«Історія міста – історія країни»
Київ – столиця України. Він – її серце. Навіть в найтяжчі свої часи Київ залишався духовним центром українських земель. І його історія немов би в краплі води відображає історію України. І навпаки – історія України нерозривно пов’язана з історією Києва. Історія ця була довгою. Країна і місто знали злети і падіння. Бували часи, коли місто лежало в руїнах, а країна була спустошена і сплюндрована. Але проходило не дуже багато часу і відроджувався Київ, відроджувалась і Україна.
Ми вирушаємо зараз в коротку мандрівку історією Києва і України. Поки що, дуже короткою. Детальніше ви будете знайомитись з нею в старших класах. А зараз лише швидко, майже не озираючись, пройдемо цією стежкою і переконаємось в справедливості вислову: «Історія міста – історія країни».
Кожен наступний лист відображає певний період цієї історії. Текст посередині коротко описує те, що відбувалось в Україні.
- Уважно прочитай текст.
- Складаємо розповідь про історію Києва, виконуючи наступні завдання:
До розвороту «Князівська доба»
- описати, як змінився Київ, коли він став столицею Русі
- дізнайся і розкажи, які відомі церкви, собори та монастирі з’явились у Києві за князівської доби. Складіть розповідь про один з них
- поміркуйте, чому в XII-XIII ст. за Київ постійно велась боротьба між князями.
До розвороту «Литовсько-Польська доба»
- описати, які зміни відбулись в Києві за часів Великого князівства Литовського
- порівняти становище Києва за Великого князівства Литовського і Королівства Польського
- дізнайтесь і розкажіть про діяльність Київського братства
До розвороту «У складі Російської імперії»
- описати, які зміни відбувались в становищі Києва
- поміркуйте, чому Київ був місцем паломництва православних з усієї Російської імперії
- дізнайтесь і розкажіть, які зміни відбулись в житті киян в XIX - на початку XX ст.
До розвороту «Київ Радянський»
- складіть розповідь про перші десятиріччя радянської влади в Києві
- які зміни відбулись в становищі Києва в 30-х роках XX ст.
- дізнайся в старших членів своєї родини, коли ваші рідні оселились в Києві, де вони жили та працювали
КНЯЗІВСЬКА ДОБА (V-XIV ст.)
З часу свого заснування і по ІХ ст. Київ був центром полян, одного із слов’янських племен. Ми мало що можемо сказати про ті часи. Відомо що у Києві сидів князь із своїм військом – дружиною. Стіни слугували захистом від ворогів. На площах міста вівся торг. Нестор Літописець повідомляє , що через Київ проходив дуже важливий торговий шлях, що отримав назву «із варягів в греки». Він сполучав узбережжя Балтійського моря з могутньою Візантійською імперією – однією з найсильніших та найбагатших держав на той час.
Нестор Літописець
Той хто володів Києвом – отримував можливість контролювати цей торгівельний шлях. У 882 року владу в Києві захоплює варязький князь Олег і приводить до влади династію Рюриковичів.
При Рюриковичах Київ став центром нової могутньої держави – Київської Русі. Ще Олег почав об’єднувати навколо Києва інші слов’янські племена. Справу продовжували і його наступники: князь Ігор, княгиня Ольга, князь Святослав.
Княгиня Ольга
Князь Святослав
Найбільший розквіт Русі припадає на князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого, наприкінці Х - початку ХІ ст. Територія Русі охоплювала величезні території від Балтійського до Чорного морів. Посилення держави змінювало і її столицю. З невеличкого укріплення Київ перетворюється у друге за чисельністю населення місто в Європі. За підрахунками вчених в ньому мешкало до 50 000 чоловік. В найбільших європейських містах в той час проживало по 10-20 тисяч чоловік. Та й сама територія міста збільшується в кілька разів. З’являються перші великі кам’яні будівлі – велика рідкість на той час. Сучасників вражала краса київських храмів, палаців князів та знаті.
Князь Володимир Святославич
Князь Ярослав Мудрий
Становлення Київської Русі. Перші князі
З Києва почалося хрещення Русі. Тут проживав митрополит – найголовніша церковна особа на Русі. У місті та на околицях знаходилась велика кількість церков та соборів. При київських соборах та монастирях були засновані перші школи на Русі, працювали переписувачі та перекладачі книг. Київ стає релігійним центром всієї Русі.
Хрещення киян
Вироби київських
майстрів стають знаними у всій Європі. Високої майстерності набули ковалі,
ювеліри, майстри скляних справ. Запрошувались до Києва і іноземні майстри. І
досі вражають мозаїки Софійського собору, викладені зі спеціального скла –
смальти.
Але після
смерті Ярослава Мудрого починається боротьба за владу в державі між його
нащадками. Русь розколюється на окремі князівства. Київ стає каменем розбрату
між князями. Кожен хотів стати Великим князем київським та володіти найбільшим
містом Русі. Боротьба князів між собою послаблювала Русь. Окремі князівства не
могли вже так вдало чинити
опір ворогам. Коли у ХІІІ ст. на землі Русі вдерлися орди хана Батия, вони
одне за одним підкорили руські князівства. При цьому всі хто чинили опір були
знищені. Не оминула ця доля і Київ. Кілька тижнів тривала оборона міста.
Здобуття монголами Києва
Бої йшли за кожне укріплення, за кожний будинок. Останнім рубежем оборони стала Десятинна церква, стіни якої не витримали штурму та поховали і захисників нападників під своїми уламками. Після цієї битви Київ перетворився на згарище. Ще кілька століть стояли розвалини колись величних будівель. В місті залишилось лише близько двох тисяч жителів. Київ ще довго не міг оговтатись від страшного погрому. Але життя в місті не вмерло. Кияни помалу починають відбудовувати свої будинки, храми, відновлювати майстерні.
ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА (ХІV - І половина ХVІІ ст.)
У ХІІІ-ХІV ст. на Північному сході Європи посилюється нова держава – Велике князівство Литовське. Його територія дуже швидко зростає за рахунок ослаблених руських князівств. Більшість з них добровільно переходили під владу Литви, яка давала захист від татар. У 1363 році до Литовської держави було приєднано і Київське князівство.
Українські землі в 14-15 століттях
Деякі історики називають Велике князівство Литовське – Литовсько-Руською державою. Прийшовши на землі Русі литовські князі перейняли місцеві закони, звичаї, мову, віру. Відмінністю було те, що князі були не руські, а литовські. Але значення Києва змінилось. Зі столиці колись могутньої Русі він перетворився на центр окремого князівства у складі литовської держави. А у 1470 році замість князівства було створено Київське воєводство. Князівська влада передавалася у спадок, а воєводу призначав сам Великий князь литовський.
У
ХІV ст. місто знову починає зростати і швидко розвиватись. У Києві
проживало вже близько десяти тисяч чоловік. Були зведені нові укріплення, збудовано
новий замок, де знаходився князь із своїм військом. Центр міського життя
перенісся на Поділ. Тут проживала більша частина населення міста: ремісники та
торгівці.
Становище
Києва поліпшилось після надання йому у 1499 році Магдебурзького права –
права на самоврядування. Кияни отримали право самим обирати собі управителів, а
не підкорятись наказам воєвод. Їхніми обов’язками перед воєводою були допомога
при несенні варти та будівництво укріплень.
В 1569 році Велике князівство Литовське об’єдналось з Королівством Польським в єдину державу Річ Посполиту. Київське воєводство перейшло під польську владу. У Києві з’являються польські чиновники, знать.
Українські землі в 16 столітті
Господарське життя та управління містом при поляках мало змінилось. А от в культурному та релігійному житті відбулися зміни. Православна церква втрачає своє становище державної, оскільки в Речі Посполитій ці позиції займала церква католицька. Для підтримки православ’я в багатьох містах міщани почали об’єднуватись в братства. На пожертвування братчиків утримувались православні церкви, засновувались друкарні, школи.
З утворенням Речі Посполитої на територію України починає проникати і польська культура, яка на той момент переживала піднесення. Діти польської знаті навчались в єзуїтських колегіумах – школах, що перебували під контролем католицької церкви. Вони давали освіту дуже високого рівня. Ці колегіуми почали виникати і на території України. Бажаючи дати гарну освіту, місцева знать віддавала своїх дітей на навчання саме до них. Але навчаючись в них ці діти перебували під впливом польської культури часто забуваючи про свою.
Щоб протистояти цьому братства починають відкривати
за свої кошти власні школи. В 1632 р. в Києві було створено
Києво-Могилянській колегіум. Це був перший навчальний заклад, що давав освіту
середнього рівня. В ньому поєднувались кращі традиції як польської так і
місцевої освіти. При колегіумі збиралась велика кількість науковців, митців,
значну роль і у розвитку культури.
Київ знову відроджує свої позиції релігійного, освітнього та культурного центру. В Києві знаходилось вище православне духовенство. Були відкриті навчальні заклади з високим рівнем освіти, проживали і творили релігійні та культурні діячі.
У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (ХVІІІ - початок ХХ ст.)
В 1648 році на території України розгорнулось повстання проти Речі Посполитої під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Активну участь в ньому брали і кияни. В грудні 1648 р. переможну армію Богдана з небаченою пишністю зустрічали в Києві. Саме тоді в Хмельницького остаточно визріла думка про створення власної держави. Природно, що центром її мав би стати Київ.
Гетьман Богдан Хмельницький
Повстання переросло у справжню війну, яка тривала і після смерті гетьмана ще майже пів століття. Внаслідок цієї війни Лівобережна Україна і Київ перейшли під владу Росії. Києву було підтверджено Магдебурзьке право. Замість Київського воєводства була створена Київська губернія. У місті розміщались губернські установи, резиденція губернатора.
Україна в другій половині 18 століття
Протягом
ХVІІІ ст. Київ знаходився на кордоні з Річчю Посполитою, тому було вжито
багато заходів по обороні міста. На Печерську була закладена фортеця, яка
вдосконалювалася протягом ХІХ ст., постійно знаходився великий гарнізон
солдат.
У ХVІІІ ст. було зведено та відновлено велику кількість церков та монастирів. Значна частина з них побудована у стилі так званого «українського бароко». Такі храми були водночас і пишними, багатими і якимось домашніми, затишними. Києво-Печерська Лавра стає центром паломництва православних християн з усієї Східної Європи.
В ХІХ ст. в Російській імперії було ліквідоване Магдебурзьке право. Управління в місті переходить до Міської думи, яка теж була виборною. Вона опікувалася благоустроєм міста, розвитком освіти та культури, медициною.
Зростає
територія міста. До складу Києва ввійшли Куренівка, Лук’янівка, Сирець,
Солом’янка, Шулявка, Протасів Яр. У другій половині ХІХ - початку ХХ ст.
в місті починається будівельний бум. З’являються численні приватні
особняки, різноманітні контори, банки. багатоповерхові житлові будинки.
Швидко зростає і населення міста. Якщо на початку ХІХ ст. в Києві проживало лише 22 тисячі чоловік, то на середину століття ця цифра сягнула 70 тисяч. А у 1910 році в Києві мешкало вже майже триста тисяч чоловік, він стає четвертим за чисельністю населення містом Російської імперії.
У ХІХ ст. Київ стає промисловим центром. З’являється багато фабрик та заводів. Деякі з них працюють і зараз.
Зростає
кількість гімназій, училищ. З’являються вищі навчальні заклади – Університет,
Політехнічний та Комерційний інститути, Інститут шляхетних дівчат. Значну роль
в житті міста починає відігравати інтелігенція.
На піднесенні
перебувало культурне життя Києва. З’являються професійні театри. Створюються
музеї, бібліотеки. Як згадували сучасники, хоча Київ і не був столичним містом,
але в ньому відчувалось щось особливе, що не дозволяло назвати його
провінційним.
Зміни, що відбулися в місті в кінці ХІХ ст. змінили і його мешканців. І справа не в тому, що в місті з’явився водогін, електрика, телефон, врешті-решт ліхтарі на вулицях. А в тому, що для міського мешканця це стало звичним явищем, без якого він не міг уявити своє повсякденне життя.
КИЇВ РАДЯНСЬКИЙ (1921-1991 рр.)
Початок ХХ століття виявився для Києва достатньо складним. Насичені на події роки змінили і обличчя міста і його мешканців. В 1914 році почалася І Світова війна, під час якої Київ був прифронтовим містом. А це величезний потік солдатів, поранених, біженців. Для Російської імперії війна закінчується революцією. Після неї почалася ще страшніша війна – громадянська. На Україні багато політичних сил, боролись між собою. Влада в Києві змінювалась по кілька разів на рік. Місто зазнало руйнувань. Не вистачало продуктів, були проблеми з опаленням. Скорочується населення. Хтось загинув, хтось просто тікав від жахів війни. На вулицях з’явилась велика кількість безпритульних дітей.
Після цих бурхливих на події років в Києві утверджуються радянська влада. А згодом Київ стає столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки у складі Радянського Союзу – держави створеної більшовиками.
Перші десятиліття радянської влади не можна оцінити однозначно. З одного боку зростає територія Києва, який переступає і на лівий берег Дніпра. Збільшується кількість мешканців. Відновлюють роботу фабрики та заводи, створюються нові підприємства. Запроваджена програма з ліквідації неписьменності. Відкриваються школи, професійні училища, вищі навчальні заклади. Починають працювати велика кількість наукових установ та конструкторських бюро. Діяли літературні та мистецькі товариства.
Але з іншого боку, нова влада дуже часто відкидала надбання попередніх років. В Києві було знищено багато історичних та культурних пам’яток, які нагадували про дореволюційне минуле. Особливо постраждали київські храми. Гонінь зазнали багато політичних та культурних діячів, які не підтримували нову владу.
Важким випробуванням стала Велика Вітчизняна війна. 72-денна оборона міста, відступ радянських військ та окупація, бої за звільнення міста принесли значні руйнування. Багато киян загинули на полях війни або під час окупації. Було знищено багато житлових будинків, підприємств, мостів, закладів освіти та культури.
Зруйнований Хрещатик
В перші повоєнні роки прийшлося дуже швидко відбудовувати втрачене. Розбиралися завали, відновлювали роботу підприємства, облаштовувалось хоча б якесь житло для киян.
В останні десятиріччя радянської влади Київ набуває звичного для нас вигляду. Перебудовується центр міста. Однією з ознак цього періоду стає масове будівництво житла. Адже більшість киян отримали власні квартири у 60-70-их роках минулого сторіччя. До цього типовим було проживання в гуртожитках, комунальних квартирах. При цьому в нових житлових масивах відразу відкривались школи, дитячі садки та спортивні майданчики, медичні заклади, кінотеатри.
За 60-80-ті роки у квартирах киян звичайними стають газові або електроплити, телевізори, холодильники, телефони.
До нових масивів прокладаються лінії метро, нові швидкісні автошляхи – магістралі з багаторівневими транспортними розв’язками.
На кінець 80-их років в Києві мешкало майже три мільйони чоловік. Його територія досягла сьогоднішніх розмірів. Київ традиційно залишався промисловим, науковим та культурним центром. Врешті-решт за Києвом остаточно закріплюється статус політичного центру України.
Першотравнева демонстрація після вибуху на ЧАЕС. Київ, 1986 р.
СТОЛИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
У 1991 році Київ стає столицею незалежної України. Це вже наша доба. Статус столиці передбачає розташування у місті державний установ, посольств іноземних країн.
Міністерство закордонних справ України
Нова епоха змінила місто, його майдани й вулиці прикрашають нові гарні будівлі, пам’ятники, відбудовані храми, численні житлові будинки нової архітектури.
Склади розповідь про життя Києва в наш час, про його роль в становленні незалежності і його місце в сьогоднішній українській державі.
Українська