Як видно з карти, населення земної кулі розміщене вкрай нерівномірно. Ілюструє цей показник густота населення – відношення кількості населення певної території до її площі (чоловік на км2). Крім того на карті подано найбільші міста й агломерації планети.
На земній кулі приблизно 15% суходолу до цього часу не заселені, близько половини освоєних територій мають густоту населення менше 5 чол./км2, а є й такі, де цей показник сягає 1 000 і більше чол./км2.
Розміщення населення завжди залежало від природних чинників (рельєфу, клімату). Так, 80 % людства живуть на рівнинах, які займають менше третини земного суходолу. Найбільш зручними для проживання і господарської діяльності є помірний і субтропічний кліматичні пояси, тому вони найбільше залюднені. На розміщення населення впливають також історичні, соціально-економічні, демографічні та інші фактори. Так, до найбільш заселених регіонів світу належать території давнього землеробства (Велика Китайська рівнина, Індо-Ґанґська низовина, долина Нілу, Японські острови, о. Ява) і старопромислові райони Європи та сходу Північної Америки. Значна ж густота населення узбереж Північної Америки, Африки, Австралії пов‘язана з історією освоєння цих територій.
Графік Динаміка чисельності населення Землі в минулому та прогноз на майбутнє є ілюстрацією до, так званого, демографічного вибуху – стрімкого зростання кількості населення. Початок демографічного вибуху, як видно з графіку, припадає на ХVIII – XIX ст. Це період промислових революцій у країнах Західної Європи. В ХХ ст. після розпаду колоніальних імперій в 50-60 рр. найвищі темпи приросту населення спостерігалися в країнах, що розвиваються, це тенденція зберігається і зараз. За прогнозними даними ООН до кінця нинішнього століття кількість населення на планеті може сягнути 10 млрд чоловік.
НАСЕЛЕННЯ СВІТУ
Українська