§ 3. Географія античної доби
Відкриття форми Землі. Знання про форму нашої планети були надзвичайно важливими для подальшого розвитку географії і особливо для створення достовірних карт. В античні часи (VІІІ ст. до н. е. – ІV ст. н. е.) найвищий розвиток знань, у тому числі й географічних, був у стародавній Греції. Тодішні мандрівники і купці повідомляли про нововідкриті землі. Перед ученими постало завдання – звести ці різнорідні відомості в одне ціле. Але найперше, що важливо було вирішити, якої Землі – пласкої, циліндричної чи кубічної – стосуються здобуті дані. Грецькі вчені замислювалися над багатьма „чому?”. Чому корабель, віддаляючись від берега, раптом зникає з виду? Чому наш погляд наштовхується на якусь перепону – на лінію горизонту? Чому з підняттям угору горизонт розширюється? Уявлення про пласку Землю не давали відповіді на ці запитання. Тоді з’явилися гіпотези про форму Землі. В науці гіпотезами називають не доведені припущення або здогади.
Першим здогад, що наша планета має форму кулі, висловив ще у V ст. до н. е. грецький математик Піфагор. Він вважав, що в основі предметів лежать числа і геометричні фігури. Найдосконалішою з усіх фігур є сфера, тобто куля. “Земля повинна бути досконалою, – розмірковував Піфагор. – Отже, вона має мати форму сфери!”.
Довів кулястість Землі у ІV ст. до н. е. інший грек – Арістотель. За доказ він приймав округлу тінь, яку кидає Земля на Місяць. Цю тінь люди бачать при місячних затемненнях. Ні циліндр, ні куб, ні будь-яка інша форма не дають круглої тіні. Арістотель спирався також на спостереження за горизонтом. Якби наша планета була пласкою, то при ясній погоді в підзорну трубу наше око бачило б далеко аж до краю. Наявність горизонту пояснюється вигином, кулястістю Землі.
Незаперечні ж докази геніального припущення греків були отримані через 2500 років космонавтами.
Географічна література і карти. Здобуті мандрівниками і мореплавцями відомості про раніше невідомі землі узагальнювали грецькі вчені-філософи. Вони написали чимало творів. Перші географічні праці створили Арістотель, Ератосфен, Страбон.
Ератосфен використав дані історії, астрономії, фізики і математики для виокремлення географії в самостійну науку. Він склав і найдавнішу карту, яка дійшла до нас (ІІІ ст. до н. е.). На ній учений зобразив відомі на той час частини Європи, Азії і Африки. Не випадково Ератосфена називають батьком географії, що свідчить про визнанням його заслуг у її розвитку.
У ІІ ст. Клавдій Птолемей склав більш сучасну карту. На ній відомий європейцям світ уже значно розширився. На карті було показано багато географічних об’єктів. Проте й вона була дуже приблизною. Незважаючи на такі “дрібниці”, картами і “Географією” у 8-ми книгах Птолемея користувалися 14 століть! Праці грецьких учених свідчать про зародження географії як справжньої науки вже в античні часи. Проте вона була здебільшого описовою. А на перших картах була відображена лише незначна частина простору. Натомість понад ¾ земної поверхні залишалися невідомими.
Цікава географія
Перший географічний документ
Таким документом вважають поему “Одіссея”. Її написав відомий поет Стародавньої Греції Гомер, як гадають, у ІХ ст. до н. е. Цей літературний твір містить географічні описи багатьох відомих на той час районів світу.
Цікава географія
Складання перших карт
Навіть під час військових походів греків не залишало бажання записати все, що вони бачили. У військах видатного імператора Александра Македонського (він був учнем Арістотеля) призначали спеціальних крокомірів. Ці люди вели відлік пройдених відстаней, складали описи маршрутів руху і наносили їх на карту. Спираючись на ці відомості, інший учень Арістотеля – Дікеарх склав досить докладну карту відомих тоді земель.
Мал. Карта світу Ератосфена (ІІІ ст. до н. е.)
Мал. Карта світу Клавдія Птолемея (ІІ ст.)
Мал. Сучасна фізична карта півкуль
Перші відомості про українські землі. У V ст. до н. е. грецький мандрівник й історик Геродот побував у Північному Причорномор’ї – там, де нині розташована Україна. Усе побачене й почуте під час цієї та інших подорожей він виклав у 9-ти книгах “Історії”. За цей доробок Геродота називають батьком історії. Проте в своїх описах він повідомив й чимало географічної інформації. Відомості Геродота є чи не єдиною пам’яткою географії півдня України. На ті часи там була велика країна Скіфія, розміри якої викликали найбільший подив заморського гостя. Століттями люди дізнавалися з “Історії” Геродота про Європу, Азію, Африку. Нам учений грек залишив достовірні відомості про нашу місцевість. Керуючись ними та пізнішими на 500 років свідченнями Страбона, ми дістали чіткіше уявлення про нашу землю.
Запитання і
завдання
1. Кому належать перші правильні уявлення про форму Землі?
2. Які докази наводили греки на користь кулястої форми нашої планети?
3. Ким були написані перші географічні праці?
4. Коли і ким були створені перші географічні карти?
5. Які материки і моря були відомі укладачам перших карт?
6. Порівняйте географічні карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою півкуль і встановіть відмінності в зображенні Європи, Азії і Африки.
Українська