§ 48. Природні зони
1. Пригадайте, які природні зони формуються в арктичному і субарктичному поясах.
2. Які ліси поширені в помірному поясі?
ПОШИРЕННЯ ПРИРОДНИХ ЗОН. На величезній території Євразії є всі природні зони Північної півкулі: від вологих екваторіальних лісів до арктичних пустель. Вони мають добре виражене широтне простягання. Внаслідок поширення гір, широтна зональність ускладнюється висотною поясністю.
Євразія – це материк, де тисячоліття тому виникли найдавніші цивілізації, а нині там розвиваються наймогутніші держави світу. Тому, розглядаючи природні зони, необхідно розуміти, що їх природа значною мірою змінена людиною. Особливо це стосується Європи, де рівненькі, акуратні, „причесані” городи й лани, міста з рекордною густотою населення, величезні кар’єри і автошляхи здається зовсім не зоставили місця дикій природі. У цій частині світу майже не лишилося нерозораних земель, первинних лісів, щезли степи, змістилися межі лісів на гірських схилах. Неторкана природа в Євразії збереглася тільки у віддалених арктичних і субарктичних районах, тайзі, засушливих пустелях і високогір’ях. В інших природних зонах природні ландшафти є тільки в заповідниках і національних парках.
Мал. Природні зони Євразії
Працюємо з картою
1. Яке простягання мають природні зони в Євразії?
2. Перелічіть природні зони Євразії з півночі на південь по 800 сх. д.
3. Порівняйте простягання зон арктичного, субарктичного і помірного поясів Євразії і Північної Америки. Які висновки можна зробити?
4. Назвіть природні зони, розміщені в помірному кліматичному поясі.
5. Прослідкуйте простягання зон широколистих і мішаних лісів. Поясніть, чому площа, зайнята цими лісами, поступово зменшується із заходу на схід, а потім ці ліси зовсім зникають.
6. Які природні зони розташовані між 400 пн. ш і 500 пн. ш. на західному і східному узбережжях Євразії? Чому вони різні?
7. Ніде на Землі, окрім Європи, деревна рослинність не доходить до 700 пн. ш. Чим пояснити її проникнення в такі високі широти?
8. Де в Євразії порушується зональне розміщення природних зон? Які причини цього порушення?
ЗОНИ АРКТИЧНОГО І СУБАРКТИЧНОГО ПОЯСІВ. Арктичні пустелі, тундра і лісотундра в Євразії не заходять так далеко на південь, як у Північній Америці. Проте у природі цих зон на обох материках багато спільного.
В арктичних пустелях, які охоплюють острови Північного Льодовитого океану та північне узбережжя материка, панує суворий арктичний клімат. Частина території зони вкрита покривними льодовиками. Тому поширені як крижані, так і кам’янисті пустелі. У крижаних пустелях не утворюються ґрунти і не ростуть рослини. А в кам’янистих пустелях в умовах багаторічної мерзлоти на арктичних глейових ґрунтах є лишайники і подекуди мохи. Нечисленні трав’янисті рослини – ломикамінь, полярний мак, незабудка – пристосувалися до холодних умов. У цій зоні мешкають північний олень, білий ведмідь, песець, лемінг. Улітку на узбережжях островів поширені пташині базари, де гніздяться чайки, чорнодзьобі казарки та ін.
Зима в тундрі так само сувора, як і в арктичних пустелях, проте літо трохи тепліше. На тундрово-глеєвих ґрунтах лишайники і мохи утворюють майже суцільний покрив. Серед осок і злаків ростуть кущики брусниці та голубики. Захищаючись від сильних вітрів, карликові береза і вільха стелються по землі. До життя у тундрі пристосувався північний олень, який має густе хутро і широкі копита, які полегшують йому пересування по снігу. Небезпечний хижак – полярний вовк. У тундрі живуть також песець, лемінг, біла куріпка, полярна сова. Багато водоплавних птахів – гусей, качок, гагар.
У лісотундрі літо тепліше, тому з'являються невисокі берези, сосни, ялини. Узимку сюди з тундри відкочовують північний олень і песець. А з тайги заходять лось, бурий ведмідь, росомаха. Поширений заєць-біляк, який здатен змінювати колір густого пухнастого хутра за сезонами року.
ЛІСОВІ ЗОНИ ПОМІРНОГО ПОЯСУ. Ліси в Євразії поширені на значних територіях. Найбільша за площею – тайга. Клімат там тепліший і вологіший, ніж у тундрі, тому поширена деревна рослинність. На підзолистих ґрунтах ростуть хвойні породи дерев – сосна, ялина, ялиця, модрина, сибірський кедр. До них домішується береза. У тайзі живуть лось, рись, лисиця, лісова куниця, ласка. У глухих лісових хащах мешкає бурий ведмідь, який на зиму залягає в барліг і поринає у сон. Вовки тримаються зграями, гострий нюх дозволяє їм відчути здобич на відстані до 1,5 км. Високо на деревах влаштовують свої гнізда білки. З птахів поширені кедрівка, глухар, тетерук.
Мал. Бурі ведмеді
Мал. Зубр
Мішані ліси є лише в західній частині материка. Типові ґрунти зони – дерново-підзолисті. Там ростуть як хвойні (ялина, сосна), так і дрібнолисті (береза, осика) та широколисті (дуб, ясен, липа, бук) породи дерев. Крім тварин, які зустрічаються у тайзі, там водяться косуля, заєць-русак. Багатший і світ лісових птахів: дятел, синиця, чиж, рябчик.
Мал. Вовк
Мал. Бобер
Широколисті ліси поширені лише в Західній Європі, тому що широколисті породи дерев більш теплолюбні. Найбільш типові в лісах дуб і бук. Там ростуть також липа, клен, в’яз, ясен, граб. Основними ґрунтами є бурі лісові. У широколистих лісах мешкають благородний олень, дикий кабан, косуля, борсук, лісова куниця, заєць, білка. В деяких районах Альп і Карпат зберігся бурий ведмідь. З птахів звичайні дятел, синиця, дрізд, соловей.
Мал. Дика свиня
Мішані і широколисті ліси Євразії сильно вирубані. На розораних площах вирощують сільськогосподарські культури. Багато з лісових тварин були винищені або стали рідкісними і перебувають під охороною. Так, у ХVІІ ст. в Європі був знищений дикий бик тур, від якого походять всі сучасні види великої рогатої худоби. Так само на початку ХХ ст. в природі були знищені дикі зубри. Від повного зникнення їх врятувало тільки те, що кілька особин збереглися в зоопарках світу, і лише завдяки старанням учених їх поголів’я нині збільшилося до 2 000 особин. Первинні широколисті ліси збереглися невеликими масивами – пущами. Серед них один з найбільших заповідних лісових масивів Європи національний парк Біловезька Пуща, розташований на території Польщі і Білорусі. Там було відновлено поголів’я зубрів.
Цікава географія
Дерева наших лісів
Липа – тіневитривале і холодостійке дерево, стійке до газу і диму, тому повсюдно висаджується для озеленення міст. Вона славиться як прекрасний медоніс. Бук – листопадне дерево, яке утворює густі тінисті ліси у гірських районах. Клени особливо гарні восени, коли їх листя набуває різноманітних відтінків жовтого і червоного кольорів. Їх міцна і легка деревина йде на виготовлення музичних інструментів. Осика – родичка тополі. Вона швидко росте і першою з'являється на вирубках і пожарищах. З її м'якої і легкої в обробці деревини отримують палички для сірників.
ЗОНИ ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ. Клімат лісостепу і степу помірно континентальний і континентальний з недостатнім зволоженням.
У лісостепу, як ви вже знаєте, є рослини і лісу, і степу. На заході зони острівці лісу утворені дубовими гаями з домішками берези, липи і клену, а на сході – березовими гаями. На степових ділянках ростуть ковила, типчак, тонконіг, тимофіївка. У тваринному світі зони представлені лісові і степові тварини: лось, куниця, лісовий кіт, білка, ховрах, великий тушканчик та ін.
У степах влітку спекотніше і посушливіше. Тому там часто бувають посухи, суховії, пилові бурі. Чорноземні ґрунти відомі своєю родючістю. Степову рослинність формують злаки (ковила, типчак, тонконіг) та різнотрав’я (астрагал, шавлія, полин, півники). Серед тварин дуже багато гризунів: ховрах, бабак, земляний заєць, тушканчик. З хижаків поширені степовий тхір, борсук, лисиця, вовк. Водиться антилопа сайгак. Типові степові птахи – дрохва, сіра куріпка, жайворонок, степовий орел. Серед плазунів найбільш поширені степова гадюка і полоз. У ХІХ ст. Вимер дикий кінь тарпан, який колись жив у степах і лісостепах Європи. Останню тварина була в вбита в степах на півдні України.
Нині простори лісостепу і степу майже повністю розорані, природна рослинність змінена на зернові (пшеницю, ячмінь, просо) та інші сільськогосподарські культури. Про вигляд первісних природних ландшафтів свідчать невеликі ділянки, які збереглися у заповідниках.
ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ І ПУСТЕЛЬ ПОМІРНОГО ПОЯСУ. Напівпустелі і пустелі виникли в умовах різко континентального клімату з холодною зимою і сухим спекотним літом. Кількість опадів там становить менше ніж 100 мм за рік. Постійних річок немає. Бурі ґрунти бідні або ґрунти зовсім відсутні. Здебільшого земна поверхня вкрита кам’янистими розсипами або сипучими пісками. Поширені також солончаки – ділянки, де на поверхні нагромадилися солі. Пустелі Азії Каракуми, Гобі, Такла-Макан вражають своїм мертвим виглядом.
У таких умовах рослинний покрив сильно розріджений. Подекуди окремими плямами ростуть полини та солянки – улюблена їжа верблюдів. До засушливих умов пристосувалися верблюжа колючка і саксаул, які мають дуже довге коріння, яке сягає ґрунтових вод. Тамариску властива рекордна живучість. Навіть опинившись під метровим шаром піску, рослина не гине. На кінцях його гілок починають рости нові корені, які швидко відновлюють засипану частину рослини. Двобій між рослиною і піском триває до тих пір, поки увесь піщаний пагорб не заросте тамариском. Навесні, коли випадає найбільше опадів, напівпустелі і пустелі вкриваються соковитою зеленню піщаної осоки та мальовничим килимом тюльпанів. Проте вони швидко відцвітають, поспішаючи за кілька тижнів завершити свій життєвий цикл, скинути в землю насіння і завмерти перед сухим подихом літа. Пустеля вигоряє, але й тоді вона живе: у заростях шурхотять гризуни (тушканчик, ховрах), на них полюють лисиці-корсак та шакали. Дикий осел – кулан вирізняється винятковою витривалістю, а антилопа джейран здатна не тільки долати великі відстані у пошуках їжі, а й пити солону воду. Рідкісним став кінь Пржевальського. У пустелях водяться двогорбі верблюди. Численні отруйні змії і безхребетні (скорпіони, каракурти).
В Азії пустелі поширені не тільки в помірному, а й у субтропічному та тропічному поясах.
ЗОНА ВІЧНОЗЕЛЕНИХ ТВЕРДОЛИСТИХ ЛІСІВ І ЧАГАРНИКІВ. Ця природна зона розміщується у Південній Європі уздовж берегів Середземного моря. Вона сформувалася в межах субтропічного поясу. Тепла і волога зима створює умови для росту вічнозелених дерев і чагарників, які не скидають листя впродовж року. До спекотного і сухого літа рослини добре пристосовані. Одні мають листя щільне, блискуче, вкрите воскоподібним нальотом, інші – вузьке, вкрите волосками. Усе це зменшує випаровування. Ліси цієї зони майже повністю вирубані. На їх місці подекуди виникли зарості вічнозелених чагарників і невисоких дерев. Серед них фісташка і мирт – вічнозелений кущ, великі пахучі квіти якого містять ефірні масла, що використовуються у парфумерії. Лавр благородний славиться своїм духмяним листям, яке є відомими прянощами і широко застосовується в кулінарії. Поміж кущів ростуть магнолія і суничне дерево, яке дістало свою назву за невеликі їстівні плоди, схожі на суниці. Корковий дуб – один з видів дубів, стовбур і гілки якого вкриті шаром корку завтовшки 5 см. Корок, який знаходить різноманітне застосування, зрізають один раз на 10 років.
Проте основні площі на місці зведених вічнозелених твердолистих лісів зайняті сільськогосподарськими угіддями, де на родючих коричневих ґрунтах вирощують пшеницю, апельсини, лимони, абрикоси, персики, інжир, гранат, виноград. Насадження оливок утворюють цілі гаї. Через високу освоєність території людиною в цій природній зоні майже не залишилося диких тварин. На островах Середземномор’я водяться лань, гірський баран – муфлон, дикий лісовий кіт. Багато ящірок, змій, черепах.
Цікава географія
Оливки
Оливкове дерево (маслину) вирощують у Середземномор’ї вже понад 6 тис. років. З античних часів маринували і спілі чорні плоди, і зелені. Оливкову олію вживали в їжу та виготовляли з неї мило. У наш час основними постачальниками консервованих оливок на світовий ринок є Іспанія, Італія, Греція. Оливкова гілка – символ миру і благополуччя.
ЗОНА ПЕРЕМІННО-ВОЛОГИХ (МУСОННИХ) ЛІСІВ. Ця природна зона сформувалася на південно-східному узбережжі Євразії під дією мусонів. Вона простягнулася від р. Амур до узбережжя Південнокитайського моря і передгір’їв Гімалаїв у межах помірного, субтропічного і субекваторіального поясів. На відміну від Середземномор’я, зима тут суха і прохолодна, а літо –вологе. Серед ґрунтів переважають жовтоземи і червоноземи. У мусонних лісах поряд з хвойними (сосна, ялиця, ялина) і широколистими (дуб, бук, клен, ясен, липа, горіх) деревами помірних широт ростуть вічнозелені дерева субтропіків (тюльпанове дерево, кипарис, пальми). Далі на південь ростуть фікус, бамбук, деревовидні папороті. Трапляється камфорне дерево, усі частини якого містять так багато олії, що його деревину навіть не пошкоджують комахи (камфорна олія широко використовується в медицині).
На жаль, переважна більшість цих лісів вирубана, а землі розорані. Майже повністю знищені або витіснені у менш освоєні райони дикі тварини – спритний хижак тигр, жовтий леопард, бамбуковий ведмідь панда, єнотоподібний собака, мавпи, кабан. З птахів водяться фазани, папуги, на берегах озер і річок – чаплі, пелікани, журавлі.
Мал. Панда
Дуже своєрідні субекваторіальні заболочені, густі, перевиті ліанами ліси півостровів Індостану і Індокитаю. Їх називають джунглями. Там росте тикове дерево з цінною деревиною, яка не гниє у воді. Високе салове дерево сягає 35 м заввишки. Ці, колись непрохідні ліси, яскраво змальовані Редьярдом Кіплінгом у відомій казці про Мауглі „Книга джунглів”, збереглися лише на окремих ділянках (у передгір’ях Гімалаїв). Різноманітні тварини (слони, носороги, тигри, пантери, кабани, олені та ін.) нині живуть переважно в заповідниках.
Мал. Тигр
Східна Азія – один з найбільш населених регіонів світу. На місці вирубаних лісів там віками формувалися землеробські ландшафти. Нині на полях вирощують різноманітні культури: чайний кущ, бавовник, джут (волокниста культура), цукрову тростину, цитрусові. Рис культивують на ділянках, спеціально заповнених водою, які називаються чеки.
Цікава географія
Корінь життя
Так перекладається назва трав’янистої рослини женьшень. Її м’ясистий корінь містить тонізуючі речовини, які зміцнюють здоров’я і подовжують життя. На жаль, внаслідок хижацького промислу женьшень став рідкісною рослиною.
ЗОНА САВАН І РІДКОЛІССЯ. У саванах Азії на червоно-бурих ґрунтах ростуть високі злаки, чагарники та дерева. Серед них поширені акації та деякі види пальм. На більш зволожених гірських схилах ростуть тикове, салове, сандалове та атласне дерева, бамбук, баньян. Деякі дерева в сухий сезон на 3 – 4 місяці скидають листя.
У саванах багато хижаків: смугаста гієна, шакал, леопард, гепард, лев. Водяться антилопи, буйволи, носоріг, дикий кабан. Індійський слон трохи менший за свого африканського родича, він легко приручається, стає слухняним і виконує важку господарську роботу. Багато мавп і лемурів, які завдають великих збитків садам і городам. З птахів поширені різнобарвні папуги, фазани, павичі, чаплі. Серед змій особливо небезпечні кобри. У водах Гангу водяться крокодили – гавіали. Дуже багато комах, серед яких небезпечні для людини малярійні комарі, кліщі, москіти.
ЗОНА ВОЛОГИХ ЕКВАТОРІАЛЬНИХ ЛІСІВ. Вологі екваторіальні ліси ростуть на півдні материка на півостровах і островах. У цій зоні панує „вічне літо”. У постійно теплому і вологому кліматі розвивається багатий органічний світ. На червоно-жовтих ферралітних ґрунтах ростуть густі ліси. Високі дерева в них сягають 70 м висоти. Листя на них починається тільки на висоті 20 м, нижче не вистачає світла. Під високими деревами розташовуються нижчі, а під ними ще нижче – карликові пальми, фікуси і деревовидні папороті. Трави майже немає. Серед дерев багато ендемічних видів. Там ростуть манго, динне і хлібне дерева, червоне і чорне дерева, які мають цінну деревину. Поширені також дерева (гвоздичне, мускатний горіх), заради яких в епоху Великих географічних відкриттів здійснювалися далекі плавання, оскільки в Європі високо цінувалися прянощі. Серед ліан, якими перевиті дерева, зустрічається ротанг, довжина якої сягає 300 м. Її гнучке стебло йде на виготовлення меблів та інших плетених виробів. Поширені бамбуки й орхідеї.
Тваринний світ так само різноманітний. Поширені мавпи, серед яких макаки, гібони, мартишки, павіани, ендемічні людиноподібні орангутанги. Рідкісними стали дикий бик, носороги, слони. З хижаків зустрічаються тигр, леопард, малайський ведмідь. Багато ендемічних птахів: птах-носоріг, павичі, нектарниці. Поширені змії, ящірки, крокодили, жаби.
Нині великі площі вологих екваторіальних лісів освоєні людиною. На їх місці розбиті плантації бананів, кокосових пальм, цукрової тростини, бавовнику, рису, чайного куща. Вирощують також каучуконосну рослину – гевею. В її стовбурі і гілках міститься молочний сік, з якого отримують – латекс. На фабриках його перероблюють на каучук – особливо міцну гуму, яка йде на виробництво шин, жувальних гумок та ін.
Мал. Орангутан
Запитання і завдання
1. Чому в арктичних пустелях не утворюються ґрунти, а рослинність і тваринний світ бідні за видовим складом?
2. Які рослини і тварини поширені в тундрі і лісотундрі?
3. Які ліси поширені в помірному поясі Євразії? Назвіть типових мешканців цих природних зон.
4. Чому природна рослинність степів і лісостепів мало збереглася?
5. Розкажіть про пустелі і напівпустелі помірного поясу.
6. Які особливості зони твердолистих вічнозелених лісів і чагарників відрізняють їх від інших природних зон?
7. Порівняйте особливості розміщення екваторіальних лісів Африки, Південної Америки і Євразії.
8. На прикладі однієї з природних зон розкажіть про зв’язки між компонентами її природи.
9. Яких змін зазнали природні зони внаслідок господарської діяльності людини?
Українська