Софійський собор – символ Києва
Ключові питання
- Чому Софійський собор став символом міста?
- Як і у зв’язку з чим змінювалися собор і площа перед ним?
- Які зміни в житті міста і киян вони відображали?
Подорож у минуле (Історична подорож по-київські).
Багато що змінилося у Києві за понад
1 500 років. Він пережив часи розквіту й занепаду, часи свободи й
неволі. На сторінках його історії вписано багато імен, подій і дат. Ми ж
прикличемо у свідки історії Києва архітектурні пам’ятки. Ось один з цих
свідків – славетний Софійський собор. Його без перебільшення можна назвати
символом міста. Разом з Софією ми здійснемо подорож у минуле Києва і
прослідкуємо, які зміни відбувалися з собором і навколо нього, як це
відображало зміни, що відбувалися із самим Києвом.
|
|
|
|
«Місто Володимира», кінець Х - початок ХІ ст. Макет Д.Мазюкевич
Розгляньте макет. На ньому ви ще не бачите собору Св.Софії. А там, де він буде – «поле поза градом», як писав літописець. Саме тут відбулася 1036 р. переможна битва з печенігами(позначена стрілочкою). В пам’ять про неї князь Ярослав Мудрий наказав збудувати храм за зразком храму Cв.Софії у Константинополі.
Довідка:
Місто Володимира – нові укріплення, збудовані за наказом князя Володимира (980-1015 рр.). Охоплювали територію між сучасними вулицями Володимирською, Десятинною, Великою Житомирською, Михайлівським майданом і схилами урочища Гончарі обабіч Андріївського узвозу та Боричевого Току.
Пригадайте:
- які визначні події в історії Києва та Київської Русі пов’язані з ім’ям князя Володимира? Чому він увійшов в історію як «Володимир Святий»?
|
|
|
«Місто Ярослава», середина ХІ ст. Макет Д.Мазюкевич
А це вже середина XI ст. – час розквіту Давньоруської держави. Символом його стала Софія. Місце для будівництва собору було вибране так, що з якого б боку не входити в місто, перше, що помічали подорожні – це споруда Св.Софії. Перед нею сходились чотири головні дороги з усіх в’їздів до міста, а отже тут утворилась головна площа міста.
У цей період були збудовані не тільки Собор Св.Софії, а й нові мури з Золотими воротами – парадним в’їздом до міста, Георгіїївська та Ірининська церкви на честь самого Ярослава та його дружини, багато інших споруд. Навколо міста Володимира виросло ціле нове місто, обнесене новими укріпленнями. Його так і називають – «місто Ярослава». Найбільше сучасників вражали Софійський Собор та Золоті ворота.
Джерело 1. Сучасники про Софійський собор:
Нестор Літописець: «І прикрасив він її іконами многоцінними,і злотом,і сріблом і начинням церковним»
Митрополит Іларіон: «Церква дивна і славна всім окружним странам і немає подібної в усіх північних землях…»
Поміркуємо:
- що вражало сучасників у Софійському соборі?
- Що збереглося досьогодні?
Довідка:
Іларіон
(«Русин») – митрополит (глава церкви) Київський в
1051-1054 рр. Став першим митрополитом місцевого походження, що засвідчено
в його прізвіську: русин. В 1051 р., під час церемонії висвячення в
Софійському соборі виголосив знамениту промову, відому як «Слово про закон і
благодать». Вона стала одним з перших творів давньоруської літератури.
Причислений до святих, похований у Києво-Печерській лаврі.
Запропонуй батькам
Відвідайте Державний історико-культурний заповідник «Софія Київська» і ознайомтеся з історією славетного храму. Зверніть увагу на відмінності між сучасним та первинним виглядом собору. Дізнайтесь, які елементи його начиння (мозаїки, фрески) залишились з 11 ст. Дізнайтесь про граффіті Софійського собору.
Софія – центральний храм не тільки Києва й усієї Русі. Тут – резиденція митрополита; тут відбуваються урочисті церемонії; тут школа і зібрана Ярославом Мудрим бібліотека.У 1240 р. Київ було захоплено монголо-татарами.
Італійський мандрівник Джіованні дель Плано Карпіні писав про Київ того часу: «Після тривалої облоги вони здобули його та винищили мешканців міста…місто це було досить великим і багатолюдним, а тепер зведене майже нанівець…».
На диво, Софія не була повністю зруйнована, але в ній вже не відбувалися церемонії посадження київських князів на престол, оголошення державних актів, тобто вона вже не є політичним і культурним центром. Якийсь час вона ще лишалась резиденцією митрополита і головним храмом Києва, проте стояла вона серед руїн. Життя в Києві відроджувалось дуже повільно. Та й татарські напади не припинялись.
Джерело 2
(a) Верещинський Йосип (київський католицький єпіскоп з 1589 по 1598 рр.)
«Храм цей був збудований розкішно і не мав ціни. …Багато хто погодиться, що в усій Європі нема храмів, які б за цінністю та витонченістю прикрас стояли б вище за константинопольський та київський (обидва збудовані за одним планом). …На жаль, ця святиня нині не тільки зробилась помешканням рогатої худоби, коней, собак і свиней, а й втрачає свої прикраси через дощі, які проникають через дірявий дах. Де-не-де і стіни почали вже падати.»
(б) З «Опису України…» Гійома де Боплана (1640 р.)
«Храм Святої Софії і Св.Михайла відбудовані в їх давньому вигляді. Храм Святої Софії має гарний фасад і чудовий вигляд, з якого боку на нього не глянути…»
(в) З малюнків А. ван Вестерфельда. 1651 р.
Поміркуємо:
- Як описує стан Софійського собору Й.Верещинський? З чим він його порівнює? Які причини руйнування Храму ви могли б назвати?
- Порівняйте опис Г. де Боплана з попереднім. Що змінилось? Чи підтверджує його джерело 2(в)?
- Порівняйте джерело 3 з первинним виглядом собору. Що нового з’явилось? Чи можна погодитись з тим, що собор відбудовано в його первинному вигляді?
- Що ви можете сказати про площу перед церквою?
Відродження Св. Софії пов’язано з діяльністю митрополита Петра Могили в 1632-1647 рр. Він організував реставрацію собору, влаштував при ньому монастир. Для відбудови й добудови церкви було запрошено італійського архітектора Октавіано Манчіні. Собор починає набувати звичного нам вигляду. Перебудови тривають і пізніше, у ХУІІІ ст.
У 1685-1707 рр. Софійським собором опікувався Іван Мазепа. На його кошти церкву добудовують, керуючись смаками й звичаями епохи. Змінюється форма куполів, з’являються нові. На жаль, не завжди майстри були кваліфіковані, іноді вони просто знищували або спотворювали старовинні розписи. І все ж в основі своїй Софія зберегла свій величний вигляд. Поруч з церквою утворився цілий комплекс споруд – митрополичі палати, монастирські кельї, брами. Тому Софію вважають пам’яткою і XI, і XVIII ст.
Поступово відроджувалось і місто. Знову Софійський собор став головним його храмом.
Джерело 3. Поміркуємо, роздивляючись і порівнюючи.
.
Софійська площа.1840 р.
Софійська площа 1851 р.
Запитання:
- Як зміни ви помітили?
- З якими обставинами в історії міста це пов’язано?
Змінюється і площа перед собором. У другій половині XIX ст. її було розчищено і вона стала просто величезною – від Софійського до Михайлівського собору. Але ненадовго. В 1857 р. було збудовано будинок для великої кількості державних установ – т.зв «присутственніх мест».
У 1888 р. встановлюють пам’ятник Б.Хмельницькому.
Тепер площа виглядала так.
А ось вона вже на початку 20 ст.
Поміркуємо, роздивляючись і порівнюючи.
- Порівняйте з попередніми зображеннями. Що ще змінилось? Що з’явилось нового в зовнішньому вигляді площі? Які зміни в житті Києва і киян відобразились у ньому?
ХХ ст. в історії Києва було аж занадто бурхливим. Революції, війни – все це так чи інакше позначилось і на Софійській площі. В 1918 р. Київ обстрілюють з гармат більшовистські війська – декілька снарядів влучили і в собор. В 1919 р. на деякий час закріпившись в Києві, нова влада ставить нові пам’ятники. На Софійській площі встановлюють обеліск героям революції. При черговій зміні влади його знищили.
|
|
Джерело 4
|
|
Впізнаєте? Добре, що хоч Богдана не чіпали. Хоча з усіх дореволюційних пам’ятників в Києві залишили лише два – Богдана і св. Володимира на Володимирській гірці.
В 20-х рр. Софійську площу перейменували. Вона стала називатись Площею червоних героїв Перекопу і виглядала так.
В 1934 р. в Софійському соборі було припинено богослужіння і всю територію колишнього монастиря оголосили державним заповідником. Але це не заважало розмістити в його спорудах різні державні установи.
У
тому самому році Київ став столицею Радянської України (до того вона
знаходилась у Харкові). Сюди переїхав уряд. Тоді ж було прийняте страшне для
Києва рішення – створити гігантський і величний урядовий центр.
Це – один з проектів пербудови Софійської площі. Михайлівський і Софійський монастирі мали бути зруйновані. З першим так і сталось. Софії ж пощастило.
Спитаємо експерта.
Д. Малаков, києвознавець.
«У ХХ ст. Софійський собор тричі перебував під загрозою знищення.
Уперше його врятував український історик мистецтва Микола Макаренко (1877-1936). Сталося це 1934 р., коли радянська влада знищувала старовинні пам’ятки архітектури в Києві. Але це коштувало вченому життя.
Під час Другої світової війни, готуючись до сдачі Києва восени 1941 р., інженерні частини радянської 37-ї армії мінували важливі споруди міста. Була приречена і Св.Софія. Вдруге її врятував тодішній директор заповідника Олекса Повстенко (1902-1974) – відповівши мінерам, що підвалів у Св.Софії немає.
Утретє Софійському собору загрожували нацистські окупанти, коли восени 1943 р. мінували і нищили Київ перед відступом.Тоді Софійський собор боронив від пожежі сторож Павло Ємець.»
Після війни Київ швидко відбудовується. Софійський собор залишається заповідником. Площа перед ним тепер називається Площею Б.Хмельницького.
Поміркуємо, роздивляючись і порівнюючи.
Площа Б.Хмельницького, 50-ті рр. ХХ ст.
Площа Б.Хмельницького, 80-ті рр. ХХ ст.
Софійська площа, 2003 р.
А це вже часи незалежності – 2003 р. І площа вже називається Софійською. На задньому плані – відновлений Михайлівський собор.
Запитання:
- які зміни ви помітили?
- чи можна твердити, що площа ставала краще? Чому ви так думаєте?
- чому, на ваш погляд,перейменували площу?
Здавалося б, усе добре. Софія кращає рік від року. Вона має статус Національного історико-культурного заповідника, включена до списку всесвітнього культурного надбання ЮНЕСКО (Міжнародна організація, яка опікується розвитком культури у світі) У 2001 р. відреставрували дзвінницю. Відбудували Михайлівський собор. Площа стала пішохідною – щоб транспорт не руйнував коштовні мозаїки і фрески. В 2007 р. Софія увійшла до списку 7 чудес України. Але знову потрібна реставрація…
Та не тільки в реставрації справа.
Проблема
Будівля готелю «Хайят» на Софійській площі.
Розпитаємо експерта.
М. Кальницький, відомий києвознавець.
«…на Софійській площі … на місці колишнього фонтана тепер влаштовано пішохідну зону. Тут начальник Головного Управління культурного надбання…мріє бачити щось на кшалт площі перед собором сан-Марко у Венеції – басейн з фонтанами, оточений столиками кафе, поруч грає оркестр…
До цих романтичних мрій хотілося б додати тільки одне. Я вважаю, венеціанці втопили б у каналі Гранде того безумця, який надумав би прямо на площі Сан-Марко засадити скляну громадину в дусі готелю «Хайят», втикнути посеред цієї площі комерційний фітнесс-центр з підземним паркінгом або свавільно надбудовувати оточуючі будинки.
А у нас, біля Софії Київської все це сталось…»
Запитання:
- що обурює києвознавця?
- Чому він так категорично проти будівництва на Софійській площі?
- Як ви ставитесь до цієї проблеми? Які ваші пропозиції?
Завдання.
- обговоріть проблему забудови історичної частини Києва з членами вашої родини, однокласниками. Проведіть маленьке соціологічне дослідження: зберіть різні думки і вирахуйте кількість прихильників різних точок зору. Зробіть висновки.
Київська легенда
Коли ви входите до Софійського собору, перше Що ви бачите – знамените мозаїчне зображення Оранти – Богоматері, що молиться з піднятими руками. Вона молиться за всіх людей. Ця мозаїка зроблена грецькими майстрами ще в 11 ст. Вона завжди вражала всіх, хто її бачив. І попри всі руйнування, пожежі, обстріли продовжує вражати.
Може, саме тому ще в давні часи народилась
легенда, що Оранта своїми піднятими
руками зупиняє всі нещастя Києва, береже його. І Місто буде стояти доти, доки
стоїть Оранта.
Красива легенда… Але останнім часом з’являються повідомлення, що від руху транспорту і вібрацій від будівництва неподалік собору мозаїки його стали руйнуватись…Не загубити б легенду…
Запропонуйте батькам
- Відвідайте Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» й ознайомтеся з історією славетного храму. Дізнайтесь, які елементи його оздоблення (мозаїки, фрески) залишилися з ХІ ст. Спробуйте прочитати графіті Софійського собору.
Українська
