У сучасному світі налічують декілька тисяч народів (етносів), що представляють собою стійку спільноту людей, яка склалася історично на певній території, має свою мову, культуру, менталітет. Спільність мови завжди була і залишається важливим чинником ідентифікації окремої групи в етнос.
Серед народів, що проживають на планеті, є такі, що налічують сотні мільйонів чоловік (китайці, хіндустанці), а також такі, що мають всього декілька сот або тисяч представників (алеути, караїми, юкагири). А були й такі, що залишили по собі тільки спогади, хоча колись представляли величні цивілізації (шумери, скіфи).
Кожному народові притаманна своя мова, але є випадки, коли однією мовою розмовляють кілька народів, і навпаки – окремі групи одного народу послуговуються різними мовами. Мовна спорідненість покладена в основу класифікації народів, згідно з якою виділяють близько двадцяти мовних сімей, що в свою чергу поділяються на мовні групи.
Найчисельнішою є індоєвропейська сім'я, мовами якої говорить близько половини населення Землі. Найбільшими мовними групами цієї сім'ї є індоіранська, романська, германська, слов'янська.
Другою великою мовною сім'єю є сино-тибетська (її мовами говорить, приблизно, 22% населення Землі). Далі йдуть алтайська, ніґеро-кордофанська, семіто-хамітська мовні сім'ї.
До найпоширеніших мов світу належать китайська, англійська, хінді, іспанська, російська. Українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї, слов'янської мовної групи.