Утворена 22 січня 1946 року
Площа - 12,8 тис. кв. км, 2,1 % території України, 24 місце серед її областей
Адміністративний центр - м.Ужгород
Територія - 34,4 кв. км
Населення міста- 116,0 тис. жителів
Кількість адміністративних районів - 13
Всього міст - 11, у тому числі міст обласного підпорядкування - 5
Найбільші міста області: Ужгород, Мукачеве, Хуст, Берегове, Виноградів, Свалява.
Селищ міського типу - 19
Сільських поселень - 580
Кількість населення – 1 243,9 тис. жителів (на 1.08.09 р.)
Густота населення – 97,2 жителів на 1 кв. км
Міське: 461,8 тис. жителів
Сільське: 782,1 тис. жителів
Національний склад: українці – 80,5%, угорці – 12,1%, румуни – 2,6%, росіяни – 2,5%, інші національності - 5,1%
Лежить на південному заході України у межах південно-західної частини Українських Карпат. Близько 80% території області зайнято гірськими хребтами, міжгірними улоговинами та долинами. На південному заході – Закарпатська низовина (частина Середньодунайської низовини). В межах низовини рельєф рівнинний (102-120 м), у Карпатах низькогірний та середньогірний. Гірські хребти витягнуті з північного заходу на південний схід: на півночі – Вододільний хребет, південніше простягаються Полонинський хребет (г. Полонина-Руна, 1 479 м), розчленований на окремі масиви (полонини Боржава Красна), та Свидовецький хребет (г. Близниця, 1 883 м), на схід від якого – хребет Чорногора з найвищою в Україні г. Говерлою (2 061 м) та Рахівські гори. На території області знайдено 30 видів корисних копалин, серед яких нехарактерні для України: поліметалеві руди, алуніти, перліти, цеоліти, ліпарити. У Солотвинському родовищі – близько 3,5 млрд тонн кам'яної солі. Відкрито 13 родовищ карбонатної сировини (мармуризований вапняк, доломіт, мармур), понад 360 родовищ мінеральних вод (на базі цих джерел діють декілька санаторіїв). Розвідано родовища баритових руд. Є запаси бурого вугілля. Клімат помірно-континентальний. На низовині зима коротка, м'яка (-2°, -3° у січні), літо тепле (+19°, +21° у липні), в середньогір'ї зима холодна, тривала (-5°, -9° у січні), літо коротке і прохолодне (+9°, +13°). У горах спостерігається зниження температури з висотою. Річна кількість опадів змінюється від 642 мм (Берегове) до 1 411 мм (Усть-Чорна). В Закарпатті 152 річки завдовжки понад 10 км. Вони належать до басейну Тиси і майже всі беруть початок у горах. Найбільші річки: Тиса, Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця, Уж. Для річок характерні паводки після злив (8-10 паводків на рік). На території області 137 озер льодовикового та загатного походження (найбільше – Синевир, 989 м над рівнем моря), 50 ставків і водосховищ.
Ґрунти переважно – буроземи кислі та дерново-буроземні, буроземно-підзолисті (на горбах, у передгір'ї та на високих терасах гірських річок), лучно-буроземні – на нижніх терасах, а на рівнині – дернові опідзолені і поверхнево-оглеєні. Близько 50% території зайнято лісом. Чітко виражена висотна поясність рослинності. На Закарпатській низовині грабово-дубові та дубові ліси, в передгір'ях і горах до висоти 700 м – дубові, до 1 300 м – букові, до 1 500-1 550 м –ялинові з домішками бука, ялиці, кедрової сосни, вище – субальпійські й альпійські луки тощо. Лучна рослинність поширена у долинах річок та на гірських схилах і гребенях. Тваринний світ багатий, представлений 450 видами: ссавців – понад 70 видів, птахів – 280, риб – 60. Несприятливі природні процеси: в горах – землетруси (до 8-9 балів), часті снігові лавини, інтенсивне вивітрювання, зокрема морозне; зсуви, осипи, обвали. Під час катастрофічних паводків – інтенсивна ерозійна та акумулятивна діяльність річок. На Тисі та її притоках часто утворюються селеві потоки, між Боржавою і Тересвою поширений карст. Сильні вітри спричинюють буреломи. Меліоративні заходи: яружно-балкові насадження та лісонасадження вздовж річок та водоймищ, терасування схилів, створення водорегулюючих дамб, закріплення берегів річок. На Закарпатті – 457 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з яких державного значення: біосферний заповідник, 2 національні природні парки, 18 заказників, 9 пам'яток природи, ботанічний сад, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, 12 заповідних урочищ.
Перші люди на території України з'явилися на Закарпатті (археологічні знахідки слідів діяльності стародавньої людини біля містечка Королеве). У літописні часи тут оселилося слов'янське плем'я білих хорватів. В Х ст. на Закарпаття поширилася влада київських князів, але невдовзі ці землі опинилися під владою Угорщини. Добру славу по собі залишив князь Федір Коріятович – володар закарпатських земель наприкінці XІV - на початку XV ст. Втративши землі на Поділлі, він одержав від угорського короля землі на Закарпатті. Його діяльність сприяла розвитку краю. У XVI – XVIІ ст. Закарпаття стає ареною боїв між австрійськими, трансільванськими та турецькими військами. І нарешті входить до складу Австрійської монархії Габсбурґів (від 1867 р. – Австро-Угорщина). Після розпаду Австро-Угорщини у 1918 р. Закарпаття стає складовою частиною новоутвореної Чехословацької республіки. У березневі дні 1939 р. закарпатським українцям вдалося утворити свою державу зі столицею у Хусті, але фашистський режим тогочасної Угорщини силою зброї придушив незалежну Карпатську Україну. Після поразки фашистської Німеччини та її союзників Закарпаття, за угодою між СРСР та Чехо-Словаччиною від 29 липня 1945 р., було передане до складу України.
Українська