§ 20. Основні показники клімату та пори року
1. Пригадайте, які закономірності існують в розподілі температур повітря.
2. Які чинники впливають на розподіл опадів?
Температура повітря. Середньорічні та середньомісячні значення температури повітря залежать від кількості сонячної радіації, яку отримує поверхня, і сезонних змін циркуляції атмосфери. Зміни температури повітря протягом року майже збігаються з річним надходженням сонячної радіації. Внаслідок цього середні температури всіх місяців змінюються за широтою, наростаючи з півночі на південь. Особливо чітко ця закономірність проявляється на Лівобережжі і півдні України. Натомість під впливом морських повітряних мас, що надходять з Атлантики та поступово трансформуються, рухаючись на схід, середньомісячні температури повітря змінюються також з наростанням довготи. Це характерно, насамперед, для Правобережної України, де вплив західного перенесення повітря найбільший. У гірських регіонах температури повітря дещо понижені порівняно з навколишніми територіями. Особливості температурних умов території України ілюструють на кліматичних картах ізотерм січня і липня – найхолоднішого і найтеплішого місяців.
Середні температури січня знижуються від –1°С у рівнинному Криму до –8°С на крайній півночі України і від –4 °С на заході до –8 °С на крайньому сході країни. Найтепліше взимку – вздовж південно-західного і південного узбережжя Криму, де середні температури січня додатні й сягають +4 °С. Найхолоднішим січень є, крім північних і східних районів, у Карпатах (–8 °С).
Мал. Температура повітря (січень)
Робота з картою
1. У яких районах України проходить ізотерма січня з найнижчими температурами?
2. Які райони України охоплює ізотерма січня з найвищими температурами?
3. Які середні температури січня у центральній частині України?
4. Які температури січня характерні для вашої області?
Середні температура липня зростають від +18 °С на півночі України до +23 °С на півдні і від +17 °С на заході до +21 °С на сході. У Кримських горах середня липнева температура знижується до +16 °С, а в Українських Карпатах (на висоті понад 1000 м) – до +14 °С.
Мал. Температура повітря (липень)
Робота з картою
1. У яких районах України проходить ізотерма липня з найвищими температурами?
2. Які райони України охоплює ізотерма липня з найнижчими температурами?
3. Які середні температури липня у центральній частині України?
4. Які температури липня характерні для вашої області?
Рекорди України
Найвища температура повітря, зареєстрована в Україні, становить +42°С. Вона була зафіксована в Криму.
Рекорди України
Найнижча температура повітря, зареєстрована в Україні, становить –42 °С. Вона спостерігалася на крайньому сході країни в Луганську.
Кількість опадів. Ізолінії, які на кліматичних картах України відображають середньорічну кількість опадів, мають приблизно такий самий напрямок простягання, як й ізотерми. Середня річна кількість опадів на території України зменшується від 650 – 550 мм на півночі до 450 – 350 мм на Чорноморсько-Азовському узбережжі та у північному Криму і від 750 – 700 мм на заході до 500 – 450 мм на сході. Найбільша кількість опадів за рік випадає в гірських районах – у високогір’ях Карпат (понад 1 500 мм) і гірському Криму (1 200 мм). На Південному березі Криму середня річна кількість опадів приблизно така сама, як на Закарпатті, – 600 – 650 мм.
Основна кількість опадів (80%) в Україні випадає у вигляді дощу, решта – у вигляді снігу. На всій території максимум опадів припадає на літо, і лише на Південному березі Криму – на зиму (додаток 8).
Рекорди України
Найбільша кількість опадів в Україні зареєстрована в Карпатах в Чорногорі – 2 361 мм за рік, найменша – на узбережжі Каркінітської затоки і в Присивашші – менш як 300 мм за рік.
Мал. Розподіл опадів
Робота з картою
1. Яка кількість опадів випадає в північних районах України?
2. Як змінюється кількість опадів у середній частині України в напрямку із заходу на схід?
3. Яка кількість опадів випадає в південних районах України?
4. Де на території України випадає максимальна кількість опадів?
5. Яку кількість опадів отримує територія вашої області?
Пори року. Для нас стали звичними певні ритмічні зміни у навколишній природі, які повторюються з року в рік. Ми називаємо їх порами року. Кожному добре знайомі природні ознаки весни, літа, осені, зими. Ми легко розрізняємо ці сезони у довкіллі, на світлинах чи картинах. Пори року впливають на нашу господарську діяльність, планування робочого часу і відпочинку, побут і стан здоров’я.
Для організації свого життя й діяльності ми послуговуємося календарем, прив’язуючи, скажімо, початок весни до 1 березня, а літа – до 1 червня. Проте реальні зміни в природі не зовсім співпадають з календарними межами пір року. В астрономії пори року – це проміжки часу, між днями рівнодень і сонцестоянь: астрономічна весна триває від весняного рівнодення (21 березня) до літнього сонцестояння (22 червня), літо – від літнього сонцестояння до осіннього рівнодення (23 вересня) і т. д. Кліматологи ж пов’язують настання пір року з датами переходу середньодобових температур повітря через значення 0°С і +15°С. Отож, кліматична весна настає, коли середні температури доби наростають від 0°С до +15°С, літо – з температурами понад +15°С, осінь – коли температури знижуються від +15°С до 0°С, а зима – період з добовими температурами, нижчими від 0°С.
В Україні пори року виражені доволі чітко. Весна настає найраніше на Південному березі Криму – вже наприкінці лютого, натомість на північному сході країни – лише наприкінці березня. Для ранньої весни характерна нестійка погода: бувають різкі похолодання, до травня спостерігаються заморозки, іноді випадає сніг. У степовій зоні виникають пилові бурі. Навесні починаються грози і сильні дощі.
Мал. Весна
Літо – найтепліша і найвологіша (крім Південного берега Криму) пора року. На півдні воно настає на початку, а на півночі – наприкінці травня, а закінчується приблизно у першій декаді вересня. В Українських Карпатах його тривалість значно коротша. Максимум опадів припадає на червень – липень, часто гримлять грози, ллють зливи, іноді випадає град. У бездощові періоди, особливо у південних районах країни, бувають суховії, пилові бурі та посухи.
Мал. Літо
На початку осені зазвичай панує суха, сонячна погода. Часто під впливом теплих тропічних повітряних мас буває «бабине літо», коли температура повітря перевищує +20°С. Вторгнення холодних арктичних мас у вересні – жовтні спричиняють заморозки. У другій половині осені внаслідок активізації циклонів переважає похмура погода з дощами і туманами.
Мал. Осінь
Зима настає наприкінці листопада – на початку грудня (на Закарпатті – в середині грудня). Це найхолодніша пора року, якій властива морозна погода з випаданням снігу і встановленням снігового покриву. Проте загалом українська зима порівняно м'яка, часто бувають відлиги. Проте часом бувають хуртовини, ожеледь, тумани, в горах – снігові лавини. На Південному березі Криму тривалого зимового періоду не буває, сніговий покрив не встановлюється, хоча сніг випадає щороку.
Мал. Зима
Кліматичні ресурси. Сонячна радіація, волога, що надходить з опадами, вітер є кліматичними ресурсами. Вони належать до невичерпних природних ресурсів багатоцільового призначення. Серед них розрізняють енергетичні, агрокліматичні та рекреаційні ресурси.
Енергетичні кліматичні ресурси (енергія Сонця і вітру) в Україні досить значні і поширені на всій її території. Однак для промислового виробництва електроенергії сонячну енергію найдоцільніше використовувати на Південному березі Криму та у степовій частині України, а вітрову – в гірських районах, на узбережжях морів і водосховищ та відкритих степових ділянках. Нині використання енергетичних кліматичних ресурсів в Україні незначне: діє єдина експериментальна сонячна електростанція в Криму і декілька невеликих вітрових.
Рекорди України
Найбільш вітряне місце в Україні – Ай-Петрінська яйла в Кримських горах. Там в середньому 77 днів на рік дмуть сильні вітри зі швидкістю понад 15 м/с.
Агрокліматичні ресурси охоплюють тепло повітря і ґрунту та запаси вологи, необхідні для вирощування сільськогосподарських культур. Важливим у цьому відношенні є період із стійкими середньодобовими температурами повітря, вищими від +10°С, тобто період інтенсивної вегетації культур. На всій території України тривалість цього періоду достатня для вирощування культурних рослин помірного поясу, значно довшим він є на Закарпатті і найдовшим – на Південному березі Криму, де агрокліматичні ресурси дозволяють вирощувати субтропічні культури.
Мал. Агрокліматичне районування
Зволоження території характеризує коефіцієнт зволоження – відношення річної кількості опадів до випаровуваності (кількості вологи, яка може випаруватися за даних температурних умов) за той самий період. Якщо річна кількість опадів приблизно дорівнює випаровуваності, то коефіцієнт зволоження становить близько 1. Таке зволоження вважають достатнім. Якщо коефіцієнт зволоження більший за 1, то зволоження надмірне, а якщо менший за 1 – недостатнє. На півночі і заході України (Полісся) зволоження надмірне або достатнє. Там на значних площах проводиться осушення земель. Далі на півень і схід поширюється слабо посушлива і посушлива зони. Причорноморська низовина і рівнинний Крим знаходяться в дуже посушливій зоні (коефіцієнт зволоження менший за 0,55), де для отримання хороших врожаїв сільськогосподарських культур необхідне штучне зрошування земель.
Рекреаційні кліматичні ресурси використовуються для лікування і відпочинку людей. Найсприятливіші умови формуються на берегах морів, річок, водосховищ, озер, у гірських районах та лісових масивах. Там поєднуються чисте повітря, вища вологість, більші швидкості вітру, а також своєрідний режим температури повітря. Рекреаційні кліматичні ресурси широко використовуються на всій території України. Для цього створено санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори.
Запам’ятайте
Середньомісячні температури повітря в Україні залежать від кількості сонячної радіації, яку отримує поверхня, і циркуляції атмосфери (насамперед, західного перенесення повітря).
Середні температури січня на території України змінюються від –8°С (у північних, східних районах і Карпатах) до –1°С (на півдні) і +4°С (на Південному березі Криму).
Середні температура липня змінюються від +17°С (на заході) і +15°С (у гірських районах) до +23°С (на півдні).
Середня річна кількість опадів на території України змінюється від 1 500 – 1 000 мм (у гірських районах) і 750 – 700 мм (на заході) до 450 – 350 мм (на півдні).
В Україні чітко виражені пори року – весна, літо, осінь, зима.
Україна володіє великими кліматичними ресурсами – енергетичними, агрокліматичними, рекреаційними.
ё
Запитання і завдання
1. Чому середні температури січня і липня змінюються на території України як з півночі на південь, так і з заходу на схід?
2. Охарактеризуйте клімат вашої області за основними кліматичними показниками.
3. Розкажіть про пори року у вашій місцевості, використовуючи власні спостереження.
4. Як можна використовувати кліматичні енергетичні ресурси?
5. Як змінюється коефіцієнт зволоження на території України?
6. Що називають кліматичними рекреаційними ресурсами? Як вони використовуються в нашій країні?
7*. Обчисліть значення коефіцієнта зволоження для міст Рівного і Дніпропетровська, якщо середньорічна кількість опадів у них становить відповідно 700 мм і 500 мм, а середньорічна випаровуваність – 650 мм (у Рівному) і 800 мм (у Дніпропетровську). Встановіть, який тип зволоження характерний для території кожного міста.
Українська