Утворена 22 вересня 1937 року
Площа - 20,6 тис. кв. км, 3,4% території України, 19 місце серед її областей
Адміністративний центр - м. Хмельницький
Територія - 52,4 кв. км
Населення міста – 290,1 тис. жителів
Кількість адміністративних районів - 20
Міст -13, у тому числі міст обласного підпорядкування - 6
Найбільші міста області: Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Славута, Старокостянтинів, Нетішин
Селищ міського типу - 24
Сільських поселень - 1 414
Кількість населення – 1 337,8 тис. жителів (на 1.08.09 р.)
Густота населення – 64,9 жителів на 1 кв. км
Міське: 724,9 тис. жителів
Сільське: 612,9 тис. жителів
Національний склад: українці – 93,8%, росіяни – 3,6%, поляки – 1,6%
Лежить у західній частині України на лівобережжі Дністра і в розточчі Південного Бугу та приток Прип'яті. Поверхня – підвищена пологохвиляста лесова рівнина. Північна частина області – низовинна зандрово-алювіальна рівнина з лесовими останцями у вигляді горбів, яка лежить у межах Поліської низовини (220-240 м). На північному заході невисоким уступом відокремлюється Волинська височина. Центральна частина області лежить на відрогах Придніпровської височини (320-380 м). Платоподібна поверхня Придністров'я глибоко розчленована каньйоноподібними річковими долинами, ярами, балками. Південно-західну частину області перетинають Товтри (409 м). Тут трапляються карстові форми рельєфу та зсуви. Мінеральні багатства області – нерудні корисні копалини: граніти, каоліни, вапняки, цегельно-черепичні глини, суглинки, піски, крейда, мергель, пісковики, гіпс, бентонітові глини. Є поклади фосфоритів і торфу, джерела мінеральних вод. Клімат помірно-континентальний з м'якою зимою (-5°, -6° у січні) і теплим вологим літом (+18,3°, +19,5° у липні). Опадів – 600-640 мм (на північному заході), 500-530 мм (на південному сході) на рік. На території області – 165 річок довжиною понад 10 км кожна. Річки належать до басейнів Дніпра (Горинь, Случ, Хомора, Корчик), Південного Бугу (Бужок, Вовк, Згар, Рів, Іква), Дністра (Збруч, Смотрич, Тернава, Студениця, Ушиця). Озер мало (в басейні Горині). Споруджено 1 858 ставків і водосховищ. Ґрунти – переважно чорноземи опідзолені та чорноземи типові малогумусні (55,5%), темно-сірі опідзолені та сірі лісові. На півночі – дерново-підзолисті. Природна рослинність займає 20% території, з них: 6% – лучні степи і луки, 1% – торфовища. Площа лісів – близько 279,3 тис. га (граб, дуб, липа, ясен, на півночі – сосна, ялина, береза). Тваринний світ представлений 311 видами: ссавців – 60, птахів – 190, земноводних – 11, плазунів – 10, риб – близько 40.
Несприятливі природні процеси – інтенсивний площинний змив. Еродовані ґрунти займають 30,9% площі сільськогосподарських угідь. На крутих схилах балок та річкових долин – зсуви. У Придністров'ї на межиріччях – перезволоження ґрунтів. У районах поширення карбонатних порід – карстові процеси. Меліорації: рекультивація порушених земель, розчищення річищ, закріплення берегів річок, протиерозійні лісонасадження. Територій і об'єктів природно-заповідного фонду – 446, з них державного значення: національний природний парк, 22 заказники, 5 пам'яток природи, ботсад, 9 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, регіональний ландшафтний парк, 17 заповідних урочищ.
Перші поселення на території області з'явилися ще в добу палеоліту, одне з найдавніших – біля с. Лука-Врубловецька. Про поселення антських племен землеробів (II-IV ст.) свідчать різні знахідки, зокрема хліборобський календар, зображений на ритуальній вазі. Упродовж VIII-IX ст. на Хмельниччині жили племена тиверців і волинян. У 1199 р. землі відійшли до Галицько-Волинського князівства. Тут було збудовано багато міст-фортець, які захищали населення від набігів печенігів і половців. У XIV ст. землі увійшли до складу Литовського князівства. Пізніше (початок XV ст.) їх захопили поляки, тут було утворене Подільське воєводство з центром у Кам'янці-Подільському. Землями Хмельниччини прокотилася Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, але за Андрусівською угодою 1667 р. вони знову відійшли до Польщі. Після об'єднання Правобережної та Лівобережної України у 1795 р. була утворена Подільська губернія. З історією поділля пов’язане ім’я видатного селянського ватажка Устима Кармалюка. До найвизначніших пам’яток області й України належать Кам’янець-Подільский та Меджибізький замки.
Українська