Утворена 22 вересня 1937 року
Площа - 29,9 тис. кв. км, 4,95 % території України, 5 місце серед її областей
Адміністративний центр - м. Житомир
Територія - 60,8 кв. км
Населення міста – 271,4 тис. жителів
Кількість адміністративних районів - 23
Міст – 11, у тому числі міст обласного підпорядкування - 5
Найбільші міста області: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський.
Селищ міського типу - 43
Сільських поселень - 1 615
Кількість населення - 1 290,2 тис. жителів (на 1.08.09 р.)
Густота населення – 43,3 жителів на 1 кв. км
Міське: 743,0 тис. жителів
Сільське: 547,2 тис. жителів
Національний склад: українці – 90,3%, росіяни - 5,0%, поляки – 3,5%, білоруси – 0,4%, інші національності - 1,1%
Лежить на півночі, переважно в межах Українського Полісся, в басейні річки Прип'яті у Поліській низовині (північна і північно-східна частини області). Південно-західна частина області – на Придніпровській височині, яку перетинають річки Уж і Тетерів. Поверхня області – хвиляста моренна та моренно-зандрова рівнина з загальним нахилом на південь та південний схід. Найбільша позначка висоти – на Словечансько-Овруцькому кряжі (316 м). Область багата на природні ресурси. Мінерально-сировинний потенціал представлений понад 250 родовищами різних корисних копалин. Промислове значення мають родовища будівельних матеріалів: гранітів, габро, лабрадоритів, кварцитів, оздоблювального каміння (пегматитів, мармуру). Є каоліни, вогнетривкі глини, кварцові піски. Область відома родовищами самоцвітів: гранату, топазу, берилу, турмаліну, гірського кришталю, яшми. Унікальним є родовище кварцитів, де сконцентровано майже 80% усіх запасів України. Область має поклади бурого вугілля і торфу та металевих корисних копалин (титанові руди, пегматити). Розвідані та експлуатуються джерела мінеральних вод (радонові). Є лікувальні грязі. Клімат області помірно-континентальний з вологим літом (+18,9° у липні) і м'якою зимою (-5,7° у січні). Опадів 570-600 мм на рік. Річок завдовжки понад 10 км – 221. Всі вони належать до басейну Дніпра. Найбільші з них – Случ, Уборть, Словечна, Тетерів з Гнилоп'яттю, Уж із Жеревом. На території області багато озер, 16 водосховищ. Ґрунти у Поліссі переважно дерново-підзолисті, оглеєні (52,4% площі області). По долинах, балках, заплавах – дернові, болотні та торфово-болотні ґрунти. У лісостеповій частині області – сірі лісові, темно-сірі опідзолені та опідзолені чорноземи, 35% області займають великі масиви чорноземів глибоких. Область посідає перше місце в Україні за запасами лісових ресурсів: лісами вкрито 28% її площі. Соснові бори поширені на півночі та північному заході області. У Поліссі – субори, дубово-березові, дубово-грабові та грабові ліси. Тваринний світ представлений близько 400 видами, зокрема ссавців – 67 видів, птахів – 270, риб – 30. Серед несприятливих природних процесів у Поліссі спостерігаються: оглеєння, окислювання, заболочування, на осушених масивах – пересушення та вторинне заболочування, дефляція, площинна й глибинна ерозія, суфозійно-просадні явища, подекуди карстоутворення. Найбільший техногенний негатив – радіаційне забруднення північно-східних територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Меліорації переважно ґрунтозахисні (хімічні, воднорегулюючі). В області 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них державного значення: природний заповідник, 10 заказників, 2 пам'ятки природи, ботанічний сад, 5 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Стоянки первісної людини виявлено на лівому березі р. Свинолужки, а також поблизу м. Радомишля. Знайдено зразки матеріальної культури тих часів та залишки наметоподібних жител. У VII – X ст. територія сучасної Житомирщини входила до країни літописних деревлян. У складі Речі Посполитої Житомир був повітовим містом Київського воєводства, а з кінця XVII ст., коли Київ перейшов до складу Російської держави, – центром воєводства. У другій половині XVIII ст. Житомир стає центром Волинської губернії у складі Російської імперії, яка включала тоді території сучасних Житомирської, Рівненської та Волинської областей. В роки Української революції у Житомирі деякий час перебував уряд УНР. Житомирські ліси були одним з районів дій загонів ОУН-УПА у роки Другої світової війни.
Українська