Зернові культури є найпоширенішими з усіх, вирощуваних людиною рослин. Під ними зайнято близько половини оброблювальних земель (ріллі). Призначення зернових культур різноманітне. Насамперед їх використовують як продовольчу сировину для населення і як корми для худоби.
На даній карті представлені найбільш поширені хлібні зернові, які називають хлібами людства: пшениця (дає понад 30% зерна), рис ( майже 28%), кукурудза (майже 25%).
Посіви пшениці зосереджені, переважно, в помірному та субтропічному поясах північної півкулі, де достатня кількість тепла та вологи. Вирощують тут переважно озиму та яру пшеницю. Озима пшениця має врожайність значно вищу, ніж яра, оскільки одержує багато вологи навесні від танення снігу і має довший період вегетації. Озима пшениця культивується значно частіше, ніж яра, але в холодні безсніжні зими вона часто вимерзає, що викликає необхідність пересівання весною ярими сортами. Найбільші виробники пшениці представлені на карті. Головними експортерами зерна на світовий ринок є США, Канада, Франція, Австралія, Аргентина, Південна Африка. Великий потенціал у постачанні на світовий ринок пшениці має Україна. З пшениці виробляють високоякісні сорти борошна, круп’яні, макаронні та кондитерські вироби, крохмаль, спирт.
Рис є головною продовольчою культурою майже для половини людства. Це культура тропічного та субтропічного поясу з тривалим і теплим літом. Її вирощують, переважно, на зрошуваних (затоплюваних) землях в Азії, Латинській Америці, Африці. У більшості країн одержують два врожаї на рік, тому при значно меншій площі, ніж під пшеницею, рису збирають майже таку ж кількість. Найбільшого розвитку рисосіяння набуло в Азії (9/10 світового виробництва). Серед країн найбільшими виробниками рису є Китай, Індія, Індонезія, В’єтнам, Бангладеш, Японія, Таїланд.
Кукурудза (маїс) займає традиційно високе місце в зерновому балансі країн Західної півкулі, яка є її батьківщиною, значного поширення культура набула також на півдні Європи, в Китаї та Південній Африці. З кукурудзи виробляють борошно, крупи, крохмаль, олію, глюкозу, спирт тощо. Широко використовується вона як кормова культура (зерно і зелена маса). Майже половина обсягів вирощування та експорту кукурудзи припадає на США. Досить багато вирощується кукурудзи в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Китаї.
Тваринництво – це галузь сільського господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування, постачає різноманітну сировину для легкої та харчової промисловості, живу тяглову силу тощо. Галузь тісно пов’язана із рослинництвом, тому правильне їх поєднання є основою успішного розвитку сільськогосподарського виробництва в цілому.
У тваринництві розрізняють два шляхи розвитку: інтенсивний та екстенсивний. При інтенсивному шляху розвитку приріст продукції тваринництва отримують за рахунок підвищення продуктивності тварин (племінна робота) при стійловому або пасовищно-стійловому утриманні тварин і збалансованій високоякісній кормовій базі (переважно концентровані корми). Таким тваринництво є у високорозвинутих країнах, де при невеликому поголів’ї отримують максимальну кількість продукції високої якості. Особливо це стосується Данії, Нідерландів, Швейцарії, Німеччини, США, Австралії, Нової Зеландії. Близько половини світового виробництва м’яса і молока припадає на високорозвинуті країни.
Здебільшого екстенсивний характер має тваринництво в країнах, що розвиваються, де збільшення продукції тваринництва досягається за рахунок росту поголів’я. При такому веденні господарства переважає відгінно-пасовищна система утримання худоби і тварини досить низької продуктивності.
Основними складовими тваринництва є: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, верблюдярство, конярство, оленярство. На даній карті подано інформацію стосовно провідних галузей тваринництва, інформацію про інші частково представлено на карті Сільське господарство.
Розведення великої рогатої худоби представлене вирощуванням корів, буйволів, яків. Залежно від структури стада, кормової бази, вихідної продукції скотарство може мати молочний, м’ясний, молочно-м’ясний чи м’ясо-молочний напрямки. Найпродуктивнішу молочну худобу розводять у країнах Європи та Північної Америки. За експортом молочних продуктів лідерами є Данія, Швейцарія, Нідерланди, а також Нова Зеландія і Австралія. М’ясний напрямок переважає на територіях із посушливим кліматом і великими площами пасовищ. Найбільшим у світі районом м’ясного скотарства є південноамериканські степи – пампа. Аргентину називають М’ясним цехом світу, через її провідну роль у експорті яловичини. Найбільше поголів’я ВРХ має Індія, але близько 60% корів там ніяк не використовуються, а інші використовуються здебільшого як тяглова сила. Це пояснюється стійкими релігійними традиціями, які пропагують вегетаріанський спосіб харчування, а корову вважають священною твариною.
Свинарство розвинуте, переважно, в густонаселених районах світу, а також у районах виробництва зерна та картоплі – основи кормової бази галузі. Половина всього поголів’я свиней припадає на країни Азії (крім мусульманських, де вживання свинини заборонене релігією). Серед країн світовим лідером за кількістю вирощуваних свиней є Китай. Велику кількість свиней також вирощують в США, Росії. Україна за цим показником входить до чільної десятки країн.
Вівчарство поширене майже повсюдно на базі природних пасовищ у посушливих (сухі степи, напівпустелі) і гірських районах. У вівчарстві, залежно від сировини, що отримують від тварин, виділяють такі напрямки: тонкорунний і напівтонкорунний, каракульний, м‘ясо-сальний, овчинно-шубний, м‘ясо-вовняно-молочний. Країни-експортери вовни: Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка, Аргентина, Уруґвай.
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Українська