🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

⛑ 🛡 🥾 Шоломи, форма, взуття

Демографічний стан українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

В Україні, як і в більшій частині Європи, мешкали представники різних народів та релігій. Майже три чверті всього населення становили українці, значно переважаючи інші групи у восьми з дев’яти губерній Наддніпрянської України. Але поряд з ними проживало чимало росіян, поляків, євреїв, німців та представників інших народів.

Неукраїнське населення було розподілене нерівномірно. Загалом, міста, що в Наддніпрянській Україні ХІХ ст. швидко зростали, були осередками неукраїнської культури. Така ж ситуація була і на західноукраїнських землях.

 

Національний склад міського населення Наддніпрянщини на 1897 р.

Національність

Кількість

Відсоток

Росіяни

1050000

34

Українці

937000

30,3

Євреї

830000

27

Інші

268000

8,6

Всього

3085000

99,9

 

Населення найбільших міст Наддніпрянщини

Міста

1860 р.

1897 р.

1914 р.

Одеса

113000

404000

669000

Київ

65000

248000

626000

Харків

50000

174000

245000

Катеринослав

19000

121000

220000

Миколаїв

32000

92000

104000

 

Незалежно від чисельності та географії проживання, деякі з цих народів вели осібний спосіб життя з власними законами, школами, звичаями та культурою, яка іноді помітно відрізнялася і була цілком чужою сусідам-українцям. Одначе ці народи мешкали в Наддніпрянщині поряд з українцями, вважали її своєю батьківщиною і становили єдину спільність.

Росіяни і поляки, хоча і були меншістю, в Україні, належали до провідних прошарків у політичному і соціально-економічному житті. Євреї, німці, татари та інші народи, як правило вели відокремлене економічне і культурне життя. Для євреїв була визначена „межа осілості”, на схід від якої їм заборонялося оселятися.