Відмінності клімату у різних частинах земної кулі спричинені трьома основними факторами: географічною широтою місцевості, переміщенням повітряних мас та характером підстилаючої поверхні.
Кліматична карта представлена показниками, що є основними при характеристиці погоди та клімату.
Відповідно до кількості сонячної радіації формуються температурні умови, що впливають на клімат різних територій. Залежно від кута падіння сонячних променів різні ділянки планети отримують неоднакову кількість сонячної радіації. Кількість отриманої радіації зменшується від екватора до полюсів, в основному маючи зональне поширення. Проте, внаслідок низки факторів (прозорість атмосфери, абсолютна висота місцевості, тривалість освітлення) така зональність часто порушується.
Залежно від кількості отриманої сонячної радіації змінюється і температура повітря. Але і зональний розподіл температури порушується (це показують ізотерми – лінії, що з'єднують місця з однаковими значеннями температури). Чергування океанів і суходолу, розміри материків, рельєф, наявність течій – це основні фактори, що спричиняють температурні відмінності територій від середніх широтних значень.
Довгостроковий характер переміщення повітрянних мас визначає розподіл атмосферного тиску. На землі утворились три пояси низького (на екваторі та в помірних широтах) і чотири – високого (в тропічних і полярних широтах обох півкуль) тиску.
Залежно від загальної циркуляції атмосфери та вмісту водяної пари у повітрі відбувається розподіл опадів на планеті. Опади утворюються, коли насичене вологою повітря піднімається й охолоджується, спричинюючи конденсацію пари. Кількість опадів більша там, де переважає знижений тиск, та в районах циклонів і атмосферних фронтів. І навпаки – значно менше опадів у районах підвищеного тиску, де панують антициклони.
Завдяки тому, що Світовий океан є постачальником вологи в атмосферу, найбільше опадів припадає на Південну півкулю, адже саме тут переважають водні простори. Кількість опадів змінюється також і впродовж року. Найбільше їх випадає в теплу пору року.
Як правило, з віддаленням від океанів углиб материків клімат стає сухішим, оскільки опади випадають у прибережних районах. Втім, є на кліматичній карті місця планети, де опади практично відсутні і на узбережжі океану. Це пов‘язане з проходженням неподалік холодних течій. Охолоджене над такими водними акваторіями повітря бідне на вологу і не утворює хмар. Саме тому на узбережжі океанів утворились найжаркіша пустеля Атакама у Південній Америці та пустеля Наміб у Африці. Суттєво впливають на розподіл температур та опадів і теплі течії. Північноатлантична течія, наприклад, справляє відчутний пом‘якшуючий вплив на клімат Скандинавії.
ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРИРОДИ ЗЕМЛІ
Українська