Японія острівна держава, тому тривалий час розвивалася в ізоляції від світу. Але ця ізольованість була відносною: були налагоджені контакти із Кореєю та Китаєм. Японська система управління, культура багато що запозичила із цих країн.
Щодо середньовічної історії Японії дослідники виділяють наступні етапи: “Кодай” (давнина) – від ІV до кінця ХІІ ст. і “Тюсей” (середньовіччя) – ХІІ-ХVІ ст.
Перша держава на Японських островах (Ямато) виникла на зламі ІІІ-ІV ст. після об`єднання племен центру країни. Державу Ямато очолював правитель – оокімі (Син Неба), який одночасно був і верховним жерцем синтоїзму – японської етнічної релігії.
Згідно з японською міфологією оокімі був нащадком богині Сонця Аматерасу, котра, вручивши своєму онукові Нінічі меч, яшму та дзеркало, як символи священної влади, послала його із Неба на Землю правити і керувати Японією. Нінічі спустився на гору Такатіхо (острів Кюсю) і розпочав своє правління. Він, як нащадок Аматерасу, вважався живим богом.
Згодом правнук Нінічі Дзімму, щоб зрівнятися із сусіднім китайським імператором став носити титул тенно (Небесний монарх), що європейці перекладають як “імператор”. Сама держава теж отримала нове ім`я: Ніппон або Ніхон (Корінь Сонця), звідси європейська назва Japan (Японія).
Тривалий час владу імператора обмежувала родова знать, яка за багатством і родовитістю нічим не поступалася. У першій половині VІІ ст. спалахнула боротьба між імператором і родом Сога. Після перемоги (645 р) імператор нарешті зосередив усю владу в своїх руках. Вся земля була оголошена його власністю. За китайським зразком селяни отримали наділи, за які сплачували податки і виконували повинності. Однією з таких повинностей була служба в армії. Урядовці отримували за службу землі зі селянами, але не мали на неї права власності. Ця подія увійшла в історію під назвою переворот Тайка (“Великих реформ”).
Упродовж VІІІ ст. між знатними родами точилася боротьба за вплив на імператора. Перемогу в цій боротьбі здобув рід Фудзівара. Він розгромив своїх противників, а імператора, який знову втратив авторитет, перевіз у власні володіння. Туди ж було перенесено і столицю країни, яку назвали Хейан (сучасний Кіото). Згодом рід Фудзівара закріпив за собою посаду регента і верховного канцлера. В ХІ ст. рід Фудзівара занепав, але імператори вже не змогли відновити свою владу. За період свого почесного ув`язнення вони втратили майже всі земельні володіння і, відповідно, доходи з них, які перейшли у приватне володіння впливових родів.
Українська