Можна з упевненістю стверджувати, що людина подорожувала впродовж всього часу свого існування. Археологічні розкопки свідчать про те, що вже 10 тисяч років тому люди плавали Середземним морем. А перші письмові свідчення про далекі подорожі дійшли до нас із третього тисячоліття до нашої ери: єгипетські мореплавці освоїли морський шлях до східного узбережжя Африки та південного узбережжя Аравійського півострова.
Безумовно, мотиви цих подорожей були різні: відкриття і підкорення нових земель, опанування новими торговими шляхами, пошуки казкових багатств, задоволення власної допитливості тощо. Але безперечно й те, що саме подорожі і відкриття були визначальними факторами світового прогресу. З кожною експедицією розширювалися горизонти знань із географії, астрономії, медицини. Знайомство з новими землями давало можливість людям обмінюватися товарами, технологіями, культурними здобутками, збагачуючи один одного. Щоправда, траплялось й так, що в результаті нових відкриттів прибульцями знищувались або поглинались цілі народи зі своєю самобутньою культурою.
Більшість експедицій проходили океанами і морями. Враховуючи недосконалість засобів пересування в минулому (каное, піроги, вітрильники), можна тільки дивуватись мужності та витривалості, наприклад, норманів, які ще на межі першого і другого тисячоліть нашої ери долали холодними водами північної Атлантики велетенські відстані.
Навряд чи можна згадати всіх знатних і простих мандрівників, які ціною свого здоров'я чи навіть життя відкрили для нас океани і моря, материки, острови, протоки. Та є постаті, досягнення яких можна вважати поворотними в історії людства: Марко Поло, Христофор Колумб, Васко да Ґама, Фернан Маґеллан, Джеймс Кук, Руаль Амундсен. Саме після експедицій цих людей кардинально змінювалось уявлення про Землю або окремі її регіони, і людство виходило на принципово новий рівень розвитку.
Безумовно, однією із найпомітніших постатей світової історії був Христофор Колумб.
Ця людина завдяки наполегливості та мужності змогла здолати не лише труднощі, які випали їй під час подорожей, але й витерпіти звинувачення в марнотратстві грошей на безцільні мандри. Результатом його чотирьох експедицій стало відкриття Нового Світу (Америки), хоча сам Колумб до своєї смерті вірив у те, що відкрив найкоротший шлях до Індії. Парадоксально, що сам герой провів останні роки свого життя в поневіряннях і помер у злиднях. Лише після смерті мореплавця людство гідно оцінило його подвиг. Хоча результати його відкриттів були не тільки позитивними: колонізатори розглядали нові землі перш за все як об'єкт збагачення, було вивезено багато золота, інших коштовностей, знищено тубільну культуру, тисячі людей були продані в рабство. Все ж відкриття Колумбом Америки можна поставити в один ряд із найвидатнішими досягненнями людства, такими як політ у космос, винайдення ліків від смертельних хвороб, підкорення морських глибин тощо.