Австралія, Нова Зеландія і тисячі різної величини і походження островів у південно-західній частині Тихого океану, завдяки спільності географічного розташування та історичного розвитку, поєднуються в окремий регіон – Австралія та Океанія.
Австралія – індустріально розвинута країна, яка відіграє, важливу роль на всьому Азіатсько-Тихоокеанському просторі. Найбільшими в Океанії є Папуа-Нова Ґвінея та Нова Зеландія. Багато островів Океанії залишаються володіннями США, Великої Британії, Франції, Австралії та Нової Зеландії. Австралія, Нова Зеландія та деякі острови Океанії входять до Британської Співдружності Націй.
Австралія і Нова Зеландія – це країни переселенського капіталізму, їх розвиток проходив при вирішальній ролі метрополії й європейських іммігрантів, які склали ядро майбутніх націй.
Ці країни в світовій економіці (як і Південна Африка та Канада) продовжують залишатися сировинними регіонами. Інші країни Океанії – це країни, що розвиваються, головним надбанням яких є природні умови і стратегічне розташування. Основними галузями їх господарства є сільське господарство, рибальство і туризм.
Головними культурами рослинництва є кокосова пальма, цукрова тростина, банани, овочі та фрукти. Для ¾ всіх острівних країн Океанії головними експортним товаром є копра – продукт обробки кокосових горіхів. Значними тут є ресурси морепродуктів, які також експортуються. Деякі країни розробляють і експортують мінеральну сировину: мідь, золото (Папуа-Нова Ґвінея), нікель (Нова Каледонія), фосфати (Науру).
Нова Зеландія – аграрно-індустріальна країна, з добре розвиненим сільським господарством. Тваринництво – провідна галузь (наявність природних пасовищ), характеризується високим рівнем механізації, товарності та високою продуктивністю. Нова Зеландія один із найбільших у світі постачальників м’яса (яловичини, баранини, птиці), масла, вовни й сиру.
Австралія (Австралійський Союз) займає весь материк Австралія, о. Тасманія і декілька дрібних островів у Тихому та Індійському океанах. Сучасна Австралія – економічно розвинута індустріально-аграрна країна. У світовій економіці виступає як постачальник сировинних і продовольчих товарів; відіграє значну роль у світовому виробництві та торгівлі пшеницею, м’ясом, цукром, а також вовною і мінеральною сировиною (залізні руди, кам’яне вугілля, марганець, поліметалеві руди, уран, боксити, нікель, вісмут, золото).
Провідне місце в галузевій структурі господарства належить обробній промисловості (чорна металургія, машинобудування, хімічна, харчова, текстильна, поліграфічна тощо).
У територіальній структурі господарства виділяється південний схід країни. Тут зосереджені найбільші міста, промислові центри і, відповідно, тут – найвища густота населення. Звідси почалося освоєння материка. Тут розташований Сідней – найбільше і найстаріше місто, один із найважливіших промислових і культурних центрів країни, сучасна столиця штату Новий Південний Уельс.
На віддалених від узбережжя рівнинних територіях інших штатів розвинене інтенсивне сільське господарство: молочне скотарство з випасом на кормових травах і вівчарство.
За порівняно невеликий проміжок часу Австралія пройшла складний шлях економічного розвитку. З аграрно-сировинного додатку метрополії, яким була країна на початку ХХ ст., вона перетворилася в економічно високорозвинуту державу.
Велику роль у цьому відіграли тісні зв’язки з метрополією. Промисловість, спочатку гірничодобувна, а потім і обробна, почали розвиватися за допомогою технологій і устаткування, завезених зі Старого Світу. Переселенці з Європи створили основу кваліфікованих трудових ресурсів. Австралія завжди мала позитивне сальдо міграцій. Кожен четвертий житель народжений за межами Австралії. Міграційна політика країни сприяє збільшенню кількості емігрантів.
КРАЇНИ АФРИКИ, АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ
Українська