ТЕМА 17. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ
§ 25. Харчова промисловість
ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД. Харчова промисловість є однією з провідних галузей промисловості України. Вона поступається тільки чорній металургії, даючи більш як 17% промислової продукції України. Харчова промисловість має складну структуру, об'єднуючи понад 20 галузей, що виробляють продукти харчування. Основними серед них є цукрова, борошномельно-круп'яна, олійно-жирова, хлібопекарська, спиртова, плодоконсервна, рибна, молочна, м'ясна, виноробна, кондитерська, пивоварна, тютюнова та ін. Харчова промисловість надзвичайно тісно пов’язана з сільським господарством, яке є головним постачальником сировини для неї. Тому не дивно, що просторова організація харчової промисловості значною мірою визначається особливостями спеціалізації сільського господарства. Визначальну роль у розміщенні підприємств галузей харчової промисловості відіграють сировина і споживач. Ті з них, які використовують мало транспортабельну сировину (що швидко псується) або велику кількість сировини, тяжіють до неї (цукрова, олійна, рибна, плодоконсервна, маслоробна та ін.). Галузі, в яких затрати на транспортування готової продукції більші, ніж на перевезення сировини, орієнтуються на споживача (кондитерська, хлібопекарська, пивоварна, молочна та ін.). І на сировину, і на споживача орієнтуються м'ясна, борошномельно-круп'яна, тютюнова та інші галузі.
Мал. Харчова промисловість
БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНА, ХЛІБОПЕКАРНА ТА МАКАРОННА ГАЛУЗІ. Ці галузі відіграють важливу роль у забезпеченні населення такими видами харчових продуктів, як борошно, крупи, хліб, макарони тощо. Їх відходи використовують для виробництва комбікормів. Борошномельно-круп’яна галузь набула розвитку в Україні ще в кінці ХІХ ст. Основними принципами розміщення її підприємств є сировина та споживач, тобто вони розміщуються як в районах вирощування зернових, так і в містах. Найбільшими центрами борошномельно-круп’яної промисловості є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя. Потужні центри галузі зосереджені у великих містах, морських та річкових портах, залізничних вузлах.
Хлібопекарна галузь набула промислових масштабів розвитку ще на початку ХХ ст. Термін зберігання свіжого хліба досить обмежений. Це зумовлює розміщення підприємств хлібопекарної промисловості якомога ближче до споживача. Розміри хлібозаводі залежать від людності населених пунктів. У великих містах хлібозаводи значно потужніші, крім того, їх може бути декілька.
Макаронна галузь є відносно молодою в харчовій промисловості України. Орієнтується вона здебільшого на споживача. Великими центрами макаронної промисловості є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Хмельницький.
Кондитерська галузь розвивається ще з кінця ХІХ ст. Вже тоді в Україні було 48 фабрик, щоправда, малопотужних. Нині кондитерська промисловість набула значних масштабів розвитку. Провідними центрами галузі є Львів (“Світоч”), Київ (“Рошен”), Тростянець (“Крафт Якобз Сушард Україна”), Харків, Вінниця, Житомир, Донецьк (“А.В.К”). Більшість підприємств кондитерської промисловості в Україні розвиваються із залученням іноземного капіталу.
ЦУКРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Цукрова промисловість є однією з найстаріших та найважливіших галузей в Україні. Ще в ХІХ ст. вона досягла значних масштабів розвитку, а Україна була одним з найбільших виробників цукру в світі.
Цукрова промисловість в розміщенні орієнтується на сировину, оскільки для виробництва 1 т цукру необхідно переробити 7 т буряків. Нині цукробурякова зона охоплює 19 областей. Проте найбільша концентрація підприємств цукрової промисловості склалася у правобережному лісостепу, де зосереджено 62% посівів буряків. Там працюють більше сотні цукрових заводів та виробляється 2/3 цукру країни. Провідними виробниками цукру-піску в Україні є Вінницька, Полтавська, Черкаська, Київська, Тернопільська, Харківська області. На відходах цукрової промисловості працюють спиртові, вітамінні, дріжджові заводи.
Донедавна за виробництвом цукру Україна посідала перше місце в Європі. Ринками збуту її продукції були, в основному, країни колишнього СРСР. Нині ж ці ринки майже повністю втрачено внаслідок неконкурентоспроможності вітчизняного цукру (висока матеріало- й енергомісткість, а отже, собівартість виробництва). Третина заводів в Україні (а їх більш як 190) були збудовані ще в середині ХІХ ст. Більшість таких підприємств мають дуже зношені основні виробничі фонди та малу потужність. Так, середній цукровий завод України може переробити за сезон близько 2,5 тис. т буряків, тоді як у країнах ЄС – 7,5 тис. т. Надмірно довгим є в Україні і сезон цукроваріння, який триває 130 днів, що призводить до втрати цукристості буряків. Тому обсяги виробництва продукції за останні десятиліття скоротилося більш як у 2 рази (за 1990–2003 рр.). Багато цукрових заводів простоюють або демонтовані.
ОЛІЙНО-ЖИРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Олійно-жирова промисловість виробляє олію, маргарин, майонез та іншу продукцію. Сировиною для неї є насіння соняшнику, ріпаку, соя, кукурудза, рицина. Близько 90% олії в Україні виробляють із соняшнику. Підприємства галузі розміщені переважно у районах вирощування цієї культури (для виробництва 1 т олії необхідно 3–5 т насіння). Ця галузь нараховує понад 30 великих підприємств та значну кількість невеликих олієнь, які розміщуються в сільських поселеннях. Найбільше їх — у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Донецькій, Луганській областях. Загальне виробництво олії за останні десятиліття зросло майже удвічі. Найбільшими центрами олійного виробництва є Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Полтава, Одеса, Херсон.
ПЛОДОКОНСЕРВНА ГАЛУЗЬ. Ця галузь за останні роки втратила свої позиції у складі харчової промисловості. Плодоконсервна галузь орієнтується на сировину, яка дуже швидко псується (овочі, фрукти, ягоди тощо). Підприємства плодоконсервної промисловості є в усіх регіонах України, проте особливо їх багато в південних і подільських областях, на Закарпатті. Провідними центрами є Сімферополь, Одеса, Херсон, Ізмаїл, Кам’янець-Подільський.
Крохмале-патокова промисловість орієнтується на сировину. Підприємства галузі приурочені до районів вирощування картоплі, тому знаходяться переважно на півночі України. Найбільшими виробниками крохмалю є Чернігівська та Житомирська області.
ВИНОРОБНА ТА СПИРТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Сировинною базою для виноробної промисловості є виноград, фрукти та ягоди. Галузь тяжіє до районів вирощування сировини, оскільки оптимальний термін переробки винограду становить 5 год. Заводи вторинної переробки сировини та розливу вина можуть розміщуватися і в районах споживання цієї продукції. Найбільша кількість виноробних підприємств розміщується в АР Крим, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Закарпатській областях. Виноградні вина торговельних марок “Масандра”, «Інкерман», “Коктебель”, “Золота балка”, “Шустов”, “Шабо” мають загальносвітове визнання. За останні роки в Україні зросло виробництво високоякісних вин та коньяку. Провідними центрами виноробної галузі є Масандра, Алушта, Бахчисарай, Ізмаїл, Одеса, Мукачеве.
Спиртова промисловість зорієнтована на сировину. Спирт використовують більш як у 150 галузях промисловості. Сировинною базою для виробництва спирту є меляса, дефективний цукор, зерно, картопля. Зазвичай, спиртові заводи розміщуються у невеликих населених пунктах. Більшість спирту в Україні виробляють з відходів цукрової промисловості. Провідними його виробниками є Черкаська, Вінницька, Київська, Чернігівська, Житомирська області. В окремі роки Україна посідала 3 місце в світі (після Бразилії та Росії) за обсягами виробництва спирту.
Лікеро-горілчана промисловість є головним споживачем спирту. Галузь орієнтується на споживача. Провідними центрами лікеро-горілчаної промисловості є Немирів, Київ, Сімферополь, Одеса, Чернігів.
Виробництво пива та безалкогольних напоїв набули в Україні значного поширення. Найбільшими центрами галузі є Київ (“Оболонь”, “Росинка”), Чернігів, Запоріжжя (“Славутич”), Харків (“Рогань”), Миргород, Бровари (“Кока-Кола”) та ін.
Мал. На ВАТ "Оболонь", м. Київ
МОЛОЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. У молочній промисловості розрізняють маслоробну, сироварна, молокопереробна і молочноконсервну галузі. Розміщуються підприємства галузі у великих і невеликих містах по всій території України. Майже всі районні центри України мають молокозаводи або молококомбінати.
Маслоробна і сироварна галузі є дуже сировинномісткими, тому їх підприємства тяжіть до районів виробництва молока. Протягом останніх років загальне виробництво масла та твердих сирів знижується. Молокопереробна промисловість спеціалізується, насамперед, на виробництві продукції з незбираного молока. Молокозаводи виробляють продукцію, яка швидко псується, що визначає їх орієнтацію на споживача.
Молококонсервна галузь зосереджена в невеликих містах і селищах міського типу, що тяжіють до районів з розвинутим молочним тваринництвом (Бахмач, Балта та ін.).
М’ЯСНА ТА РИБНА ГАЛУЗІ. Переробкою продукції тваринництва займаються такі галузі харчової промисловості, як м’ясна, молочна, маслоробна, сироварна та ін.
М’ясна промисловість забезпечує населення свіжим та мороженим м’ясом, м’ясними напівфабрикатами, ковбасними виробами, м'ясними консервами тощо. У структурі харчової промисловості галузь посідає провідні позиції. Вона орієнтуються і на сировину, і на споживача. Її підприємства є в усіх областях, найбільші м'ясокомбінати знаходяться у великих містах (Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Луганську, Львові). Загальне виробництво м’яса за останні роки (1990–2003) скоротилося більш як у 5 разів. Водночас скорочення виробництва ковбасних виробів є не таким суттєвим.
Рибна промисловість розвинута, насамперед, у портових містах (Севастополь, Керч, Білгород-Дністровський, Одеса, Іллічівськ, Очаків, Маріуполь та ін.). Багато продукції дають судна-заводи, що знаходяться у місцях вилову риби.
Для галузей харчової промисловості характерна певна невідповідність переробних потужностей наявній сировинній базі, тому велика частина продукції не переробляється. Необхідне будівництво оснащених новітнім обладнанням невеликих підприємств, які могли б швидко переорієнтуватися на випуск високоякісної, конкурентоспроможної продукції.
Запам’ятайте
Харчова промисловість об'єднує десятки галузей, що виробляють продукти харчування.
Основними галузями харчової промисловості в Україні є цукрова, олійно-жирова, борошномельно-круп'яна, м’ясна, молочна.
Підприємства харчової промисловості мають в Україні повсюдне розміщення. Низка галузей сировинної орієнтації мають зональне поширення відповідно до вирощування сільськогосподарської сировини.
Запитання і завдання
1. Які галузі харчової промисловості найкраще розвинуті в Україні?
2. Охарактеризуйте особливості розміщення підприємств харчової промисловості України, що зайняті переробкою зернових та технічних культур.
3. Охарактеризуйте галузі харчової промисловості, що зайняті переробкою продукції тваринництва. Назвіть принципи розміщення підприємств молочної промисловості.
4. Які, на вашу думку, причини зменшення обсягів виробництва
продовольчих товарів в Україні?
Практична робота 9
1. Проаналізуйте статистичні дані щодо виробництва сільськогосподарської продукції в Україні.
2. Напишіть висновок про динаміку виробництва продовольчих товарів на душу населення за останні роки:
– виробництво яких продовольчих товарів неухильно збільшувалося…………………………………………………………………………………………;
– виробництво яких продовольчих товарів збільшувалося, а потім пішло на спад (вказати рік піку виробництва)…………………………………………………………………………………………;
– виробництво яких продовольчих товарів неухильно зменшувалося………………………………
………………………………………………………………………………………………………………
Таблиця. Виробництво продовольчих товарів на душу населення (кг)
|
Продовольчі товари |
Роки |
|
||||||
|
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
|
|
М'ясо |
8,1 |
6,8 |
9,5 |
11,5 |
11,1 |
13,2 |
16,3 |
|
|
Ковбасні вироби |
3,6 |
3,4 |
4,3 |
5,7 |
7,0 |
6,6 |
6,4 |
|
|
Олія соняшникова |
19,8 |
19,2 |
20,3 |
26,3 |
28,3 |
29,3 |
43,2 |
|
|
Сири |
1,4 |
2,2 |
2,7 |
3,6 |
4,7 |
5,8 |
4,6 |
|
|
Масло вершкове |
2,8 |
3,2 |
2,7 |
2,9 |
2,4 |
2,5 |
2,2 |
|
|
Хлібобулочні вироби |
50,1 |
50,3 |
48,9 |
48,8 |
48,6 |
48,1 |
46,0 |
|
|
Цукор-пісок |
36,2 |
40,0 |
33,6 |
52 |
45,2 |
45,4 |
55,4 |
|
Українська