Африку вважають батьківщиною людства. Саме тут знайдені сліди найдавнішої людини, яка, на думку вчених, з‘явилася, приблизно, 2 млн років тому.
Незважаючи на близькість Африки до Європи, європейці ще наприкінці XVI ст. не мали достатніх уявлень про материк. Важкодоступність берегів, відсутність зручних бухт, небезпечні порожисті річки, величезні пустелі й непрохідні заболочені ліси перешкоджали проникненню вглиб континенту. Перші більш-менш систематизовані відомості про обриси африканських берегів європейці отримали у 1498 р. завдяки плаванню португальця Васко да Ґами, який у пошуках морського шляху до Індії першим обігнув Південну Африку.
В Африці живуть народи трьох головних рас. Представники південної гілки європеоїдної раси (араби, бербери, туареги) населяють північ материка.
Південніше Сахари переважають народи екваторіальної раси (негроїди).
Острів Мадаґаскар заселений малагасійцями - представниками монголоїдної раси.
Населення країн Африки сповідує переважно іслам (Північна Африка) і християнство. Але в багатьох частинах континенту поширені різноманітні місцеві релігії.
За темпами приросту населення Африка є світовим лідером, водночас на континенті найвищій рівень смертності. Середня тривалість життя в більшості африканських країн найменша на планеті. Причина цього – дуже низький рівень життя.
Населення континенту розміщене нерівномірно. Найбільш залюднені узбережжя океанів і Середземного моря та долини річок. Саме тут розташовані великі міста (Каїр, Кіншаса, Александрія, Касабланка, Рабат, Луанда, Мапуту), розвинуті промисловість і торгівля. Найбільшу кількість населення має Ніґерія. Судан - країна, найбільша за площею. Для Африки характерний низький рівень урбанізації: до 80 % населення континенту – селяни.
Із понад 50 країн Африки переважна більшість тривалий час були колоніями. І тільки відносно недавно (після Другої світової війни), вони стали на шлях самостійного розвитку.
Колоніальне минуле, загальний низький рівень розвитку господарства, відсутність усталених ефективно діючих держаних інститутів стають причиною частих міждержавних, міжетнічних, міжконфесійних конфліктів, жертвами яких стають тисячі африканців.
Справжнім лихом для багатьох країн континенту став СНІД. У деяких із них кількість ВІЛ-інфікованих сягає 30 % населення. Нерідко країни Африки охоплюють неврожаї, які спричинюють голод і страждання мільйонів людей. Це потребує втручання світової спільноти і допомоги інших країн.