Найстарішим видом транспорту у місті є трамвай. Ще у 1891 році в Києві було започатковано рух трамваїв на кінній тязі вулицями Хрещатик та Великою Васильківською. Невдовзі рухомий склад поповнився вагонами на паровій тязі. Втім досвід експлуатації довів низьку ефективність перших трамваїв в умовах гористого рельєфу міста. Це змусило міську Думу переглянути підходи до організації транспортного руху і дало поштовх розвиткові трамваїв на електричній тязі. В 1892 році у місті було започатковано рух першого в Російській імперії електричного трамваю, який одразу завоював симпатії киян.
Майже сто років функціонує в Києві фунікулер. Введений в експлуатацію у 1905 році цей вид транспорту і сьогодні залишається візитівкою міста, з‘єднуючи Поділ із Верхнім містом.
На 1925 рік припадає відкриття регулярного автобусного сполучення в місті. Перший маршрут пролягав від пл. III Інтернаціоналу (Європейська площа) до вул. Л. П‘ятакова (вул. Саксаганського). Спочатку автопарк складався з автобусів німецького та італійського виробництва. З кінця 20 років XX ст. міський автопарк поповнився вітчизняними машинами (ЗИС, а пізніше ЛАЗ). Динамічний розвитку міста стимулював швидкий розвиток автобусного транспорту. Сьогодні завдяки своїй мобільності автобуси різної вмістимості обслуговують пасажирів у всіх районах міста.
Тролейбуси почали курсувати містом у 1935 році. Перший маршрут пролягав по вул. Червоноармійській від вул. П. Любченка до пл. Льва Толстого і мав довжину 3,5 кілометра. Обслуговували пасажирів лише 4 машини. Втім, вже за декілька років у Києві діяли три маршрути і майже 50 тролейбусів, що перевозили до 15 млн пасажирів щороку. Під час війни тролейбусне господарство було повністю зруйноване, та вже через рік після визволення Києва, восени 1944 року, тролейбуси вийшли на перший відновлений маршрут. Після війни цей вид транспорту стрімко розвивався разом із усім міським господарством. У Києві вперше в світовій практиці здійснена експлуатація тролейбусів, з‘єднаних у поїзд.