Земельні ресурси - це землі, які використовуються або можуть бути використані у господарській діяльності людини. З 149 400 000 км кв. поверхні суші 134 млн км кв. припадає на її земельний фонд. Діаграмами до карти представлена структура земельного фонду і розподіл його по різних регіонах планети.
Найбільшу техногенну навантаження випробовують сільськогосподарські угіддя і землі населених пунктів. Сільськогосподарські угіддя найбільш продуктивні. Рілля (оброблювані землі) - це частина земельного фонду, з якої людство отримує до 80% продуктів харчування. Забезпеченість ріллею по регіонах світу дуже нерівномірна. Вона залежить від природних умов і рівня сільськогосподарської освоєності території, культури господарювання. Серед регіонів світу найбільшою часткою ріллі виділяється Європа. Тут менше всього непридатних для використання земель, висока культура господарювання, в основному сприятливі клімат і рельєф. Серед країн світу найбільші площі оброблюваних земель мають США, Індія, Китай, Канада, Казахстан, Україну. Щорічно площа сільськогосподарських угідь зменшується. Причинами цього є відкритий видобуток корисних копалин, затоплення земель споруджуваними водосховищами, низька культура господарювання (як результат - деградація земель та їх опустелювання). Під деградацією сільськогосподарських угідь вчені розуміють виснаження земель, зниження родючості та ерозію грунтів, їх забруднення, зниження біологічної продуктивності природних пасовищ, засолення і заболочування зрошуваних площ. У той же час, зростання населення і зниження землезабезпеченості вимагають збільшення площі сільськогосподарських угідь та більш ефективного використання вже оброблюваних земель.
Географія природних ресурсів
Українська