Поява людського життя  в Україні

План викладу

1. Поява і розселення людей на території України. Життя архантропів періоду раннього палеоліту.
2. Освоєння людьми теренів України за середнього палеоліту. Палеоантропи (неандертальці), заняття та початки духовного життя.
3. Поява людини розумної, її заняття. Найвідоміші стоянки пізнього палеоліту.

Основні поняття та терміни

Археологія – наука, яка вивчає історію суспільства за матеріальними залишками життя та діяльності людей – речовими (археологічними) пам’ятками, досліджує окремі старовинні предмети та комплекси, що відкриваються завдяки археологічним розкопкам, на основі чого відтворюється історія епох, які мало або зовсім не висвітлені писемними джерелами.

Зверніть увагу!

1. Найбагатший матеріал для вивчення пращурів людей виявлено в Африці. Археологічні знахідки засвідчують появу там  істот, що їх називають австралопітеками, більше 5 млн років тому. Австралопітеків вважають мавпами, які стояли на порозі олюднення, адже вони мали риси, що зближували їх із людиною: прямоходіння; більший, ніж у мавп, середній об’єм мозку; значно більше, ніж у мавп, відношення ваги мозку до ваги всього тіла; значне протиставлення великого пальця руки іншим тощо. Рештки найдавнішого австралопітека знайдені на оз.Туркана у Кенії –його вік 5,5–5,0 млн років. Останні австралопітеки мають вік 850 тис. років.
2. Найдавнішою людиною вчені вважають презинджантропа, або гомо габіліса – людину вмілу, що виникла не пізніше 3 млн років тому, а зникла 1,1 млн років тому. До людей презинджантропа зараховують на підставі перших ознак праці, притаманних йому, адже поряд із кістками тих істот були виявлені й штучні знаряддя.
3. Наступна сходинка антропогенезу пов’язана з появою пітекантропа або Нomo erectus – людини з прямою ходою. На думку вчених, пітекантропи з’явилися 1,5–1,0 млн років тому. Знахідки їхні досить чисельні й виявлені в різних куточках світу. Пітекантропи мали зріст 150–180 см, середній об’єм мозку був більшим, ніж в австралопітека. Їхні руки були більш умілими, про що свідчать досконаліші й різноманітніші знаряддя парці. Вони селилися в печерах або робили якісь примітивні житла самотужки. Презинджантропів та пітекантропів об’єднують умовною назвою архантропи.
4. Іще більше наблизилися до людини в сучасному розумінні неандертальці. Найдавніші їхні знахідки датують періодом 150–100 тис. років тому. Як для людської істоти, неандерталець мав трохи нижчий за сучасну людину зріст, але відзначався кремезністю. Обсяг його мозку досягав об’єму мозку сучасної людини, проте зберігав чимало архаїчних рис: розвиток надбрівних дуг та потиличної частини поєднувався із низьким похилим чолом. Це свідчило про недорозвиненість лобних долей мозку, що відповідають за складне мислення, а також містять центри гальмівних процесів. Отож, як вважають дослідники, неандертальці були нездатними до абстрактного мислення, їхні прикметні риси — збудливість та агресивність. Складність проблеми неандертальців і в тому, що останні з них дожили до часів існування людини сучасного фізичного типу.
5. Власне такою людиною дослідники вважають кроманьйонця, рештки якого вперше були виявлені у 1868 р. на південному заході Франції. Сучасна наука твердить, що із появою кроманьйонців завершилося формування сучасної людини. Сталося це близько 40 тисяч років тому.

Періодизація давньої історії України (археологічна)

1. Кам'яний вік
   • Палеоліт, або давній кам’яний вік, тривав від 1 млн до 10 тис. років тому. Його поділяють на
   • ранній (1 млн – 150 тис.),
   • середній (150 тис. – 40–35 тис.)
   • пізній (40 тис. – 10 тис.) – епоха появи й існування людини сучасного типу.
   • Мезоліт, або середній кам’яний вік, на території України тривав від 10 тис. років до 7 тис. років тому.
   • Неоліт, новий кам’яний вік, – від 7 тис. до 5  тис. років тому.
2. Мідно-бронзовий вік
   Енеоліт, мідно-кам'яний – 4 – 3 тис. до н.е. Бронзовий – від початку 2 до початку 1 тис. до н.е.
3. Залізний вік (ранній) – початок І тис. до н.е. (9 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.)

1. Поява і розселення пралюдей на території України. Життя архантропів періоду раннього палеоліту

• Люди вперше з’явилися на території України близько 1 млн років тому. Найдавнішою пам’яткою в Україні є стоянка біля селища Королевого Виноградівського району в Закарпатті.
• На лівому березі Тиси, на терасі заввишки 100–120 м археологи виявили унікальні археологічні знахідки: численні кам’яні знаряддя праці – оббиті гальки, ручні рубила, гостроконечники, скребла, вістря рогатин, ножі.
• Кісток найдавніших мешканців Україні поки що виявити не пощастило. Та вчені припускають, що це були архантропи. Вони прийшли на територію Європи з Африки на початку зледеніння. Клімат іще був помірним, проте вже відчувалося холодне дихання льодовика.
• Для архантропів було характерне:
• Використання вогню, однак вони не вміли добувати його.
• Знаряддя праці виготовляли оббиванням каменю.
• Основне знаряддя – ручне рубило, яким можна було колоти, різати, рубати.
• Крім кам’яних, використовували дерев’яні знаряддя, наприклад списи, загострені на кінці способом обпалення над вогнищем.
• Жили великими групами – стадами. Вони не будували жител, постійно пересуваючись у пошуках їжі. За тих часів у нашій місцевості ще було багато теплолюбних рослин. Тож давні мешканці українських земель живилися їхніми плодами, пагонами, корінцями. Вживали в їжу також м’ясо, полюючи на оленів, антилоп, коней, биків, слонів, носорогів, гіпопотамів.
• Сліди діяльності архантропів виявлено неподалік села Рокосове на Закарпатті, поблизу сіл Лука-Врубловецька та Бабин на Дністрі й Амвросіївка в Донбасі, у передгір’ї Криму тощо.

Залюднення території України відбувалося через Балкани й Центральну Європу. Щоправда, деякі вчені вважають імовірними й шляхи через Кавказ.

2. Освоєння пралюдьми теренів України за середнього палеоліту. Палеоантропи (неандертальці), заняття та початки духовного життя

• Археологічні знахідки, що їх відносять до часу 150–40 тис. років тому, засвідчують великі зміни в житті первісних людей.
• Наступним після архантропів щаблем олюднення наших далеких пращурів були палеоантропи, або неандертальці.
• На території України виявлено близько 200 стоянок неандертальців. Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки у Закарпатті, Подністров’ї, на Житомирщині, в Надпорожжі тощо.

• Пристосовуючись до суворого клімату, люди тих часів часто оселялися в печерах. Про це свідчать численні знахідки слідів діяльності неандертальців, виявлені в печерах Криму.
• У місцевостях, де не було печер, неандертальці споруджували житла. Вони мали округлу форму. Основа житла викладалася з кісток мамонтів або каміння. За стіни правило гілля, яке встромляли між кістками, а зверху житла накривалися шкурами тварин.
• У ті часи люди почали користуватися одягом.
• Оволоділи умінням добувати вогонь.
• Знаряддя праці виготовляли, використовуючи заготовки у вигляді відщепів або пластин.
• Найпоширенішими знаряддями неандертальців були гостроконечники та скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла – за ножі.
• З неандертальцями вчені пов’язують перші паростки духовного життя.
• До неандертальців належала найдавніша людина на території України, існування якої засвідчене відкриттям не лише жител або стоянок, а рештками самої людини.
• У печері Киїк-Коба, що в Криму, було розкопано неандертальське поховання: кістяки жінки і маленької дитини.
• Ця знахідка засвідчує зрушення в розвитку людини. Адже дає змогу зробити висновок про те, що неандертальці піклувалися про померлих. Є свідчення й турботи про хворих.
• Припускають, що в неандертальців поступово змінювалося ставлення до тварин: вони переставали бути лише об’єктом полювання, а набували значення символу, з яким пов’язували спокійне життя цілого мисливського колективу.
• Приміром, у невеличкому гроті під Одесою виявили величезне скупчення кісток печерного ведмедя – сліди якогось магічного ритуалу неандертальців. Від часів неандертальців збереглася також лопатка мамонта, густо помережена різьбленими лініями, які ніби окреслюють контури тварини.

Отже, неандертальських часів сягає зародження мистецтва та релігійних уявлень. Паростки духовності проростали в середовищі неандертальців десятки тисяч років. Утім, археологічні знахідки засвідчують також первісну дикість і жорстокість. Так, чимало знахідок дає підстави твердити, що в середовищі неандертальців був поширений канібалізм.

3. Поява людина розумної, її заняття. Найвідоміші стоянки пізнього палеоліту

• Появу людини розумної вчені датують 40–35 тис. років тому.
• Деякі дослідники вважають, що неандертальці не були безпосередніми предками власне людини. Вказуючи на суттєві вади їх розумового розвитку, прихильники такої думки переконані, що неандертальці поступово вимерли. А людина розумна виникла досить раптово в Африці чи Південній Євразії, згодом розселившись на інші території.
• За місцем першої знахідки найдавніших решток людини розумної часу пізнього палеоліту в печері Кроманьйон у Франції її називають кроманьйонцем.
• Археологічні знахідки часів пізнього палеоліту значно різноманітніші й досконаліші. У кроманьйонців з’явилися знаряддя спеціального призначення:
• скребачки для обробки шкіри, різці для роботи з кісткою;
• різноманітні вістря списів, ножі, сокири тощо;
• крім кам’яних, уже були знаряддя із кістки та рогу – голки, шила, руків’я різних інструментів;
• різноманітні прикраси й речі ритуального призначення, як-от: браслети, намиста, статуетки, ударні палиці.
• На території України досліджено кількасот стоянок, що їх відносять до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані у селах Мізин на Чернігівщині та Межиріч на Черкащині, Добраничівка на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка у Києві.

Мізинська стоянка

• На правому березі Десни у селі Мізин Коропського району Чернігівської області було знайдено поселення давніх мисливців на мамонтів. Археологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце обробки каменю й кістки, заглиблені вогнища, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими.
У поселенні давніх мисливців було виявлено рештки більше 100 мамонтів, а також кістки північних оленів, носорогів, диких коней, вівцебиків, зубрів, ведмедів, вовків, песців, зайців, росомах.  
• Найбільшу цінність мають виявлені під час розкопок витвори давніх митців: жіночі статуетки та фігурки тварин із бивнів мамонта, унікальні браслети з мамонтових кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами, прикраси з бивнів мамонта і черепашок.
• Було знайдено також декілька великих мамонтових кісток, розмальованих червоною вохрою. Як вважають дослідники, використовувалися вони під час свят як музичні інструменти.
• У поселенні, що його рештки знайдено у Мізині, люди жили 20 тис. років тому.
• Мешкало в ньому, на думку  дослідників, до 50 осіб.

Мисливці на мамонтів та бізонів

• Провідним заняттям людини розумної за часів пізнього палеоліту залишалося полювання.
• На півночі України первісні мисливці полювали на мамонтів, а на півдні – на бізонів.
• Вполювати таких великих тварин одній людині було важко. Тому жили й полювали люди колективами з 30 – 40 осіб. Усі вони були родичами. Тож дослідники називають такі гурти родовими громадами.
• Коли випадало особливо велике полювання, об’єднувалися мисливці кількох громад. Зв’язки з іншими громадами підтримувалися також із метою утворення нових сімей.
• У долинах річок, уздовж яких мешкали тварини, громади мисливців облаштовували свої поселення.
• Полювали за допомогою списів, влаштовуючи для тварин пастки у вигляді ям.

• Впольовані тварини не лише забезпечували людей їжею, а й давали шкури для одягу, взуття та покриття жител, кістки для виготовлення знарядь.
• Яскравою пам’яткою життєдіяльності мисливців на бізонів є Амвросіївське стійбище в Донбасі. Воно розташоване поруч із велетенським скупченням кісток бізонів. Майже тисячу цих могутніх тварин мисливці загнали в яр.

Численні археологічні матеріали свідчать про невпинне зростання населення території України за найдавніших часів історії людства. Наша земля – одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку країн Європи. Саме через Україну, котра розташована на крайньому південному заході Східної Європи, відбувалося заселення східної частини європейського континенту.

• ← Previous
• Найдавніші землероби та скотарі на території України →