Упродовж вивчення теми Ви з’ясуєте:
§11. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.
Географічне середовище.
Упродовж усієї історії людство активно освоювало географічну оболонку, використовувало та видозмінювало природу, створюючи середовище свого мешкання – географічне середовище. Географічне середовище – частина географічної оболонки, в якій безпосередньо взаємодіють природа й людина. Географічне середовище – необхідна умова для життєдіяльності суспільства, джерело основних ресурсів. Його освоєння стає більш інтенсивним завдяки розвитку науки, техніки й технології. Сучасний рівень розвитку продуктивних сил дозволив людині освоїти більшу частину земної поверхні, поникнути глибоко в надра та найближчий космос. Більше ніж 70 % поверхні Земної кулі видозмінено під впливом господарської діяльності людини. На зміну природним ландшафтам прийшли антропогенні. Це сільськогосподарські поля, сади, окультурені луки, ліси, посаджені людиною, водосховища, кар’єри, промислові відвали, терикони, промислові та ландшафти населених пунктів тощо.
Поширене в багатьох регіонах Південної Азії терасування схилів зменшує ерозію ґрунтів і створює зручні для землеробства ділянки
Людська діяльність поширилась і на колись недоступні райони з екстремальними природними умовами – тропічні та арктичні й антарктичні пустелі, вічнозелені вологі екваторіальні ліси Амазонії, високогірні райони.
Словник термінів і понять 
Географічна оболонка – глобальний природний комплекс, який утворився в результаті взаємодії та взаємопроникнення літосфери, гідросфери, атмосфери й біосфери. Вона охоплює нижню частину атмосфери висотою 10-12 км і верхню частину літосфери глибиною до 4-5 км. Антропогенний ландшафт – відносно однорідна ділянка географічного середовища із закономірним поєднанням її компонентів і явищ, перетворена в результаті діяльності людини. Культурний ландшафт – ціленаправлено створений людиною, доцільний з точки зору людського суспільства. |
Вітряні електрогенератори
Активна взаємодія людини з природою відбувається у формі своєрідного обміну речовиною та енергією. Людство, вилучаючи з природи все необхідне йому для підтримання життєдіяльності та виробництва, повертає назад у природу відходи. Цей взаємообмін, як правило, призводить до виснаження природи та забруднення природного середовища.
Під забрудненням середовища розуміють небажану зміну його властивостей у результаті надходження різних речовин, радіоактивного випромінювання й тепла. Забруднення у переважній більшості випадків носить антропогенний характер, хоча інколи його причиною можуть бути стихійні природні явища – землетруси, виверження вулканів, поширення хвороботворних мікроорганізмів.
Застигла лава
Антропогенне забруднення може бути пов’язане з потраплянням в природне середовище в надмірній кількості хімічних речовин та їхніх сполук, радіоактивних елементів і збільшенням радіоактивного випромінювання, неконтрольованим викидом тепла, підвищеним рівнем шуму та вібрації, підвищеною освітленістю, що призводить до порушення біологічних ритмів, появою нових мікроорганізмів та вірусів, розробкою біологічної зброї тощо.
Забруднюються всі оболонки Землі. Навіть в космічному просторі довкола нашої планети накопичилась значна кількість пилу, бруду, уламків космічних кораблів та супутників. Літосфера забруднюється внаслідок надходження промислових і сільськогосподарських відходів, які містять метали, їхні сполуки, мінеральні добрива, отрутохімікати, органічні сполуки. Нагальною проблемою є утилізація побутового та промислового сміття, рекультивація земель, спотворених в результаті будівництва доріг, прокладення комунікацій, видобутку корисних копалин. Забруднення гідросфери в результаті скидання забрудненої та підігрітої води призводить до зміни режиму, зменшення кисню у воді, появі хвороботворних мікроорганізмів. Головні забруднювачі гідросфери – чорна та кольорова металургія, хімічна та целюлозно-паперова промисловість, окремі галузі харчової промисловості, сільське господарство, а також комунальні служби. Розпилювання найдрібніших аерозолів та різноманітних газів, надмірний викид вуглекислого газу призводить до забруднення атмосфери. Як наслідок утворюються «парниковий ефект», кислотні дощі, зменшення озонового шару. Джерела забруднення атмосфери – металургія, хімічна промисловість, теплоенергетика, транспорт.
Як свідчить Програма з довкілля ООН, людство створило або відкрило понад 7 млн хімікатів і щороку до цього списку додається кілька тисяч нових.
Сучасний світ зіткнувся з проблемою деградації екологічних систем, поступового виснаження природних ресурсів, від яких залежить добробут людей, під загрозою саме існування людини на Землі. На часі розв’язання проблеми гармонійного співіснування людини та природи, перегляд споживацької філософії буття людини. Що більше ми покладаємось на технології, які дають нові можливості переробки природних ресурсів для забезпечення потреб людей, тим меншою є наша повага до природи. Берегти Землю – це означає по-розумному, по-хазяйському її використовувати, щоб служила вона довго багатьом прийдешнім поколінням. Процвітання народів і націй пов’язане з їх здатністю виробляти нову продукцію й технології, що сприятимуть економічному прогресу без руйнації довкілля.
Українська