§ 35. Атмосферні опади
Які опади випадають у вашій місцевості в різні пори року?
Воду в рідкому (дощ, мряка) і твердому (сніг, град) станах, що випадає з хмар або виділяється з повітря на земну поверхню (туман, роса, іній, паморозь), називають атмосферними опадами.
Утворення опадів. Хмарна погода буває досить часто, але не завжди при цьому випадають опади. Що ж потрібно для їх утворення? Якщо хмару складають дуже дрібні краплинки води або кристалики льоду (менші за 0,05 мм), то опадів не буде. Поки вони малі і легкі, то утримуються високо над землею висхідними потоками повітря. При певних умовах краплинки стикаються і зливаються в більші краплини. Хмари темніють, стають синьо-чорними. Великі краплі (0,1–7 мм) вже не можуть утриматися в повітрі і падають, утворюючи дощ. Випадіння дощу часто супроводжується грозою.
Сніг утворюється у хмарах, що при температурах нижче 0 0С складаються з дрібнесеньких кристаликів-голочок, що з’єднуються у сніжинки. Сніг випадає у помірних широтах взимку, а в полярних – цілий рік. Він утворює на земній поверхні сніговий покрив. Його товща в помірних широтах становить 30–50 см, а в горах – кілька метрів. Сніг ніби ковдрою вкриває поля, вберігаючи озимі культури від вимерзання. Він містить великий запас води, яка навесні живить річки, насичує вологою грунти і поповнює підземні води.
Град утворюється, коли тепле повітря швидко піднімається вгору. Воно підхоплює дощові хмари і несе їх на висоту, де температури знижуються до –10 0С. При цьому краплини замерзають і перетворюються на льодяні кульки – градинки. Вони бувають завбільшки від 1 мм до розмірів курячого яйця. Рекордно великою в світі була градина вагою 7 кг, що випала під час граду в Китаї (1981 р.), а в Україні – 500 гр. (1960 р.). Градина вагою 3 кг в Індії вбила слона (1961 р.). Падаючи з великою швидкістю, градини не встигають розтанути, незважаючи на високу температуру біля землі. Град завдає великих збитків: знищує посіви і плоди, ламає гілки дерев, іноді вбиває дрібних тварин і пошкоджує дахи будинків.
Залежно від вологості повітря, видів хмар, швидкості вітру опади бувають обложні (рівномірні і тривалі), зливові (сильні і короткочасні), мрячні (дуже дрібні, як манна крупа).
Мал. Після снігопаду
Роса, іній, паморозь. Опади можуть “випадати” й просто з повітря. Таке відбувається на охолодженій поверхні землі при стиканні її з повітрям, насиченим вологою.
Роса – краплі води, якими іноді вкриваються земля і рослини. Вона утворюється після заходу Сонця, коли поверхня землі і повітря біля неї швидко охолоджуються. Холодне повітря вже не може вміщувати стільки водяної пари, скільки утримувало вдень при вищій температурі. Її надлишок, конденсується у крапельки роси.
В холодну пору року (при температурах, нижче 0 0С) замість роси утворюється тонкий шар кристаликів льоду – іній. Його можна бачити восени або ранньої весни. Паморозь пухкими кристалами льоду наростає на гілках дерев та інших предметах.
Вимірювання кількості опадів. На метеостанціях кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра. Опадомір – це циліндричне відро, куди збираються опади. Для того, щоб вітер не видував сніг, його огороджують. Воду з відра виливають у мірний стакан. За поділками на стінках стакану визначають висоту шару опадів (в мм). Якщо випадає сніг, то опадомір вносять до теплого приміщення. Наприклад, один невеликий дощ дає шар води 1–2 мм, а сильна злива – понад 40 мм. Коли сніг розтане, вимірюють висоту шару води. Отже, опадоміром вимірюють шар води, який виник би в цьому районі на земній поверхні, якби вода нікуди не дівалася: не стікала, не просочувалася в землю і не випаровувалася. Кількість опадів за місяць дорівнює їх сумі за всі дні місяця. Сума опадів за всі місяці дає річну кількість опадів. Так, середня річна кількість опадів у Києві – 600 мм.
Метеорологи також вимірюють висоту снігового покриву. Такі заміри роблять снігомірною рейкою, розділеною на сантиметри.
Розподіл опадів на земній кулі. Атмосферні опади на планеті розподіляються нерівномірно. Це залежить від географічного положення місцевості та переважаючих вітрів. Найбільша кількість опадів випадає в екваторіальних (понад 2 000 мм) і помірних (понад 800 мм) широтах. Мало опадів (200 мм) випадає у тропічних і полярних широтах. Проте такий розподіл порушується характером земної поверхні: над океанами опадів випадає більше, ніж над суходолом. У горах значно більше опадів “приймають” ті схили, що зверненні до пануючих вітрів. Так, в Україні навітряні схили Карпат отримують 1500 мм на рік, а підвітряні – вдвічі менше –750 мм на рік.
Рекордно велика річна кількість опадів на Землі випала у селищі Черапунджі, що біля підніжжя Гімалаїв, – 23 000 мм. А самим дощовим місцем на планеті вважаються Гавайські острови, де 335 днів на рік буває з дощем, який приносить 12 000 мм води. Рекордно посушливими місцями, де опади не випадають роками, є пустелі Атакама в Південній Америці (1 мм за рік) і Сахара в Африці (5 мм за рік).
Річний розподіл опадів демонструють діаграми.
Мал. Розподіл атмосферних опадів на земній кулі
Запитання і завдання
1. Назвіть опади, що випадають на земну поверхню з хмар у рідкому та твердому вигляді.
2. Якої шкоди може завдавати град?
3. Як утворюються роса та іній?
4. Як вимірюють кількість атмосферних опадів?
5. Поміркуйте, чому головним “постачальником” опадів називають Світовий океан, а головним “рушієм” цього процесу – Сонце.
Українська