🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

⛑ 🛡 🥾 Шоломи, форма, взуття

§ 18. Породи, що складають земну кору (підручник)

§18. Породи, що складають земну кору

 

1. Пригадайте відомі вам мінерали і гірські породи.

2. Яку потужність має земна кора під материками та океанами?

 

Склад земної кори. Земна кора складається з мінералів і гірських порід, яких у природі існує кілька тисяч видів. Мінерали й гірські породи різняться між собою кольором, твердістю, будовою, температурою плавлення, розчинністю у воді та іншими властивостями. Багато з них людина широко використовує, наприклад, як паливо, у будівництві, для отримання кольорових і чорних металів.

Різноманітність мінералів і гірських порід зумовлена головним чином різними умовами їх утворення. За походженням їх поділяють на магматичні, осадові і метаморфічні.

Магматичні породи. Магматичними  називають породи, що утворені з магми. Магма (з грецької – “густа мазь”) – вогненно-рідкий розплав, що формується в мантії. У земну кору або на її поверхню вона потрапляє через глибокі тріщини. Тріщина спричиняє ослаблення тиску в надрах. Речовина мантії із пластичної стає розплавленою і рідкою та проникає до поверхні Землі.

Піднімаючись, розпечена до 1000 0С магма, повільно остигає. На великих глибинах вона остигає сотні і навіть тисячі років! У товщах земної кори магма може затверднути на глибині, як вода під час замерзання. Тоді утворюються глибинні магматичні породи. До них належать, наприклад, граніти. Якщо ж магма досягає поверхні і виливається, то вона позбавляється розчинених у ній газів і перетворюється на лаву. Під час застигання лави утворюються вивержені магматичні породи. Так виникли поширені на нашій планеті базальти. Магматичні породи (габро, лабрадорит, польові шпати та ін.) здебільшого тверді, важкі й щільні.

Осадові породи. На відміну від магматичних, осадові породи утворюються на поверхні земної кори. Вони виникають в результаті осідання речовин на дні водойм або нагромадження на суходолі. Цими породами вкрито ¾ поверхні материків. Осадові породи бувають уламкового, органічного й хімічного походження.

Уламкові породи утворюються з уламків різних порід внаслідок руйнування (вивітрювання, розмиву) поверхні. Утворений уламковий матеріал текучі води, льодовики, вітер зносять у моря, озера, зниження суходолу. При цьому уламки різної величини і форми розбиваються, подрібнюються, згладжуються. Так утворюються щебінь, галька, гравій, пісок, глина. На дні океанів і морів, де найбільше осідає уламкового матеріалу, під тиском все нових й нових пластів він ущільнюється і перетворюються на значно твердіші осадові породи. Так пісок стає пісковиком, глина – глинистим сланцем.

Органічні породи складаються в основному з решток організмів – залишків відмерлих рослин і тварин, що нагромадилися за мільйони років на дні водойм. Наприклад, крейда і вапняк утворилися з черепашок і панцирів морських організмів. Кам’яне вугілля утворили відмерлі дерева, що росли мільйони років тому. А торф і нині утворюється в болотах із трав’янистих рослин. Органічне походження мають і нафта, горючі гази, бурштин.

Хімічні породи – це наслідок випадання речовин в осад із водних розчинів. Так випадають і скупчуються на дні водойм кам’яна й калійні солі. Утворюються із водних розчинів також гіпс, кремній, доломіт та ін.

 

Цікава географія

Космічні осадові прибульці

Цікаво, що частина осадових порід на Землі має космічне походження. За підрахунками вчених, кожної доби на поверхню нашої планети з космосу осідає від 1000 до 10 000 т космічного пилу. Отже, поповнення земної кори твердою речовиною з космосу здійснюється постійно.

 

Метаморфічні породи. Слово “метаморфізм” означає “перетворення”. Перетворення з породами відбувається тоді, коли змінюються умови їх залягання в порівнянні з тими, при яких вони утворилися. Так, внаслідок повільного прогинання земної кори осадові й магматичні породи стають похованими під товщами нових нашарувань. Вони опиняються на великій глибині під дією високих температур і тиску. Тоді породи нагріваються, стискуються і перетворюються (метаморфізуються) – набувають нових властивостей. Наприклад, пухкий пісок стає твердим кварцитом, крихкий вапняк – міцним мармуром, граніт – гнейсом. Гірські породи, що зазнали таких змін, називають метаморфічними.

При підняттях земної кори метаморфічні й магматичні породи опиняються на поверхні. Тоді вони руйнуються і стають осадовими уламковими породами.

Типи земної кори. Різні за походженням гірські породи залягають шарами і утворюють ніби “поверхи” земної кори. Проте їх співвідношення в ній різне. Відповідно розрізняють два типи земної кори: континентальний і океанічний.

Материкова земна кора має “триповерхову” будову з осадового, гранітного і базальтового шарів. Осадовий шар (потужність від 1 мм до 20 км) утворює поверхню, якою ми ходимо. Породи в ньому залягають пластами, змінюючи один одного. Гранітний шар (10–20 км) крім магматичних порід (гранітів) складають і метаморфічні (гнейси, мармури й ін.). Серед них найдавніші породи нашої планети – гнейси, віком близько 4 млрд років. У базальтовому шарі (15–25 км) переважають магматичні породи: поряд з базальтами трапляються лабрадорити, габро.

Океанічна земна кора утворена лише двома шарами – осадовим (до 1 км) і базальтовим (5–10 км). Гранітного шару в ній майже немає, а осадовий менш потужний. Такий тип кори є лише під западинами океанів.

Отже, будова земної кори досить складна і різноманітна. Це пов’язано з різними умовами її формування та різними процесами, що в ній відбуваються.

 

Мал. Типи земної кори

 

Запитання і завдання

1. Якими речовинами складена земна кора?

2. На які групи за способом утворення поділяють гірські породи?

3. Як утворюються магматичні породи?

4. На які групи діляться осадові породи?

5. Які породи називають метаморфічними?

6. Виділіть дві основні ознаки, за якими континентальна земна кора відрізняється від океанічної.