Утворена 22 вересня 1937 року
Площа - 24,6 тис. кв. км, 4,1 % території України, 15 місце серед її областей
Адміністративний центр - м. Миколаїв
Територія - 121 кв. км
Населення міста – 506,4 тис. жителів
Кількість адміністративних районів - 19
Міст - 9, у тому числі міст обласного підпорядкування - 5
Найбільші міста області: Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ, Южноукраїнськ, Новий Буг
Селищ міського типу - 17
Сільських поселень - 894
Кількість населення – 1 192,3 тис. жителів (на 1.08.09 р.)
Густота населення – 48,5 жителів на 1 кв. км
Міське: 806,3 тис. жителів
Сільське: 386,0 тис. жителів
Національний склад: українці – 81,9%, росіяни – 14,1%, молдовани – 1,0%, білоруси – 0,4%
Лежить на півдні України в басейні нижньої течії Південного Бугу, з півдня омивається Чорним морем. Берегова лінія дуже розчленована лиманами. До області належить острів Березань і Кінбурнська коса. Поверхня області – рівнина, полого нахилена на південь. На півночі – відроги Подільської (до 240 м) та Придніпровської височин. Схили височин густо розчленовані річковими долинами, ярами та балками. Більшу частину області займає Причорноморська низовина (40-100 м). Її поверхня характеризується широкими слабо розчленованими акумулятивними рівнинами з окремими зниженнями (подами) на вододілах. Область не багата на корисні копалини. Промислове значення мають будівельні матеріали: граніти, гнейси, вапняки, мергель, каолін, трепел, гіпс, кварцові піски, глини. Є поклади графіту, бурого вугілля, торфу. Виявлено джерела мінеральних вод та лікувальні грязі. Клімат помірно-континентальний з м'якою малосніжною зимою (-4, -5° у січні) і жарким посушливим літом (+21,6, +22,8° у липні). Кількість опадів – 300-330 мм на півдні, до 450 мм – на півночі. Спостерігаються посухи, суховії, пилові бурі. Річок небагато – 85 завдовжки понад 10 км. Головна річка – Південний Буг з притоками Інгулом, Кодимою, Чичиклією, Синюхою, Мертвоводом, Гнилим Яланцем. До басейну Дніпра належить Інгулець з притокою Висунь, безпосередньо в Чорне море впадає Березань. Є солоні озера, споруджено 128 ставків та 12 невеликих водосховищ. Ґрунти: переважно чорноземи звичайні середньо- та малогумусні, на півдні – чорноземи південні малогумусні, каштанові і темно-каштанові, у заплавах – алювіальні лучні, у подах – лучні осолоділі. Ліси займають 2,3% території області (дуб, ясен, в'яз, клен, липа). На більшій частині області – різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, по долинах річок є невеликі масиви байрачних лісів. Тваринний світ представлений 163 видами: ссавців – 24, птахів – 90, плазунів – 11, риб – 31. Серед несприятливих природних процесів спостерігаються: лінійна ерозія (на півночі) та площинний змив, зсуви на схилах долин та балок, у подах – оглеєння та засолення; на зрошуваних землях – вторинне підтоплення і засолювання; замулювання водойм. Меліорації: яружно-балкові та водоохоронні насадження, полезахисні лісосмуги. В області 125 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них державного значення: природний заповідник, філія біосферного заповідника, заказник, пам'ятка природи, зоопарк, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, 2 регіональні ландшафтні парки і філія, 13 заповідних урочищ.
В епоху неоліту на території Миколаївщини існувала одна з найдавніших в Європі землеробських культур – буго-дністровська. В кінці бронзового віку тут жили кіммерійці, про яких згадує Гомер. Пізніше землі заселяли скіфи, сармати. У VII ст. до н. е. у Північному Причорномор'ї з'явилися грецькі поселення. Найдавніше грецьке місто Борисфен було засновано на острові Березань. У 545 р. до н. е. на березі Бузького лиману виникло місто Ольвія (між гирлами Південного Бугу та Дніпра). У перші століття нової ери Ольвія увійшла до складу Римської імперії, а у IV ст. н. е. була повністю зруйнована гунами. У V-VI ст. з'являються поселення слов'ян. Протягом VI-IX ст. вони відступили звідси під тиском кочовиків – аварів, болгар, хозарів. В середині XIII ст. ці землі увійшли до складу Золотої Орди, пізніше перебували під Литвою, під владою Кримського ханства. З XVII ст. господарський розвиток території пов'язаний з існуванням Запорозької Січі. В час чергової війни Росії з Туреччиною (1789 р.) в гирлі річки Інгул розпочалося будівництво верфі та міста Миколаєва. На сьогодні Миколаїв – найбільший центр суднобудування України.
Українська