Розміщення населення завжди залежало від природно-кліматичних факторів. Люди здавна селились на територіях із більш сприятливим кліматом, родючими землями, наявністю ресурсів. Це давало їм можливість облаштувати житло, укритись від негоди або диких тварин, прогодуватись. Відтак, найбільш сприятливими для проживання є субтропічний і помірний кліматичні пояси. Саме тому до найбільш заселених регіонів світу належать території давнього землеробства (Велика Китайська рівнина, Індо-Ґанґська низовина, долина Нілу, Японські острови, о. Ява), а також район Середземномор'я. Разом із тим, саме ландшафт країни ставав чи не найголовнішим чинником формування роду занять, поведінки, ментальності.
На розміщення населення також впливають історичні, соціально-економічні, демографічні, екологічні та інші фактори. Так, війни, неврожаї, соціальні катаклізми часто спонукали людей полишати споконвічні території й оселятись на нових землях. Саме з історією розселення пов'язане залюднення узбереж Північної Америки, Африки, Австралії та старопромислових районів Європи.
Основним показником, що характеризує розміщення населення, є густота населення – співвідношення кількості населення певної території до площі цієї території. На карті також показані найбільші міста планети, розміщення яких в основному повторює загальну картину густоти населення на планеті.
ЗЕМЛЯ – НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ
Українська