§ 32. Румунія.
Візитна картка
Площа:238,4 тис. км2
Населення:22 215 000 (2010)
Столиця:Бухарест
Офіційна назва: Держава Румунія
Державний устрій:парламентська республіка
Законодавчій орган:двопалатна Національна асамблея (Палата депутатів і Сенат)
Глава держави:президент (що обирається строком на 4 роки)
Адміністративний устрій:унітарна країна (40 повітів у складі 9 провінцій і 1 столична округа)
Поширені релігії:християнство (православні)
Член ООН, ЄС (2008), НАТО (2004).
Державне свято:національний День Румунії (1 грудня)
ЕГП и природно ресурсний потенціал. Румунія – держава на півдні Європи, в басейні нижнього Дунаю, на сході має вихід до Чорного моря. Крім України, вона межує з Молдовою, Угорщиною, Сербією та Чорнорногорією, Болгарією.
У центральній і північній частині розташовані Румунські Карпати (з вищою точкою – г. Молдовяну, 2544 м), які сходяться з Трансильванськими Альпами. На півдні країни розташована Ніжньодунайська рівнина, на південному сході – плато Добруджа.
Клімат – помірно континентальний. Зима – холодна й сніжна, на рівнинах середні температури січня від 0 до -50С, у горах до -100С, літо дуже тепле: середні температури липня коливаються від +20 до + 230С. Кількість опадів – від 300 – 700 мм на рівнинах до 1500 мм у горах. Головна річка – Дунай з притоками Жиу, Олт, Сирет, Прут. Майже третина території, головним чином в горах, покрита лісами (дуб, бук, береза, сосна, ялина), рівнинна територія представлена степовою та лісостеповою рослинністю, значна частина країни розорана, тут знаходяться одні з найкращих у Європі ґрунти.
Надра країни багаті на мінеральні ресурси: нафту, природний газ, залізну та марганцеву руди, мідь, боксити, золото, срібло, свинець, цинк, уран, ртуть, калійну сіль, гіпс, вапняки.
Населення. Більшість населення складають румуни (89,5 %), серед національних меншин найбільш чисельними є угорці, цигани, німці, українці, турки, та ін. Офіційна мова – румунська, належить до романської мовної групи, крім неї, використовуються мови національних меншин. Віруючі – переважно православні християни, є також греко-католики, протестанти, мусульмани, юдаїсти. Демографічна ситуація залишається несприятливою: народжуваність в країні менша за смертність.
Територія заселена дуже нерівномірно, середня щільність населення 91 чол. на км2. Значна кількість населення мешкає в сільській місцевості. Рівень урбанізації складає 56 %. Найбільшими містами країни є Бухарест, Констанца, Яси, Сучава, Ботошани, Темішоара, Крайова, Плоешти.
Бухарест, столиця Румунії, розташована на Ніжньодунайській низовині, на річці Димбовіца, в 45 км. від Дунаю.
Місто було засноване у XIV ст. Грамоту із сучасною назвою міста підписав господарь Валахиі Влад Цепеш, відомий як граф Дракула, з 1659 р. – столиця Валахії, а з 1861 р. – Румунії. Через чисельні війни та пожежі середньовічні будівлі в місті майже не збереглися. Крім того, в період правління Чаушеску для будівництва помпезної споруди Палацу республіки було знесено майже 10 тис. га старовинних будівель.
Бухарест – значний промисловий, транспортний, науковий і культурний центр: розвиток отримали машинобудування, металообробка, чорна та кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва, скляна, фарфоро-фаянсова, деревообробна, харчова промисловість, в 16 км. від міста працює міжнародний аеропорт Отопень, є метрополітен.
Університет засновано 1864 р., є академія наук, Музей мистецтв, історії Румунії, меморіальні музеї, оперний театр, філармонія тощо. Серед архітектурних пам’яток – фортеця Влада Цепеша й Княжий палац з церквою Домняска XVI ст.., яка є найстарішою будівлею міста.
Яси, місто на північному сході Румунії на р. Бахлуй. Вперше згадується в кінці XIV – початку XV ст. У другій половині XVI ст. до 1862 р. – столиця Молдавського князівства. В місті працює старіший в країні, заснований 1860 р., університет, є консерваторія, Національний театр, Державна опера, філармонія, ботанічний сад.
Значний промисловий, транспортний, науковий та культурний центр країни. Тут працюють підприємства чорної металургії, важкого машинобудування (дорожні машини, устаткування для хімічної, целюлозно-паперової промисловості), хімічна (синтетичні волокна, пластмаси, антибіотики), текстильна, деревообробна, поліграфічна, харчовосмакова промисловість.
Констанца, місто-порт на Чорному морі, одне з найстаріших міст Причорномор’я. У V ст. до н.е. тут було засновано грецьку колонію Томи, яка разом з іншими грецькими колоніями у 29 р. до н.е. увійшла до складу Римської імперії. Місто прославилося як місце заслання великого поета Овідія (8-17 рр. до н.е.).
Розвинено суднобудування й судноремонт, целюлозно-паперова, меблева, текстильна, харчова (борошномельна, хлібобулочна, м’ясна, рибоконсервна, виноробна, плодово-консервна, кондитерська) промисловість. Тут знаходиться база морського рибальства, є міжнародний аеропорт. Констанца відома як курорт на березі Чорного моря.
Серед пам’яток архітектури – залишки еллінських і римських споруд (II – III ст.) візантійські базиліки (V ст.); залишки укріплень (V – VI ст.); мечеті (XVII – XIX ст.).
Економіка. Румунія – індустріально-аграрна країна. ВВП на душу населення складає 8 17 $. По сьогоднішній день економіка країни знаходиться в стані скрути: застаріле обладнання, через яке на промислових підприємствах тримається низька продуктивність праці, випуск неконкурентоспроможної продукції. Економічне зростання країни іде повільними темпами. Більшість ВВП країни складає вартість продукції промисловості та сільського господарства, менше половини – сфери послуг.
Завдяки наявності в країні потужної мінерально-сировинної бази тут склалася достатньо розвинута важка промисловість. За останні роки все більше надходжень до бюджету країни складає туристична галузь, розвитку якої сприяють гірські пейзажі Трансільванських Альп, наявність мінеральних джерел та лікувальної грязі, узбережжя теплого Чорного моря, середньовічні замки, церкви та монастирі.
Промисловість Румунії потребує докорінної модернізації. Основними галузями економіки країни є гірничодобувна, чорна (Галац, Хунедоара) й кольорова (виплавка алюмінію, цинку, свинцю, міді: Слатина), металургія, нафтовидобувна (значну частку ринку займає компанія «Rompetrol»), нафтопереробна, машинобудівна (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне, виробництво промислового устаткування: Плоєшти), електронна, хімічна (виробництво кислот, лугів, мінеральних добрив та ін.), деревообробна, целюлозно-паперова, меблева, текстильна, легка та харчова,промисловість.
Виробництво електроенергії зосереджено головним чином на ТЕС. Нафтовидобувна галузь є однією з найбільших в економіці країни, проте запаси нафти незначні та її видобуток постійно зменшується.
Легка та харчова промисловість розвинені недостатньо, вони не забезпечують попит навіть на внутрішньому ринку. Розвинено традиційні художні промисли: виготовлення шкіряних виробів, кераміки, плетіння з лози та соломи, вишивка тощо. Близько 30 % робочої сили зайнято у сільському господарстві, 23 % – у промисловості, 47 % – у сфері обслуговування.
Сільське господарство. У сільському господарстві переважає рослинництво зернового напряму, основні зернові культури: кукурудза, пшениця й жито. З технічних культур переважають посіви цукрових буряків, соняшнику, коноплі, льон-довгунець, тютюн, цикорій, рицина, мак, гірчиця, картопля. Розвинено овочівництво, виноградарство, плодівництво (найпоширеніші фрукти: яблука та сливи).
Тваринництво має другорядне значення. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, свійську птицю. Розвинено бджільництво. Рибальство поширено в гирлі Дунаю та Чорному морі.
Сільське господарство забезпечує близько 60 % потреб країни у продовольстві.
Транспорт. В Румунії розвинено всі види транспорту. Румунські залізниці виконують значну частину вантажоперевезень і перевезень пасажирів усередині країни. Довжина залізниць – понад 11 тис. км. 1075 км. річкової транспортної мережі проходить Дунаєм, головні порти: Галац, Бреїла, Джурджу. Важливість румунських портів зростає із створенням транс’європейської магістралі Рейн-Дунай. Головний морський порт - Констанца.
Зовнішньоекономічні зв’язки. Румунія експортує транспортні засоби, хімічні продукти, машини й устаткування, текстиль, продукцію металургійної промисловості.
В імпорті переважає продукція машинобудування, сировина, включаючи нафту та газ, текстиль і вироби з нього. Основні партнери по зовнішній торгівлі – Німеччина, Італія, Франція. Останнім часом збільшуються обсяги торгівлі з Україною.
Українська