🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

⛑ 🛡 🥾 Шоломи, форма, взуття

§ 35. Передкарпаттяі Закарпаття (підручник)

§ 35. Передкарпаття і Закарпаття

 

1. Пригадайте, з якими формами рельєфу межує Передкарпатська височина.

2. Якій тектонічній структурі відповідає Закарпатська низовина?

 

Передкарпаття. Передкарпаття простягається смугою завширшки 30 – 45 км уздовж Зовнішніх Карпат – між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200 –500 м. В її основі лежить Передкарпатський прогин, який утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім'ятими у складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття на низку широких долин, між якими знаходяться видовжені вододільні височини.

З осадовими породами прогину пов'язане поширення у Передкарпатті родовищ нафти і природного газу, сірки, кухонної і калійної солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також мінеральних вод. Більшість з цих корисних копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища дуже вичерпані.

Клімат Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середні температури січня становлять –4°С, липня +19°С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне.

Передкарпаття порізане густою мережею річок – верхніми течіями Дністра, Прута та їхніми притоками (Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте вийшовши з гір на рівнину, вони сповільняють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, який принесли з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів. У долині верхнього Дністра було багато боліт, які майже повністю осушені.

Передкарпатська височина вкрита дерново-підзолистими та буроземно-опідзоленими ґрунтами. На них колись росли широколисті ліси (переважно дубові й дубово-букові з домішкою граба, клена), а на підвищених ділянках – мішані ліси (з домішкою смереки і ялиці). Нині вони вкривають менше 25% території Передкарпаття. У східній частині подекуди збереглася степова рослинність, характерна для лісостепу.

 

Назви розповідають

Назву річки Прут тлумачать по-різному: Геродот називав його скіфською рікою Поратахвиляста, від сарматського слова назва може означати широка, від грецького – бурхлива, від ірано-скіфського – притка, швидка. Стрий походить від скіфсько-сарматського слова і означає швидкий, бистринь, струя; Свіча – від давньослов’янського – світлий, Бистрицябистрий, швидкий.

 

Закарпаття. Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського фізико-географічного краю. Природні умови цієї території суттєво відрізняються від умов інших частин Українських Карпат. Майже плоска Закарпатська низовина (110 м над р. м.) є крайньою частиною Середньодунайської низовини. В її основі лежить міжгірська западина, заповне­на як осадовими, так і вулканічними породами. Низовина слабко нахилена від передгір’їв до долини річки Тиси. Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями – Берегівським горбогір’ям (з абсолютною висотою понад 360 м). Вони є наслідком прориву магматичних порід на поверхню під час активних тектонічних рухів.

Складна геологічна будова території зумовила наявність різноманітних корисних копалин: поліметалічних, алюмінієвих і ртутних руд, золота, бурого вугілля, кухонної солі, будівельних матеріалів. Поширені джерела мінеральних вод різного хімічного складу.

Клімат Закарпаття помірно континентальний, але значно тепліший від рівнинних територій України, що лежать на тій самій географічній широті. Це зумовлено тим, що гори захищають її від холодних повітряних мас з півночі та сходу. Середня температура січня становить –2 °С, липня – +20 °С. Опадів випадає понад 750 мм за рік.

Закарпатську низовину перетинає річка Тиса і чимало її правих приток – Боржава, Латориця, Уж. Незначний нахил поверхні і невелика глибина річкових долин утруднюють поверхневий стік, тому в деяких місцях відбувається заболочування. Під час сильних злив і танення снігу в горах знижені місця нерідко затоплюються водою. Повені й паводки, які на Закарпатті є доволі частим явищем, –справжнє лихо для місцевих мешканців.

Ґрунтовий покрив у Закарпатті подібний до передкарпатського. У минулому низовина була вкрита широколистими лісами (з дуба і бука). Нині вони майже не збереглися.

 

Рекорди України

Невеликий за площею Берегівський район Закарпатської області може претендувати на перше місце в Україні за кількістю знайдених корисних копалин, які мають промислове значення для різних галузей. Там є каоліни, вулканічні туфи, андезити, трахіти, ріоліти, базальти, алуніти, свинцево-цинкові, мідні, баритові руди, золото, пісок.

 

Природокористування й охорона природи. Закарпатська низовина й Придністров’я у Передкарпатті належать до найдавніше заселених людиною територій у нашій країні. Перших поселенців вабили природні ресурси краю, насамперед рослинні, тваринні, земельні, водні. Розселяючись територією, люди викорчовували і випалювали ліси на передгірних рівнинах, перетворюючи землі з відносно родючими ґрунтами на ріллю, а луки – на пасовища й сіножаті. Багатства лісу та природні гірські пасовища сприяли проникненню людини в Карпати.

З часом до сільськогосподарської діяльності додалися видобуток корисних копалин, лісозаготівля. Вздовж передгір’їв виникли міста. Через карпатські перевали були прокладені автошляхи й залізниці, річками сплавляли ліс. Гори і передгір’я вабили цілющими джерелами, чистим повітрям, стрімкими потоками, мальовничими краєвидами. З’явилися центри відпочинку й оздоровлення – Яремча, Ворохта, Трускавець, Свалява.

Нині прикарпатські рівнини є високоосвоєними територіями, де  переважають природно-антропогенні сільськогосподарські ландшафти (понад 70%). У горах вони поєднуються з лісогосподарськими. Ліси і луки – величезне природне багатство гірських Карпат. Вони займають відповідно 50 і 35% від загальної площі регіону. Корінними мешканцями Українських Карпат є українські верховинці — гуцули, бойки, лемки. Їх господарська діяльність, побут, традиції, обряди надзвичайно тісно пов’язані з навколишнім природним довкіллям. Карпати оспівані ними в народних піснях, казках, легендах.

Природно-територіальні комплекси у різних частинах Карпат відзначаються своє­рідністю і унікальністю. Однак надмірне і часто нераціональне використання їх природних ресурсів останнім часом призвели до загрози зникнення природних ландшафтів. Для їх збереження у Карпатах оголошено природозаповідними понад 1 500 об’єктів.

Карпатський біосферний заповідник охоплює 8 відділень, які створені в Закарпатській області на масивах Чорногора, Свидовець, Мармароському, Вулканічному, у міжгірній долині. Там охороняються природні комплекси різних висотних рівнів – від низовинних (Долина нарцисів біля м. Хуста) до високогірних (г. Говерла). Під охорону взято зарості нарциса вузьколистого, що є реліктом, дуже давні ліси (праліси) – букові, смерекові, буково-дубові, ялицево-дубові та інші. Природний заповідникГоргани створений для захисту вікових лісів з ялиці, смереки, бука, кедра на схилах гір.

 

Мал. Нарцис вузьколистий

 

Національні природні парки покликані як охороняти природу, так і забезпечувати умови для цивілізованого відпочинку людей на привабливих територіях. Зокрема, у зону впливу Карпатського національного природного парку входять гірські території Горган і Чорногори (в околицях Яремчі, Ворохти, Яблуницького перевалу, г. Говерли), парків “Гуцульщина” іВижницький – Покутсько-Буковинських Карпатах, парку “Сколівські Бескиди” – однойменний масив Зовнішніх Карпат. Своєрідним брендом Українських Карпат є озеро – перлина  національного парку „Синевир”. Окрім гірських озер, боліт і витоків річок там охороняються букові, буково-ялицеві та смерекові ліси. Ужанський національний парк охоплює ландшафти Полонинського і Вододільно-Верховинського хребтів. Він став частиною першого в Європі польсько-словацько-українського біосферного резервату "Східні Карпати", що є найбільшим серед аналогічних об'єктів Центральної Європи.

 

Дивовижна Україна

Гості з дольодовикового періоду

Так можна назвати дикі гірські нарциси. Вони збереглися в долині  р. Хустець у Закарпатті й ніде в Європі більше не ростуть. Дивовижно, що внаслідок геологічних катаклізмів льодовикового періоду, великий шмат ґрунту разом з рослинами сповз з гір у долину річки і там зберігся. Це місце оголошено заповідним – “Долина нарцисів” є частиною Карпатського заповідника.

 

Назви розповідають

Назви річки Тиса та населених пунктів Тисів, Тисовець, Тислове походять від назви дерева тис ягідний. Воно відоме ще з юрського періоду мезозойської ери (понад 180 млн років тому). Тис росте дуже повільно і досягає рекордного віку 2 – 3 тис. років. За властивості деревини, яку люди використовували ще з кам'яного віку для луків, сокир і жител, його називають негний-деревом. Нині тисів залишилося небагато, найбільший масив – в урочищі Княж-Двір.

 

Запам’ятайте

Передкарпатська височина і Закарпатська низовина – це фізико-географічні області Українських Карпат, що зв’язані з гірськими Карпатами, але відмінні від природними умовами.

Для збереження унікальних і своєрідних ТПК Українських Карпат створено природні заповідники, національні природні парки та інші природнозаповідні території.

 

Запитання і завдання.

1. Порівняйте рельєф Передкарпаття і Закарпаття. Чим він різниться?

2. Де формується тепліший клімат – у Передкарпатті чи Закарпатті?

3. Які стихійні явища бувають в Передкарпатті і Закарпатті?

4. Які природні ландшафти переважали на Передкарпатті та Закарпаття в минулому?

6*. Чому у північно-східному передгір’ї Українських Карпат сформувалася височина, а у південно-західному – низовина?