§ 7. Відкриття Нової доби
У Новий час (від середини ХVІІІ до початку ХХ ст.) в дослідженні водних просторів першими стали англійські й російські мореплавці. Вони переймалися легендою, що дійшла ще з античних часів, про існування далеко на півдні в Південній півкулі невідомої землі. Багато мандрівників мріяли її відкрити.
Мал. Старовина географічна карта, де замість Антарктиди і Австралії зображено фантастичний Південний материк. Карта Меркатора
Експедиції Джеймса Кука. У ХVІІІ ст. невідомий материк Південної півкулі шукав й англієць Джеймс Кук. Він здійснив три навколосвітні плавання.
Під час першого (1768–1771 рр.) його експедиція в 1770 р. дісталася Австралії. Дж. Кук по суті вдруге її відкрив після голландців, які приховували відомості про цей материк. Він ретельно позначив на карті десятки відкритих островів, заток і мисів. Проте результати своєї експедиції оцінив скромно: “Відкриття, зроблені під час цього плавання, не можна назвати великими”. Така стриманість пояснювалася тим, що він не знайшов невідомого материка на півдні.
Під час другого плавання (1772–1775 рр.) у Південній півкулі вітрильники Дж. Кука зайшли дуже далеко на південь. Та подальший шлях їм заступила суцільна крига. Кораблі повернули назад. Через кілька місяців було ще дві спроби пробитися далі на південь. Проте навіть “сталевий капітан” змушений був знову повернути. Затято шукаючи легендарну Південну Землю, Кук вирішив, що відкрити її неможливо.
Метою третьої подорожі (1776-1779 рр.) став пошук шляху в обхід Північної Америки морем з півночі. Проте крайня Північ, як і Південь на протилежному боці планети, зустріла мореплавців крижаним холодом і штормами. Боячись потрапити в льодову пастку, Кук відступив. Під час зимівлі на Гавайських островах він загинув у сутичці з тубільцями.
Внесок Джеймса Кука в дослідження планети великий. Він наніс на карту обриси Тихого океану й численні острови. Його кораблі наблизилися майже впритул до невідомого материка на півдні. Відкрити Антарктиду йому завадила лише крига. Через 40 років це зроблять інші відважні мореплавці.
Мал. Маршрути плавань Джеймса Кука (1728–1779 рр.)
Експедиція І. Крузенштерна і Ю. Лисянського. Першими з громадян Росії, хто здійснив подорож навколо світу, були Іван Крузенштерн і Юрій Лисянський. У 1803 р. вони вирушили з Балтійського моря на шлюпах “Надія” і “Нева”. Пройшли Північне море, вийшли в Атлантичний океан і взяли курс на південь довкола Африки. Далі маршрут проліг уздовж берегів Азії через Тихий океан до Південної Америки. Обігнувши її з півдня, Атлантичним океаном І. Крузенштерн і Ю. Лисянський в 1806 р. благополучно повернулися додому
І. Крузенштерн і Ю. Лисянський відкрили й описали невідомі острови. Вони склали докладні карти північної частини Тихого океану та прилеглих узбереж Азії і Північної Америки. Після завершення експедиції мореплавці блискуче описали свої плавання.
Мал. Маршрут плавання І. Крузенштерна і Ю. Лисянського
Відкриття Антарктиди. У ХІХ ст. на пошуки невідомого материка Південної півкулі вирушили російські моряки. Шлюпами “Восток” і “Мирний” командували Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев.
Капітани вміло провели судна через полярну кригу до невідомої “білої плями”. З великим ризиком вони досягли місця, де скрізь була суцільна крига. Такий потужний льодовий покрив міг утворитися лише на материку. Обійшовши довкола Південної Землі, вони нанесли на карту її береги. Так у 1820 р. була відкрита Антарктида – найважкодоступніший материк, що останнім знайшов своє місце на карті.
Мал. Маршрут плавання Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарева
Дослідження полярних широт. На початку ХХ ст. настала черга освоєння полярних широт – укритих кригою районів довкола Північного і Південного полюсів із суворим холодним кліматом.
Американець Роберт Пірі, долаючи сніги, страшні морози до –600 С і полярну ніч в 1909 р. першим досягнув Північного полюса.
Згодом норвежець Руаль Амундсен взяв курс на Антарктиду. За два місяці “залізний Руаль” з чотирма товаришами на нартах, запряжених собаками, здолав антарктичну пустелю і в 1911 р. досягнув Південного полюса. У той самий час, що й Амундсен, дещо іншим маршрутом до Південного полюса прямував і англієць Роберт Скотт. 18 січня 1912 р. він з товаришами досягнув полюса, але там уже майорів норвезький прапор. У пригніченому стані англійці вирушили назад. Долати полярні кілометри доводилося з великими труднощами. Мандрівники падали від голоду та виснаження і вмирали один за одним. Останнім загинув Р. Скотт. Хоча йому не вдалося першим дістатися полюса, Р. Скотт безперечно заслуговує на те, щоб стояти в ряду видатних мандрівників.
У 1930 р. російська експедиція Отто Шмідта досліджувала Арктику. Було відкрито острови, підводні хребти і котловини в Північному Льодовитому океані. Згодом вперше в історії, долаючи кригу кораблем-криголамом, морями Північного Льодовитого океану вдалося дістатися з Північної Європи до Далекого Сходу. Цей маршрут уздовж північних берегів Азії назвали Північним морським шляхом. Після експедиції О. Шмідта такі плавання стали звичайною справою.
Мал. Маршрут експедицій Р. Амундсена й Р. Скотта
Результати відкриттів. Уся планета до кінця Нового часу стала пізнаною, окрім внутрішніх районів Антарктиди і Світового океану. Географічні карти набули точності. Кожна з окремих частин суходолу і води дістали свою назву. Материків на Землі виявилося шість: найбільший – Євразія, найспекотніший – Африка, два великих материки, зовні схожі один на одного, – Північна Америка і Південна Америка, найменший – Австралія і найвіддаленіший – Антарктида.
Увесь цей земний суходіл ділиться на шість частин світу: Азія, Європа, Африка, Америка, Австралія з Океанією, Антарктида. Поділ на частини світу виник історично, у ході пізнання людством Землі.
Ділять Землю також на Старий Світ (Європа, Азія і Африка) і Новий Світ (Америка). До Нового Світу не відносять Австралію й Антарктиду, хоча їх відкрили набагато пізніше. Цей поділ теж склався історично і з наукою мало пов’язаний.
Мають свої назви і води Світового океану. Він об’єднує чотири сполучені між собою океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий.
Запитання
і завдання
1. Чому Джеймса Кука називають великим мореплавцем?
2. Чому Юрія Лисянського можна називати “українським Магелланом”?
3. Коли і ким була відкрита Антарктида?
4. Хто і коли вперше досягнув Північного полюса?
5. Назвіть, хто досягнув Південного полюса?
6. Яке практичне значення мало освоєння Арктики?
7. Якими були результати географічного пізнання Землі на кінець Нового часу?
Українська