На даній карті представлено частину Центральної Європи та Німеччину.
Провідне положення Німеччини в Європі проявилося ще чіткіше після об’єднання її західних і східних земель. Будучи членом Європейського Союзу та НАТО, Федеративна Республіка Німеччина є своєрідним мостом між Сходом і Заходом, між Скандинавією і середземноморськими країнами.
Німеччина – четверта (після США, Китаю і Японії) країна світу за розміром ВВП та лідер за обсягами експорту. В Європейському Союзі вона лідер за всіма показниками. ФРН – це високорозвинута постіндустріальна держава, головними галузями економіки якої є сфера послуг та промисловість. У промисловості переважають машинобудування (особливо автомобіле-, судно-, авіа-, верстатобудування), електроенергетика, хімічна промисловість. Широко відомі в усьому світі торгові марки Mersedes, Audi, BMW, Porsche, Siemens, Adidas, Bayer давно вже стали символами бездоганної німецької якості та надійності.
Країна має високоінтенсивне сучасне сільське господарство, яке на ¾ задовольняє потреби населення країни в продуктах харчування. Центральне положення Німеччини в Європі обумовило високу частку (понад 40 %) транзитних перевезень у вантажообороті всіх видів транспорту. Транспортними коридорами Німеччина з’єднана з країнами Центральної та Східної Європи. За проектом створення єдиної транспортної мережі Європи передбачено формування 9 коридорів – полімагістралей – паралельних доріг одного або декількох видів транспорту, що здійснюють зв’язок між одними і тими ж районами і транспортними вузлами. Україна теж залучена до цього проекту. Транспортний коридор Гельсінкі – Санкт-Петербурґ – Москва – Київ – Кишинів – Бухарест пройде по території нашої держави.
Економіко-географічне положення країн Центральної Європи, які представлені на даній карті, є дуже вигідним. У світовому господарстві ці країни відносяться до держав перехідної економіки зі середнім рівнем розвитку. На початку 90-x рр. держави регіону (за винятком Білорусі) стали на шлях докорінного реформування всіх сфер суспільного життя. Значних успіхів на шляху до ринкової економіки досягли Словаччина, Польща, Литва. Їх відносять до індустріально-аграрних країн. Промисловість їх розвивається на власних ресурсах та імпортних енергоносіях. Чільне місце в промисловості країн належить машинобудуванню (виробництво технологічного обладнання, верстатобудування, автомобілебудування та точне машинобудування). Чехію відносять до індустріальних країн (на частку промисловості в структурі національного доходу припадає 60%). Чехія, Словаччина, Польща, Литва є членами НАТО і ЄС.
Білорусь також є країною перехідної економіки, але вона виділяється значно нижчими показниками розвитку економіки. Причина цього в розриві виробничих зв’язків із пострадянськими країнами, а також у складних трансформаційних процесах, що відбуваються в цій державі. За часів СРСР Білорусія була своєрідним складальним цехом, працюючи на широких кооперативних зв’язках із підприємствами майже всіх республік та країн РЕВ. Тому зараз Білорусь у своїх зовнішніх економічних зв’язках орієнтується в першу чергу на Росію і сусідні країни, виступаючи за посилення інтеграційних процесів на просторі СНД.