§ 16. Екваторіальні ліси
1. Пригадайте, яке простягання має екваторіальний пояс.
2. Які особливості екваторіального клімату?
3. Яких рослин і тварин називають ендеміками?
РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Зона вологих вічнозелених екваторіальних лісів розташована обабіч екватора в западині Конго і на узбережжі Гвінейської затоки. Її утворення обумовлено екваторіальним постійно жарким і постійно вологим кліматом.
День в екваторіальному лісі зазвичай починається погожим ранком. До обіду сонце встигає сильного нагріти земну поверхню. Нагріте від неї повітря, насичене вологою, пополудні піднімається вгору і утворює купчасті хмари. Після полудня з хмар, що згустилися до чорноти, на землю падає злива, яка супроводжується грозою. Блискавки у гніві розтинають небо. З настанням негоди дерева скажено розхитуються, немовби хочуть від жаху зірватися з місця. Проте міцне коріння утримує їх потужні стовбури. Через кілька хвилин вода ніби гасить бурю. І коли закінчується дощ, ліс знову стоїть спокійно і велично. Надвечір знову настає тиха і ясна погода.
ҐРУНТИ. Під екваторіальними лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти. Назва «фералітні» походить від слів ферум – залізо і літос – камінь. В густому лісі земля завалена опалим листям. В умовах жаркого і вологого клімату воно швидко перегниває. Здавалося б, створюються всі умови для формування родючих ґрунтів. Проте це не так. Органічні речовини, що утворюються у великій кількості, у ґрунті майже не нагромаджуються. Пояснюється це тим, що густе коріння численних рослин, розташоване біля самої поверхні, швидко поглинає поживні речовини. Залишки ж органічних речовини щоденними рясними дощами вимиваються, виносяться у нижчі горизонти. У верхніх горизонтах залишаються нерозчинне залізо і алюміній, які й надають ґрунтам яскравого червонувато-жовтого забарвлення.
Цікава географія
Залізо з ґрунту
Червоно-жовті фералітні ґрунти можуть утворювати на поверхні суцільну тверду кірку. Вміст заліза в ній може сягати 25 %. За таких умов ґрунт можна використовувати як залізну руду.
Мал. Природні зони Африки
РОСЛИННІСТЬ. Достатня кількість тепла і вологи обумовлює розвиток пишної рослинності. Африканський вологий екваторіальний ліс вражає багатством видів і густотою рослин. Одних тільки дерев там нараховують близько 3 тис. видів. У боротьбі за світло, вони ростуть у 4–5 ярусів. Верхній ярус утворюють високі фікуси і пальми, що сягають 70 м. Багато могутніх дерев мають додаткові доскоподібні коріння-підпірки – міцні вирости, що забезпечують стійкість. У дерев-велетнів листя жорстке і щільне, часто з блискучою поверхнею. Так вони захищаються від палючих променів сонця і ударів дощових струменів під час злив.
У нижніх ярусах ростуть тіневитривалі чагарники, деревовидні папороті, кавове дерево, банани. Гігантські ліани завтовшки з руку обвивають стовбури дерев, вилазять по ним нагору, перекидаються з крони на крону, падають вниз на землю і знову повзуть наверх по іншому стовбуру. Їхні хитромудрі сплетіння роблять лісову гущавину непрохідною. Високо на стовбурах, гілках і навіть листі дерев розташувалися полчища рослин-паразитів, які висмоктують поживні речовини з інших рослин. Здебільшого це орхідеї, які намагаються численними повітряними коренями дотягтися до землі. Ними вони здатні поглинати вологу прямо з повітря.
Листя велике й мале, вузьке й широке, світле й темно-зелене закриває всі щілини й просвіти в куполі лісу. Опадає воно не все одразу, а по черзі, листок за листком. Тому ліс постійно зелений. Рослини в ньому ростуть, цвітуть, плодоносять одночасно і протягом всього року. Через густу крону дерев ледь пробивається сонячне проміння, тому в лісі навіть серед дня панують сутінки. Лісова хаща огорнута густим туманом. У сирому повітрі важко дихати. Людина в екваторіальному лісі почувається ніби на дні зеленого моря.
Мал. В обіймах баобаба
Мал. Акації в передгір‘ї Кіліманджаро
ТВАРИННИЙ СВІТ. Тварини в екваторіальному лісі живуть переважно на деревах. Крім птахів, гризунів і комах, там знаходять їжу і прихисток різні мавпи: мартишки, павіани, шимпанзе. У важко доступних районах мешкають людиноподібні горили. Мавпи харчуються плодами дерев, молодим листям і влаштовують у верховіттях гнізда із зламаних гілок. Пересуватися їм допомагають ліани, окремі їх види так і називаються «мавпячі сходи». Найбільший хижак лісу – леопард, підстерігаючи здобич, теж ховається у кронах дерев.
Наземні мешканці екваторіального лісу дрібніші, ніж на відкритих просторах, тому що великим тваринам важко просуватися у густих заростях. У підліску майже немає трави, тому немає й тварин, які живляться нею. Зате багато таких, що поїдають листя дерев і чагарників: африканський оленьок, китицевухі свині, окапі – родич жирафа. У річках водяться крокодили, а на їх берегах – карликові бегемоти, які є одними з найрідкісніших тварин на Землі.
Мал. Жирафа
Всі яруси лісу населяють різноманітні птахи. Серед них багато папуг. Птах-носоріг має великий і товстий дзьоб для збирання плодів.
Змії, більшість з яких отруйні, також живуть на деревах. Зелений колір тіла робить їх схожими на ліани і дозволяє майстерно маскуватися серед листя. Однією з найнебезпечніших змій у світі вважають деревну кобру – мамбу. Вона агресивна і дуже отруйна. Її сильна отрута вражає нервову систему і за кілька хвилин людина втрачає свідомість та вмирає.
В усіх ярусах лісу поширені різноманітні комахи. Багато великих яскравих метеликів. В екваторіальних лісах живе найважча на планеті комаха – жук-голіаф. Він важить 100 г, але не зважаючи на це, може літати. Деякі види мурашок пересуваються довгими колонами, поїдаючи все живе на своєму шляху. Дуже небезпечною є муха цеце, яка переносить збудника хвороби, що викликає загибель свійських тварин і сонну хворобу у людей.
Вологі екваторіальні ліси змінюються перемінно-вологими субекваторіальними лісами, де поруч з вічнозеленими деревами ростуть і листопадні, які скидають листя у сухий сезон.
Мал. Срібляста горила. Східний Заїр
ЗНАЧЕННЯ ЕКВАТОРІАЛЬНИХ ЛІСІВ. Екваторіальні ліси мають велике господарське значення. В них ростуть дерева, що мають цінну (міцну й красиву) деревину – чорне (ебенове), червоне, сандалове. З неї виготовляють дорогі меблі. Кавове дерево стало родоначальником культурної кави. Олійна пальма дає харчову і технічну пальмову олію. Винна пальма використовується для приготування вина. З листя, кори та плодів багатьох рослин виготовляють ліки.
Проте в природі екваторіальні ліси мають всепланетне значення. Рослини вологого лісу поглинають величезну кількість вуглекислого газу і виділяють в атмосферу Землі кисень. Тому їх називають головним джерелом кисню, „легенями планети”. На жаль, ліси десятиліттями вирубувалися під поля і плантації, для заготівлі деревини. Слідом за вирубаними деревами зникають і тварини.
Запитання і завдання
1. Які особливості розміщення природних зон Африки?
2. Де розташована зона вологих екваторіальних лісів?
3. Під впливом яких природних чинників формуються ґрунти екваторіальних лісів?
4. Як пристосувалися рослини до життя в густому вологому екваторіальному лісі?
5. Чому вологі екваторіальні ліси вічнозелені?
6. Які тварини поширені в екваторіальному лісі?
Українська