Першими європейцями, які наприкінці XV-на початку XVI століть проторували дорогу до Південної Америки, були іспанці і португальці. Фактично відкрив материк у 1492 р. Христофор Колумб, але свою назву ця частина світу отримала на честь флорентійця Амеріго Веспуччі, який у 1499-1504 рр. брав участь у кількох експедиціях до нових земель. А сам Колумб, що загалом здійснив чотири експедиції до Нового Світу, все життя був упевнений, що відкрив західний шлях до Індії. Саме тому корінних жителів Америки називають індіанцями. Після подорожей Колумба почалося підкорення нових земель іспанськими та португальськими завойовниками (конкістадорами). Зваблені золотом, сріблом, коштовним камінням європейці знищували цілі держави з їхньою самобутньою культурою.
Корінне населення – індіанці – належить до американської гілки монголоїдної раси. Впродовж декількох століть європейські колонізатори завозили на материк для роботи на плантаціях негрів. А починаючи з XIX ст. сюди суттєво збільшився потік переселенців з Європи (переважно з романомовних країн Іспанії, Португалії, Італії) і, меншою мірою, з Азії. Таким чином населення Південної Америки складається з корінного (індіанці), змішаного (мулати, самбо, метиси) і прийшлого.
Іспанські та португальські колонізатори визначили структуру віросповідання. Практично повсюдно державною релігією є католицизм, тільки частина населення Ґайани та Суринаму є протестантами. Серед племен, що мешкають у важкодоступних районах Амазонської низовини, поширені традиційні релігії та культи. Досить однорідним є мовний склад населення континенту. В більшості країн державною є іспанська мова (яка має чимало запозичень з італійської, французької, німецької, англійської). Друге місце займає португальська мова, що стала державною в Бразилії – найбільшій країні континенту. До англомовних країн належать Ґайана, а також острівні Ямайка та Барбадос.
Населення на континенті розміщене нерівномірно. Найбільш заселені східне узбережжя, а також північно-західна його частина. Разом з тим велетенські простори Амазонії, деякі області Анд і пустелі заселені дуже мало. А деякі частини з цих територій взагалі є безлюдними.
Останнім часом активно освоюються внутрішні райони материка. З розвитком промисловості збільшується переміщення населення до міст. Для країн регіону характерною є несправжня урбанізація, за якої частка міського населення набагато перевищує частку економічно активного міського населення, задіяного у виробничій та невиробничій сферах. Причина цьому – прибуття до міст бідного сільського населеня, яке міста не в змозі забезпечити роботою та житлом. Нині в Південній Америці налічується понад 200 великих міст, найбільші з них: Буенос-Айрес, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Сантьяґо.
Найбільшою за площею і населенням у Південній Америці є Бразилія.
ПІВДЕННА АМЕРИКА
Українська