вологих вічнозелених тропічних лісів на червоно-жовтих фералітних ґрунтах - це вузька смуга на сході материка. Теплий клімат і достатнє зволоження спричинили тут розвиток різноманітної рослинності: евкаліпти, араукарії, різні види пальм, папороті, бамбук. Багатий тут і тваринний світ; а деякі з мешканців цих місць взагалі є ендеміками (сумчаста летяга, коала, єхидна, райська пташка).
На крайньому південному заході - зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників. На сході субтропічного поясу – зона мішаних лісів на червоно-жовтих ґрунтах із пальмами та вічнозеленими буками.
Для зони саван і рідколісся, що займають значні території півночі і сходу Австралії, характерні різні види евкаліпту, акації, пляшкові дерева, що ростуть на червоних і коричневих ґрунтах. Кенгуру, качкодзьоб, страус ему, вомбат – представники тутешньої фауни.
АВСТРАЛІЯ
Українська