§ 11. Північний Льодовитий океан
1. Пригадайте, де розташований Північний Льодовитий океан.
2. Хто з мандрівників першим досягнув Північного полюса?
3. Які властивості мають арктичні повітряні маси?
Площа океану – 14,8 млн км2.
Середня глибина – 1 220 м.
Максимальна глибина – 5 527 м.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Північний Льодовитий океан мав багато назв. У давні часи росіяни називали його Студеним морем, англійці – Північним, португальці – Льодяним. У 1845 р. Лондонське географічне товариство затвердило сучасну назву. Слово Льодовитий означає багатий льодами.
Північний Льодовитий океан найменший з океанів. Він займає тільки 4 % від площі Світового океану. Океан майже зусібіч оточений суходолом Євразії і Північної Америки. Головною особливістю географічного положення є його розташування у центрі Арктики. Це полярна область Землі, яка займає увесь простір довкруж Північного полюса (включаючи води океанів, острови і узбережжя материків). Умовну межу Арктики проводять по Північному полярному колу. Це визначає надзвичайну суворість клімату океану.
Більшість морів Льодовитого океану – окраїнні (Гренландське, Норвезьке, Баренцове, Карське) і тільки одне – внутрішнє (Біле). Найбільша Гудзонова затока глибоко вдається у Північноамериканський материк. За чисельністю островів Північний Льодовитий посідає друге місце після Тихого океану. Вони мають материкове (Гренландія) і вулканічне (Ісландія) походження. Північний Льодовитий океан має широке сполучення з Атлантичним океаном, а з Тихим з’єднаний вузькою Беринговою протокою.
Мал. Північний Льодовитий океан біля берегів Гренландії
Мал. Вітрильник у північних широтах
Робота з картою
1. Визначте, в якій частині океану розташований Північний полюс.
2. Яким відтінком зображено шельф? Визначте, яку приблизно частину океану він займає. Чим шельф Північного Льодовитого океану відрізняється від шельфу інших океанів?
3. Назвіть моря, що розташовані на шельфі океану. Які приблизно глибини вони мають?
4. Які підводні гірські хребти перетинають дно океану? Продовженням якого серединноокеанічного хребта є хребет Гаккеля?
5. Які назви мають улоговини дна океану? На честь кого вони названі?
6. Які країни розташовані на берегах Північного Льодовитого океану?
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ АРКТИКИ. Першовідкривачами узбережжя Північного Льодовитого океану вважають росіян-новгородців, які дісталися до нього наприкінці ХІ ст. Їхні нащадки – помори, які вели промисел риби і полювали на морських звірів, добре знали умови плавання в полярних водах.
Наприкінці ХVІ ст. завдячуючи плаванням голландця Віллема Баренца була складена карта частини океану. Згодом для освоєння північних морських шляхів Росія, Швеція, Норвегія почали споряджати численні експедиції. У 1733–1743 рр. учасники російської Великої Північної експедиції дослідили Льодовитий океан і нанесли на карту його узбережжя вздовж Євразії. Ця експедиція була найбільшою у ті часи за кількістю учасників, тривалістю та охопленням досліджуваної території. Пам’ять про дослідників збереглася в багатьох географічних назвах: Берингове море, море Лаптєвих, затока Шеліхова, мис Челюскін. Так мандрівники вписували свої імена в географічний літопис Землі.
У 1878–1880 рр. шведська експедиція під керівництвом Нільса Норденшельда вперше здійснила наскрізне плавання Північним морським шляхом. Дрейфуючи на судні «Фрам», норвезький дослідник Фритьоф Нансен зібрав відомості про природу приполярних районів океану. А його земляк Руал Амундсен уперше проплив Північним Льодовитим океаном уздовж північних берегів Північної Америки.
Початком нового етапу у вивченні океану стали дослідження в ХХ ст. Видатним дослідником Арктики був Отто Шмідт – учений, який здобув освіту в Київському університеті. У 1932 р. він очолив експедицію на криголамі «Сибіряков», учасники якої виміряли глибини й товщу криги в океані, вели спостереження за погодою. У 1937 р. на крижині була організована наукова дрейфуюча станція «Північний полюс» (слово дрейф у перекладі з голландської означає плавати, гнати, а дрейфувати – переміщуватися за вітром або течією без допомоги двигуна). Полярники під керівництвом Івана Папаніна, дрейфуючі на ній від Північного полюса до Гренландського моря, провели ряд спостережень. Нині на крижинах влаштована мережа метеорологічних станцій. У 1977 р. атомний криголам «Арктика» від Мурманська, долаючи потужну кригу досягнув Північного полюса. Увесь шлях туди і назад протяжністю 7 100 км зайняв 13 діб.
У наш час вивчення природи океану продовжується за допомогою літаків, що здатні сідати на крижини, та штучних супутників Землі.
БУДОВА І РЕЛЬЄФ ДНА. У Північному Льодовитому океані шельф такий великий, що займає майже половину всього дна. Місцями він простягається від берега на 1300 км. Набагато ширший, ніж в інших океанах, і материковий схил.
У центральній частині океану паралельно один одному простяглися на тисячі кілометрів гірські хребти. Серединно-океанічний хребет Гаккеля перетинають численні поперечні розломи. Натомість хребти Менделєєва і Ломоносова більше нагадують гори суходолу. Хребти ділять ложе океану на глибоководні улоговини (до 4 000 м завглибшки). Там лежать горбисті рівнини. Північний Льодовитий океан наймілкіший. Максимальна його глибина 5 527 м відмічена в Гренландському морі.
КЛІМАТ. Завдячуючи своєму географічному положенню, Північний Льодовитий найхолодніший з усіх океанів. В районі Північного полюса півроку триває полярна ніч, тому поверхня отримує мало сонячного тепла. Понад 80 % сонячної радіації, що надходить тільки влітку, снігом і льодом відбиваються назад в атмосферу. Тому арктичні широти дуже суворі. Тріскучий мороз, пронизливий вітер, сильні хуртовини – таку погоду формують холодні і сухі арктичні повітряні маси. Вони панують над усім океаном, а проникаючи далі на прилеглі материки, викликають різке зниження температури повітря. Середня температура повітря взимку знижується до –40 0С, а влітку становить близько 0 0С. Опадів випадає дуже мало – від 100 до 200 мм за рік. Влітку утворюються тумани, які тримаються до 5 діб.
Над охолодженою Арктикою встановлюється область високого тиску: там панує антициклон. Проте час від часу з Атлантики проникають циклони, які приносять хмарність, опади і сильні вітри.
Арктичні повітряні маси хоча й холодні, проте вони значно тепліші, ніж антарктичні. Це зумовлено отеплювальним впливом течій з Атлантики. Тому взимку, як це не дивно, Північний Льодовитий океан не охолоджує, а обігріває суходіл Північної півкулі.
ВОДНІ МАСИ І ТЕЧІЇ. Внаслідок суворого клімату водні маси Північного Льодовитого океану цілорічно мають дуже низьку температуру (–1,5 0С). Невелику солоність (32 ‰) обумовлює значний стік прісних річкових вод з прилеглих материків.
Усе це є причиною утворення криги, якою цілорічно скутий океан. У центрі глиби льоду спаяні й утворюють суцільний крижаний покрив потужністю до 5 м, який не встигає розтанути за коротке холодне літо. Внаслідок вітрів і течій крига постійно дрейфує із сходу на захід. Влітку вздовж узбереж материків утворюється смуга вільної від криги води. Крім того, в океані постійно є айсберги, які утворюються з покривних льодовиків, що сповзають з численних арктичних островів.
Основну масу води і тепла в Північний Льодовитий океан приносить з Атлантики відома вам тепла Північноатлантична течія, яка переходить у Норвезьку течію. Ці дві течії називають „дорогою циклонів”, що проникають в Північний Льодовитий океан Теплі течії віддають в атмосферу до 70 % тепла і суттєво обігрівають приатлантичну частину Північного Льодовитого океану. Моря в зоні їх дії не замерзають. Холодна Трансарктична течія несе свої води від берегів Аляски до Північного полюсу і далі до Гренландії.
ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. Суворі кліматичні умови зумовлюють бідність рослинності і тваринного світу Північного Льодовитого океану. Найбільше серед організмів водоростей, які здатні жити не тільки в холодній воді, а й навіть на кризі. В теплішій приатлантичній частині океану є планктон. Там поширені риби, які мають промислове значення, – морський окунь, оселедець, тріска, сайра, палтус, сайда, навага, лосось.
Багато мешканців океану пристосувалися до сурових умов. Майже скрізь в океані живуть моржі, тюлені, кити. До тваринного світу Північного Льодовитого океану належить і білий ведмідь, оскільки значна частина його життя проходить на кризі. Численні морські птахи – чайки, кайри, баклани. На високих скелястих берегах островів вони влаштовують масові гніздування – «пташині базари».
Мал. Моржі на крижині
Мал. Тюлень
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ І ОХОРОНА ОКЕАНУ. Холодні води Північного Льодовитого океану мало придатні для організмів, тому його біологічні ресурси невеликі. В приатлантичних районах добувають водорості і ловлять рибу. На узбережжях Гренландії та Канади місцеве населення полює на моржів і тюленів.
Пошуки мінеральних ресурсів в океані утруднені через суворі природні умови. Проте на шельфі біля берегів Європи і Канади вже розвідані родовища нафти і природного газу, на архіпелазі Шпіцберген – кам’яного вугілля.
Мореплавство в океані значно утруднює складна льодова обстановка. Північним морським шляхом Головною суднохідною магістраллю Арктики є, яким за криголами слідують каравани суден.
Для вод Північного Льодовитого океану забруднення нафтою і нафтопродуктами є особливо небезпечним. Якщо в теплих водах інших океанів нафтові плями порівняно швидко зникають у результаті природних процесів розкладання, то в холодних полярних водах вони розкладаються дуже повільно і зберігаються близько 50 років.
<
Запитання і завдання
1. У чому полягає своєрідність розташування Північного Льодовитого океану? Як це позначається на його природних умовах?
2. Розкажіть про історію дослідження Північного Льодовитого океану.
3. Яка будова океанічного дна?
4. Який вплив здійснює Північний Льодовитий океан взимку і влітку на прилеглі материки?
5. Як мешканці Північного Льодовитого океану пристосувалися до суворих природних умов?
Практична робота
1. Підпишіть на контурній карті назви: морів – Гренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське; підводних хребтів – Ломоносова, Менделєєва.
2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх
назви – Трансарктична, Норвезька.
3. Складіть комплексну порівняльну характеристику двох океанів (за вибором), використовуючи план:
a. географічне положення океанів (як розташовані відносно екватора, нульового меридіана, тропіків або полярних кіл; як сполучені з іншими океанами; береги яких материків омивають);
b. форми рельєфу, що характерні для океанічного дна;
c. кліматичні пояси, в яких лежать океани (як це позначається на температурі і солоності їх поверхневих вод);
d. особливості рослинності і тваринного світу;
e. господарське використання ресурсів людиною.
Книжкова полиця
1. Атлас океанов. – Лондон: Дорлинг Киндерсли, 1997.
2. Брукс Ф. Моря и океаны: Энциклопедия окружающего мира. – М.: Росмэн, 1997.
3. Волошин І. І., Чирка В. Г. Географія Світового океану. – К.: Перун, 1996.
4. Залогин Б. С. Океаны: Книга для учащихся. – М.: Просвещение, 1996.
5. Кобзар В. М. Три місяці в Атлантиці. – К.: Знання, 1966
6. Осокін С. Л. Світовий океан. – К.: Рад. шк., 1975.
7. Тендюк Л. М. Шукачі тайфунів: Про плавання в Тихому океані на експедиційному „судні погоди” „Ю. М. Шокальський”. – К.: Молодь, 1965.
Українська