§ 21. Промислова революція в Англії
Пригадайте:
1.Що таке мануфактура?
2.Які технічні винаходи належать до попередніх століть?
1. Передумови й початок промислової революції
Наприкінці XVIII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), себто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першою стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст. Аграрна революція — це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, великих орендарів; запровадження найманої праці.
В Англії аграрна революція прибрала форму обгороджування, коли лендлорди забирали громадські землі з метою збільшення своїх володінь для розведення овець і цим розоряли селян. Останні, позбавлені засобів до існування, перетворювалися на дешеву найману робочу силу. Найбільш активно процес розселянювання відбувався у XVIII ст., коли парламент ухвалив майже 1,5 тис. законів, що дозволяли обгороджування. Наприкінці XVIII ст. селянство в Англії зникло.
Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.
Другою необхідною передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло робітників і майстрів на думку, що руку людини можна замінити якимось пристроєм, машиною.
Найважливішим винаходом, який став поштовхом до промислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата. Джон Кей, який працював ткачем, а згодом механіком, винайшов 1733 р. ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру, вдвічі зросла продуктивність праці, тобто роботу двох ткачів почав виконувати один.
Із прискоренням виробництва тканин виникла проблема нестачі пряжі. Процес прядіння потребував удосконалення; технологічний прорив здійснив ткач і тесля Джеймс Харгрівс. Створена ним прядка “Дженні” являла собою механізм, що забезпечував одночасне витягування і скручування нитки. Продуктивність праці прядильника зросла у 18—20 разів. У 1784 р. Едмунд Картрайт винайшов принципово новий ткацький верстат, який підвищив продуктивність у 40 разів.
Винайдення робочого механізму, себто тієї частини машини, яка безпосередньо обробляє сировину, замінюючи руку людини, стало початком промислової революції в Англії.
Одначе всі ці пристрої урухомлювала мускульна сила людини, що гальмувало подальше зростання продуктивності праці. У 1771 р. підприємець Річард Аркрайт заснував підприємство, де прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика — промислове підприємство, де основні операції здійснює система машин. На фабриці Аркрайта було встановлено декілька тисяч верстатів і працювали 300 робітників. Через 20 років подібних фабрик в Англії налічувалося 150. А втім, фабрики не могли витіснити мануфактури, оскільки були прив'язані до зручних місць на річках. Потрібен був універсальний двигун. Таким двигуном стала парова машина, створена Джеймсом Уаттом. Паровик більш як на століття став основним двигуном.
Будівництво парових машин і верстатів привело до виникнення машинобудівної галузі. Машинобудування потягло за собою збільшення потреби в металі, що, своєю чергою, дало сильний поштовх розвитку металургії. Протягом XVIIІ ст. було вирішено проблему масового виробництва чавуну, а згодом і заліза на основі кам'яного вугілля. Завдяки цьому видобування кам'яного вугілля стало однією з основних галузей господарства.
Винайдення парової машини уможливило і вдосконалення транспорту. Паровика було поставлено на колеса і після невдалих спроб пересування бруківкою пущено по залізній рейковій дорозі. Перший вдалий паротяг, що рухався зі швидкістю 10 км за годину і мав 8 вагонів, створив 1814 р. інженер-самоук Джордж Стефенсон. Масове залізничне будівництво розпочалось у 20-х рр. ХІХ ст. Американський механік Роберт Фултон установив парову машину на судні; так з'явився пароплав.
Мал. Використання парових машин в промисловості
Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобування, транспорту став основою здійснення індустріалізації та формування індустріального суспільства.
2. Наслідки промислової революції
Внаслідок революції сформувався політичний устрій нової Англії. Промислова революція, своєю чергою, сприяла формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль стала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин була дешевою; це спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Мінявся й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.
Величезні зміни стались у соціальній структурі суспільства. Внаслідок промислової революції старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим працівникам.
Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, чи буржуазія, уособлювали нову промислову Англію. Вони володіли фабриками та заводами, знали ринки і вміло пристосовувалися до мінливого попиту споживачів. Для переважної більшості підприємців головним мірилом успішної діяльності ставав зиск. Без цього, звісна річ, жодне виробництво розвиватися не могло. Тільки за наявності прибутків вони могли розвивати своє виробництво. Тому з появою в суспільстві підприємців і найманих робітників почалася боротьба, викликана конфліктом інтересів: або інтереси підприємця і розвитку виробництва, або інтереси найманого працівника і збільшення оплати його праці, соціальні гарантії. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин, бо їх уважали винними в погіршенні умов праці, скороченні працюючих і заробітної плати. “Борців з машинами” назвали луддитами.
У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані працівники, що свідчило про формування індустріального суспільства в Англії. Існували й інші традиційні верстви, але вони вже не відігравали вирішальної ролі в суспільстві та поступово зникали.
3. Адам Сміт
Бурхливий економічний розвиток Англії, зміни в техніці й технології спричинили необхідність наукового обґрунтування процесів, що відбувалися. Так з'явилася наука про економічний розвиток суспільства.
Одним із її засновників був шотландець Адам Сміт, який обстоював необхідність розвитку ринкових відносин. У своїй основній праці “Дослідження природи і причин багатства народів” А. Сміт писав, що людське суспільство — це насамперед союз, в основі якого лежить обмін різними видами праці. Схильність до обміну він уважав основною властивістю людської природи, яка водночас сприяє зростанню добробуту всього суспільства. Керує цим процесом ринок — “невидимий механізм”, що організує господарчу діяльність. Для нормального функціонування ринку необхідна “природна свобода”, тому держава не повинна втручатися в економічне життя суспільства, а виконувати функцію “нічного охоронця”. Для розвитку ринкових відносин, а відповідно — економіки, потрібні вільна торгівля і свобода підприємницької діяльності. Капіталізм, на думку А. Сміта, є тим єдиним порядком, що відповідає природі людини і в перспективі має забезпечити загальний добробут і процвітання.
Документи. Факти. Коментарі
1. Із книги А. Сміта “Про багатство народів”
“Насправді ... особа аж ніяк не має наміру служити спільному благу... Якщо така людина пускає капітал у сферу національної промисловості, то аж ніяк не з патріотизму... Але, дбаючи всюди про власний виграш, він у такому разі, як і в багатьох інших, спрямовується дією невидимої руки до досягнення мети, яка анітрохи його не обходила".
Поміркуйте:
1. Що мав на увазі А. Сміт під “невидимою рукою”?
2. На яких властивостях підприємців наголошує А. Сміт?
3. Чим у своїх діях керується підприємець?
Запитання і завдання
1.Що таке промислова революція?
2.Назвіть основні відмінності між фабрикою та мануфактурою.
3.Які зміни сталися в аграрному виробництві?
4.Які технічні винаходи дали змогу здійснити промислову революцію?
5.З'ясуйте соціальні наслідки аграрної та промислової революцій.
6.Що зумовило появу політекономії?
7.Назвіть основні положення економічного вчення А. Сміта.
Запам'ятайте дати:
70-80-ті роки ХVІІІ ст. – початок промислової революції в Англії
1784 р. – створення Джеймсом Уаттом парової машини
1814 р. – створення першого вдалого паротягу інженером-самоуком Джорджем Стефенсоном.
Українська