🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

⛑ 🛡 🥾 Шоломи, форма, взуття

§ 20. Перська держава (підручник)

§ 20. Перська держава

1. Природа Іранського нагір'я

На схід від Вавилонії простягається величезне Іранське нагір'я, яке з усіх боків оточене горами. На сході воно межує з долиною річки Інд, на півночі доходить до Каспійського моря, а на півдні – до Перської затоки. Велику частину нагір'я займають степи та пустелі. Влітку стоїть нестерпна спека, і невеличкі річки, які протікають, звичайно пересихають. Взимку тут значно прохолодніше.

У західних долинах Ірану земля зрошувалась завдяки струмкам, які стікали з гір. Там можна було займатися хліборобством. У східній частині Іранського нагір'я простягається степ. Головним заняттям населення було скотарство. В жаркий час року стада дрібної і великої рогатої худоби виганяли на гірські пасовища.

Іранське нагір'я багате на корисні копалини, особливо метали: золото, срібло, мідь, свинець, залізо. У достатній кількості в Ірані є і каміння, а на схилах гір ростуть ліси.

 

2. Іранські племена та їх релігія

Населяли Іранське нагір'я численні племена та народності: мідійці, перси та ін. Одні з них займалися хліборобством, інші кочували зі своїми стадами худоби. Греки називали їх зороастпрійцями за іменем мудрого пророка Зороастпра (по-іранськи Заратуштпра). Він учив, що в світі точиться непримиренна боротьба між світлом і темрявою, правдою і неправдою, добром і злом. Світле воїнство очолює Ахура-Мазда. Він уособлював благе начало – добро, світло, вогонь, хліборобство й осіле скотарство. Злими силами верховодить Анхра-Майнью (по-грецьки Аріман), що уособлював собою зло, темряву, морок, кочування. Кожен правовірний має брати участь у цій споконвічній боротьбі на боці Ахура-Мазди, щоб наблизити прихід царства Добра.

Для того, щоб потрапити в рай, людина повинна дотримуватись чистоти і порядку, бути милосердною, любити і поважати своїх родичів і земляків, говорити лише правду, дбайливо ставитись до землі і худоби, вшановувати вогонь та інші "чисті стихії". Кожен правовірний повинен залучати кочівників, які вчиняють незліченні грабіжницькі набіги, до осілого життя. Це сприятиме, як вчив Зороастр, перемозі Ахура-Мазди над Анхра-Майнью.

Після перемоги Ахура-Мазди над Анхра-Майнью, на думку зороастрійців, мертві воскреснуть і зіллються зі своїми душами. Після цього настане вічне царство Добра і Правди.

В Стародавньому Ірані (Персії) поруч з Ахура-Маздою шанували й інші божества: землі, неба, небесних світил і води. Особливо велику роль відігравав бог сонця Мітра (ім'я це означає "вірність"). Його вважали богом домовленості, договору, охоронцем законності й порядку.

У VII ст. до н.е. іранці об'єднались навколо одного з племен– мідійців. Мідія з часом стає однією з найсильніших держав Передньої Азії. Але не всі народи, які входили до Мідії, підпорядковувались мідійському царю.

 

Перська держава

 

3. Виникнення Перської держави

У 553 році до н.е. проти володарювання Мідії повстали перси. Повстання очолив перський правитель Кір II. Він створив сильне військо, і вже через три роки йому вдається підкорити Мідію. Та на цьому він не спинився. З величезним військом він рушив далі на захід. Кір завойовував одну країну за другою. Він підкорив Лідію. Згодом настала черга Вавилонії. Але взяти штурмом величезне місто з надзвичайно міцними стінами було неможливо. Тоді Кір взяв його хитрощами. Однієї темної ночі, коли в Вавилоні відзначали велике свято, Кір наказав відвести воду Євфрату в інше, раніше підготовлене русло. Річка, яка протікала через місто, обміліла. І воїни по пояс у воді пробралися в місто бродом і напали на жителів під час їх розкішного бенкету. Таким чином, за одну ніч Кір заволодів містом і великим Вавилонським царством.

Після цієї перемоги владу над собою добровільно визнали Фінікія, Сирія та Палестина. Держава Кіра простяглася від кордонів Індії на сході до грецьких міст на заході. Серед інших завойовників Кіра II вирізняло те, що він поважав закони й релігію підкорених народів. Це убезпечувало його від невдоволення і повстань на завойованих територіях.

 

Цікаво знати

Легендарним засновником Персії вважають Хахаманіша (700-675 рр. до н.е.) із роду Ахеменідів, тому жителів країни називають ахеменідами. Найдавнішою столицею країни було місто Аншана.

 

 

Кір мав намір вирушити й на Єгипет, проте йому завадили це зробити середньоазіатські племена масагетів, які загрожували північно-східним кордонам Перської держави. Кір здійснив похід проти войовничих племен. Але це скінчилося для цього трагічно. У безкрайніх степах армія персів була оточена ворогами і зазнала нищівної поразки. Кір, якому виповнилося на той час 70 років, загинув у цій битві. Розгнівана цариця масагетів наказала знайти тіло Кіра, відрубати голову і занурити її в бурдюк з кров'ю. При цьому вона вимовила: "Пий досита, лиходію".

Завоювання персів не припинилися і після загибелі Кіра. Його син Камбіз продовжив завоювання і в 525 р. до н.е. підкорив Єгипет. Щоб утримати владу, Камбіз залишився в Єгипті на три роки, але невдовзі помер. Тоді царем став його двоюрідний брат Дарій І (Дарявахуш) (522-486 рр. до н.е.). «Цар царів»так його називали піддані. 36 років він правив Персією.

 

Дарій І

 

Цікаво знати

За легендою, Дарій І прийшов до влади внаслідок домовленості. Претенденти на владу вирішили, що царем стане той, чий кінь першим заірже біля міських воріт на сході сонця. Сталося так, що кінь Дарія приніс своєму господареві царський титул і владу.

 

4. Перське царство за Дарія І

Дарій отримав у спадок величезну державу, кордони якої ще більше розширив, здійснивши успішні походи в Індію, Грецію, Малу Азію та проти скіфів у Північне Причорномор'я. Крім цього, провів внутрішні реформи, вдосконаливши управління підвладними територіями.

Він поділив країну на 20 окремих областей – сатрапій. На чолі кожної з них стояв намісник – сатрап. Він стежив за вчасним надходженням податків до царської скарбниці, за процвітанням довіреної йому області, за тим, як виконує населення військову і трудову повинності.

 

Поняття і терміни

Сатрапія – грецьке слово, яке бере початок від старо-перського "хатрапаван", що значить (сатрапій) начальник області. Кордони майже збігаються з кордонами колишніх самостійних держав. Так, Вавилонія являла собою одну сатрапію, Єгипет – іншу, кілька сатрапій було утворено в Малій Азії та ін.

 

Військові частини, розміщені в сатрапії, перебували під командуванням окремого воєначальника, який одержував накази від самого царя і був незалежним від сатрапа. Сатрап і воєначальник були зобов'язані стежити один за одним і робити доноси царю.

Крім того, по всій країні було розіслано спеціальних чиновників, яких називалися вуха царя. Вони робили раптові наїзди то в одну, то в іншу сатрапію, перевіряли все і доповідали царю. За будь-який здійснений злочин призначалось суворе покарання: зрадників чекало нестерпне катування, злодіям та розбійникам відрубували руки та ноги.

Такий суворий контроль був необхідний. Адже в віддалених від столиці сатрапіях могли виникнути змови з метою відокремлення й утворення самостійних держав. А щоб полегшити зв'язки між різними частинами великої держави, було прокладено широкі шляхи. Вони були чудово збудовані і вимощені камінням.

Головним шляхом була так звана царська дорога. Вона перетинала всю імперію від міста Сузи до міста Сарди, поблизу Егейського моря. Її довжина становила 2683 км. Уздовж дороги збудували 111 зупинок, де можна було замінити коней, відпочити та поїсти.

 

Цікаво знати

У Персії було організовано регулярну пошту. Вона діяла за принципом естафети. Через кожні 15-20 кілометрів стояв напоготові вершник з конем. Отримавши пакет, він мчав до іншого поста, щоб передати його далі за призначенням. Перський цар міг їсти в Сузах свіжу рибу, виловлену в Егейському морі. Цю рибу доставляли поштою естафетним способом.

 

З неприхованим захопленням зробив опис перських шляхів Геродот. На шляхах через кожні 15-20 кілометрів стояли готелі, де приїжджий міг переночувати та відпочити. Там же він міг нагодувати коней і залишити свої речі. Цими шляхами можна було пересуватися без страху, адже вони ретельно охоронялися. Винних у розбої на шляхах суворо карали. За словами Геродота, на узбіччях шляхів можна було побачити людей з відрубаними руками й ногами. Це – покарані розбійники, які грабували перехожих.

Для кожної сатрапії Дарій І призначав строго визначені податки, а також ввів єдину для всієї держави грошову одиницю – золотий дарик. Назва монети походила або від царського імені, або, що найімовірніше, від давньоперського слова. дари "золото". Близько 515 р. до н.е. за наказом Дарія І було закладено столицю держави Персеполь (Парсу) – «місто персів». Місто стало символом влади царя. Тут у березні щороку чиновники з усієї імперії прямували до палацу, утворюючи велику та яскраву процесію разом із солдатами, колісницями й вершниками. Цар чекав їх у залі для прийомів, де вони звітували про свою роботу. Після цього починалося свято. У Персеполі також відбувалися зустрічі правителів з усього світу.

 

Цікаво знати

У перського царя було кілька столиць: у Персії в Персії Персеполь, в Мідії – Екбатани, в Еламі Сузи, а в Дворіччі – Вавилон. Він жив то в одній столиці, то в іншій.

Цар оточував себе нечуваною розкішшю. Загін його охоронців складався з 10 тисяч чоловік. Охоронці звалися безсмертними, тому що їх кількість завжди залишалась незмінною. Як тільки який-небудь охоронець вмирав або гинув, його місце займав інший.

 

5. Загибель Перської держави

Перемоги над сусідами і інші запобіжні заходи Дарія І і його наступників не вберегли державу від постійних змов, переворотів. Невдалі війни з греками призвели до ослаблення держави. У IV ст. до н.е. у персів з'явився грізний ворог в особі Александра, молодого царя Македонії. У битвах під Іссом, Ґраніком, Гавгамелами македоняни розбили війська, очолювані перським царем Дарієм III. Протягом 334-330 pp. до н.е. під ударами Александра величезна імперія персів упала, а землі, що входили до її складу, стали частиною імперії великого завойовника.

 

Запитання і завдання

1. Що спільного у віруваннях іранців і єгиптян? В чому відмінність?

2. Як було організовано управління Перської держави за Дарія І?

3. Розкажіть про похід Дарія І на скіфів.

4. Чи можна вважати Кіра великим полководцем?

5. В чому схожість влади перських царів і фараонів у Єгипті? Які схожі цілі вони переслідували?

6. Що зробив Дарій І, аби зберегти та зміцнити свою владу?

7. Які народи були підкорені персами?

8. Чому загинула могутня Перська держава?

9. Як було організоване управління Перської держави за Дарія І?