Утворена 27 лютого 1932 року
Площа - 31,9 тис. кв. км, 5,3% території України, 2 місце серед її областей
Центр області - м. Дніпрпетровськ
Територія – 378,5 кв. км
Населення міста – 1 013,0 тис. жителів
Кількість адміністративних районів - 22
Міст - 20, у тому числі міст обласного підпорядкування - 13
Найбільші міста області: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь, Павлоград, Новомосковськ, Жовті Води
Селищ міського типу - 46
Сільських поселень - 1 437
Кількість населення – 3 362,1 тис. жителів (на 1.08.09 р.)
Густота населення – 105,4 жителів на 1 кв. км
Міське: 2 805,0 тис. жителів
Сільське: 557,1 тис. жителів
Національний склад: українці – 79,3%, росіяни – 17,6%, білоруси – 0,8%
Лежить у південно-східній частині України, в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Поверхня області – хвиляста рівнина (100-200 м). На Правобережжі відроги Придніпровської височини (192 м) знижуються з північного заходу на південний схід до долини Дніпра і обриваються до неї крутим уступом, а на півдні області – переходять у Причорноморську низовину. Лівобережжя облягає Придніпровська низовина. На південному сході – відроги Приазовської височини. Поверхня дуже розчленована глибокими річковими долинами, балками, ярами. Область – одна з найбагатших в Україні за різноманітністю й обсягами запасів корисних копалин: Криворізький залізорудний та Нікопольський марганцеворудний басейни, Західний Донбас (кам'яне вугілля), частина Дніпровського буровугільного басейну, родовища нафти та природного газу, поклади титанових руд, бокситів, нікелю, кобальту, гранітів, базальтів, мармуру, каолінів, доломітів, вогнетривких глин, покрівельних сланців, сурику, вапняків, пісків тощо. Клімат помірно-континентальний з жарким і сухим літом (+21,5°, +22,5° у липні), з частими зливами, сильними вітрами, що спричинюють посухи; з м'якою, малосніжною зимою (-4,5°, -6,5° у січні) з частими відлигами та ожеледями. Опади – 400 - 490 мм на рік, переважно у теплий період. В області 55 річок довжиною понад 25 км. Головна водна артерія – Дніпро. Ліві притоки: Оріль, Самара з Вовчою, праві - Базавлук, Мокра Сура, Інгулець з Саксаганню. Є три великі (дніпровські) водосховища і 100 невеликих, 1 400 ставків. Озер мало й вони невеликі. Споруджено канали Дніпро-Кривий Ріг та Дніпро-Донбас. Ґрунти: звичайні та південні чорноземи (48% площі області), лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, дернові, піщані тощо. Природна рослинність різнотравнотипчаково-ковилова, на вододілах – чагарникова; ліси байрачні (берест, дуб, груша, ясен, липа, сосна) і заплавні (дуб, в'яз, липа, ясен, берест, ільм, клен, вільха тощо). Тварин майже 400 видів, з них ссавців – 61 видів, птахів – 252, земноводних – 10, риб – 48. Сучасні природні процеси: лінійний і площинний змив, на правобережжі Дніпра – зсуви, на берегах водосховищ – абразія, еродовані ґрунти в басейні Інгульця та Саксагані (70%), на плоских межиріччях – суфозійно-просадкові явища, в подах і заплавах – засолення ґрунтів. В області – 116 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них державного значення: природний заповідник, 16 заказників, 3 пам'ятки природи, 3 ботанічні сади, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, 3 заповідних урочища. Загальна площа заповідних територій – 26 162 га (0,8% території області).
Перші сліди "пралюдини", знайдені тут, відносяться, як вважають науковці, ще до епохи раннього кам'яного віку. Вчені стверджують, що саме на Придніпров’ї 6 тис. років тому вперше були приручені коні. У курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Серед знахідок археологів – всесвітньовідомі скарби стародавніх скіфів – пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха.У середні віки цими землями проходила північна межа володінь кочовиків. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях "із варяг у греки". В 972 р. князь Святослав тут, біля дніпрових порогів, загинув у бою з печенігами. Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей – п'ять із них існували на території сучасного Нікопольського району. Включення запорозьких земель до складу Російської імперії та ліквідація Січі в 1775 р. супроводжувались утворенням на півдні України спочатку Новоросійської, а згодом Катеринославської губерній з головним містом Катеринославом (сучасний Дніпропетровськ). Великі зрушення в житті краю пов'язані з відкриттям наприкінці XIX ст. значних родовищ корисних копалин – вугілля, залізної та марганцевої руд. У цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 р. Катерининська залізниця об'єднала Донецький кам'яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. Закладені ще у XIX ст. основи промислового розвитку характеризують її сучасне індустріальне обличчя.
Українська