🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

⛑ 🛡 🥾 Шоломи, форма, взуття

§ 6. Продовження великих відкриттів Землі (підручник)

§ 6. Продовження великих відкриттів Землі

 

Перше навколосвітнє плавання. Коли з’ясувалося, що відкриті Х. Колумбом землі не мають нічого спільного з Індією, Іспанія спорядила наступну експедицію. Її знову очолив іноземець – португалець Фернан Магеллан. Кінцева мета плавання була досить практичною – дійти до Островів Прянощів (Молуккських), що поблизу берегів Південно-Східної Азії. Магеллан, як і Колумб, хотів досягти їх новим – західним – шляхом.

Експедиція вирушила з Європи в 1519 р.. Обігнувши Південну Америку, належало віднайти прохід з Атлантичного океану в інший. Магеллану коштувало великих зусиль розшукати протоку. Пізніше її назвуть його ім’ям – Магеллановою. Майже чотири місяці кораблі пливли по нескінченній воді найбільшого на Землі океану. Він був спокійним, обійшлося без жодної бурі. Тому Магеллан назвав його Тихим. Натомість плавання без харчів і води було дуже виснажливим.

Довгоочікувана земля – Філіппінські острови – біля берегів Азії не стала для моряків щасливим перепочинком. Там Магеллан і багато його товаришів загинули в сутичці з тубільцями. Завершив експедицію соратник Магеллана Хуан Елькано. Він пройшов Індійський океан, обігнув Африку з півдня і повернувся до Іспанії в 1522 р. Втрати були великими: з 5 каравел залишилася тільки одна з красномовною назвою “Вікторія” (“Перемога”), з 265 чоловік додому повернулися лише 18. Так майже за 3 роки (1080 днів) було здійснено перше навколосвітнє плавання. Це стало визначною подією ХVІ ст. Експедиція, що вирушила на захід, повернулася зі сходу. Європейці вперше перетнули Тихий океан. Було встановлено, що всі океани сполучаються між собою, утворюючи Світовий океан. Змінилися уявлення про розподіл води і суходолу на поверхні Землі: з’ясувалося, що вода займає більшу частину. Навколосвітня подорож практично довела, що Земля – куля, подібна до тієї, яку змайстрував Мартін Бехайм.

 

Цікава географія

Чужинці служать Іспанії

 У ХV–ХУІ ст. Іспанія прийняла до себе на службу багатьох видатних іноземців. Перелік імен вражає: Христофор Колумб (італієць), Амеріго Веспуччі (італієць), Фернан Магеллан (португалець), Себастьян Кабот (англієць, італієць за походженням). Запропонувавши їм притулок, Іспанія скористалася їхніми здібностями. Чужинці високо піднесли славу та престиж Іспанії, що зробило її великою морською державою.

Мал. Маршрут плавання Фернана Магеллана (1519 – 1522 рр.)

 

Пірати-першовідкривачі. Після відкриття Америки Іспанія перетворилася на велику морську державу. З Америки в Європу пливли іспанські кораблі – галеони – з багатющими вантажами. Проте дорогою іспанців намагалися пограбувати морські розбійники – пірати (так називали їх греки), корсари (так називали їх італійці), флібустьєри (називали голландці). Перехоплювати галеони вирушали англійці, французи, голландці.

Часто-густо розбійники підшукували таємні стоянки, де можна було сховати награбоване. Вони пливли якомога далі від відомих земель і шукали такі, що ще не нанесені на карти. Так піратами було обстежено узбережжя Північної Америки та відкрито числені затоки, гирла річок, острови.

Під чорним піратським прапором плавав і відомий англійський мореплавець Френсіс Дрейк. „Залізний пірат”, як його називали, сам себе вважав безстрашним мандрівником. Він другим після Магеллана в 1577–1580 рр. здійснив навколосвітнє плавання. Ф. Дрейк уточнив обриси берегів Південної Америки, відкрив острови в Тихому океані. Він довів, що Вогняна Земля – не виступ „Невідомої Південної Землі”, а сукупність островів, за якими простирається море. Пізніше найширшу протоку світу між Вогняною Землею і Антарктидою назвуть протокою Дрейка. Так пірати поповнювали ряди першовідкривачів Землі.

 

Мал. Маршрути плавань Френсіса Дрейка (1577 – 1580 рр.)

 

Походи землепрохідців. Вивчення земель Північної Азії дещо відставало від морських відкриттів. Навіть слово “Сибір” європейцям було незнайоме. У ХVІ ст. російський цар Іван Грозний наказав: “Російську землю зміряти і креслення державі зробити”. Відтоді землепрохідці вирушали в походи на північ і схід “для пошуків нової землиці”. Не роки, а віки пройшли, поки росіяни досягли Уральських гір, а потім Сибіру, Далекого Сходу і вийшли до Тихого океану. Їх походи і відкриття були пов’язані з пошуками місць, багатих на хутрових звірів, а пізніше – з пошуками корисних копалин.

Першим європейцем, який у ХVІ ст. прийшов в Азію і почав освоювати Сибір, був Єрмак Тимофієвич. У ХVІІ ст. землепрохідці Іван Москвітін, Василь Поярков і Єрофей Хабаров досягли Далекого Сходу. Володимир Атласов уперше пройшов далеку землю Камчатки і дослідив її вулкани. Семену Дежньову вдалося досягти найдальшого краю сибірської землі – східного мису Азії, названого пізніше його ім’ям. Він з’ясував, що Азія й Північна Америка відділені протокою.

До ХVІІІ ст. росіяни-землепрохідці обстежили і приєднали до Росії величезну територію Північної і Північно-Східної Азії.

Відкриття Австралії. До ХVІІ ст. на картах позначали землі давно відомі, щойно відкриті й... уявні. Уявний суходіл, розташований десь у південній півкулі, підписували латиною Терра Австраліс Інкогніта – Земля Південна Невідома. Саме так імовірну землю назвав ще у ІІ ст. Клавдій Птолемей.

У ХVІІ ст. успіхом  завершилися плавання у її пошуках, організовані голландцями. У 1605 р. корабель на чолі з Віллемом Янсзоном досяг північно-західних берегів невідомої землі. За ним у 1642 р. голландець Абел Тасман підійшов до неї з півдня і відкрив великі острови (нині Тасманія і Нова Зеландія). Під час другої експедиції Тасман підійшов до цієї землі з півночі. Після його плавань було встановлено, що невідома земля – самостійний материк. Дослідження берегів Австралії було завершене лише через два століття після її відкриття.

 

Мал. Маршрут плавань Абела Тасмана (1603–1659)

 

Часи нової картографії. У далеких плаваннях європейці зібрали багато нових географічних відомостей. Настав час відобразити їх на картах. Картографія розвинулася, як ніколи раніше. Досить одного погляду на карти того часу, щоб помітити разючі зміни, які відбулися в зображені поверхні Землі. Карти почали складати за дедалі жорсткішими правилами. Чимраз частіше наносяться лінії, успадковані від Птолемея. На картах вже вимальовуються сучасні обриси материків. Виникли перші атласи. Їх створили Герард  Меркатор і Абрахам Ортелій.

Так від наївних уявлень, які панували у Середньовіччі, люди поступово приходили до знань про Землю через відкриття і картографічні дослідження Доби Великих географічних відкриттів. Проте географія продовжує виконувати головним чином довідкову роль.

 

Цікава географія

Географ Леонардо да Вінчі

Геніальний італійський художник Леонардо да Вінчі – той, що у ХУІ ст. створив найуславленішу в світі картину “Джоконду” (“Мону Лізу”), – був ще й скульптором, музикантом, співаком, винахідником дивовижних машин, архітектором, біологом, а також... картографом і географом. Він досліджував течії річок, проектував канали та ідеальне місто з наземними й підземними вулицями, що потопало в зелені. У 1515 р. він створив карту, де було зображено ймовірний Південний материк.

 

Запитання і завдання

1. Користуючись сучасною фізичною картою світу, з’ясуйте, які океани перетинали кораблі  Магеллана. Де знаходиться протока, названа його ім’ям?

2. У чому полягає значення першої навколосвітньої подорожі?

3. Чому піратів називають першовідкривачами?

4. Які відкриття було здійснено росіянами-землепрохідцями? З якою метою споряджалися їх походи?

5. Хто і коли відкрив Австралію?

6. Знайдіть на карті море, острів і протоку, що названі на честь одного з першовідкривачів Австралії.

7. Як змінилося “обличчя світу” після доби Великих географічних відкриттів?