Хоча Жанна й загинула, справа, розпочата нею, мала позитивний результат.
У 1436 р. Карл VII вступив до Парижа, а до 1453 р. всю територію Франції, крім міста Кале, було визволено від англійців. Столітня війна скінчилася, хоч і не було підписано ніякого миру.
Столітня війна мала далекосяжні наслідки. Крім розорення країни і значних людських втрат, головний з них — це об’єднання Франції та створення сильної централізованої держави. Єдина армія та єдиний податок стали її головними ознаками. Так, якщо раніше рицар йшов на війну тому, що був пов’язаний з сюзереном клятвою вірності, то солдат — із обов’язку перед державою. Раніше побори на загальнодержавні потреби відбувалися за згодою тих, хто платив; тепер податки належало платити за підданство, і ніхто згоди вже не питав.
Отже, Франція вийшла із війни зовсім іншою державою, що й визначило її подальшу долю.
По завершенні Столітньої війни деякі французькі землі не увійшли до володінь французького короля. Боротьбою за їх приєднання була заповнена друга половина XV ст. Головну роль у завершенні об’єднання Франції відіграв Людовік XI (1461 – 1483 рр.).
Головною перешкодою на шляху об'єднавчих зусиль короля став герцог бурґундський Карл Сміливий, який мав великі володіння на сході Франції та в Нідерландах. На відміну від інших великих феодалів, які чинили опір Людовіку XI, Карл Сміливий у своїх володіннях проводив таку ж політику, що і його суперник. Фактично конфлікт між Людовіком і Карлом був конфліктом між двома подібними державами. У цій боротьбі перемогу здобув Людовік XI. Вирішальна битва сталася у 1477 р. біля Нансі. Бурґундці зазнали поразки, а Карл загинув. Людовік XI був у захваті від смерті свого головного противника і відразу наказав захопити його володіння. Бурґундська держава припинила існування. Крім Бурґундії, Людовік зумів приєднати до своїх володінь Пікардію на півночі, герцогство Беррі в центрі та графство Прованс на півдні Франції.
Син Людовіка XI — Карл VIII (1483 – 1498 рр.) приєднав останнє володіння, що зберігало самостійність — герцогство Бретань (1491 р.). Так завершився тривалий процес політичної централізації Франції, що розпочався за Капетингів, а завершився за династії Валуа. У XVI ст. Франція стала однією з найбільш могутніх і централізованих держав Європи.
.jpg)
Українська