Вивчення географії неможливе без географічної карти, яка містить найбільш об’єктивну точну і лаконічну інформацію про територію, розміщення природних, господарських чи соціальних об’єктів і явищ.
На даній карті більш повно, ніж на інших картах Атласу, представлені географічні об’єкти (острови, півострови, затоки, протоки, моря тощо). Фізична карта дає уявлення про найбільші форми рельєфу суходолу і морського дна. На ній подано орографічні назви (назви форм рельєфу): гір, рівнин, окремих вершин з їх абсолютною висотою над рівнем океану, а також назви форм рельєфу дна океану – жолобів, хребтів, улоговин тощо.
Гідрографічна основа карти представлена прісними і солоними озерами, водоспадами на річках, що дає можливість зробити висновки про господарське використання вод суходолу. Завдяки показаним течіям можна зробити висновки про відмінності в кліматі в межах кліматичних поясів. Також показано пустелі, заболочені території, поширення солончаків, пісків, діючих вулканів і підписані назви географічних областей (Льянос, Сельвас тощо).
Порівняння цієї карти з політичною допоможе зробити узагальнення про переважаючі ландшафти (рівнинні чи гірські) в окремо взятій країні, а порівняння з картою Розміщення населення дасть відповідь на запитання, чому деякі території густо заселені, а інші – не заселені.
Порівнюючи цю карту з картою Мінеральні ресурси , можна простежити взаємозв’язок форм рельєфу з поширенням корисних копалин різного походження (осадового, магматичного тощо).
Ця карта є корисною при складанні характеристик природних ресурсів, а також в регіональному огляді при оцінці природно-ресурсного потенціалу країни.