Тема І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВIДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
§ 1. Відкриття європейців
Пригадайте:
1. Які уявлення про світ панували за середньовіччя?
2. Якими були життя і культура народів Індії наприкінці XV ст.?
3. Що ви знаєте про життя народів доколумбової Америки?
1. Причини й передумови великих географічних відкриттів
Доба великих географічних відкриттів стала переломною між середніми віками та новим часом. Саме тоді людство накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати цілу Землю з її невідомими просторами.
Наприкінці середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині ХV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання турками-османами Близького Сходу. Різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою, невигідною та нерегулярною. З'явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Отож, купцям країн Західної та Північно-Східної Європи про далекі східні ринки годі було й мріяти.
Цікаво знати
Перець і гвоздику вирощували на островах Прянощів (сучасні Молуккські острови Зондського архіпелагу) у Тихому океані. Місцеві жителі везли їх на своїх легких лодках-джонках до Малакки (сучасний Сінгапур), де продавали за мізерну ціну індійським купцям. Ті везли прянощі до Індії, де продавали їх арабським купцям, які, навантаживши свої кораблі, везли прянощі через Індійський океан до Єгипту. В Єгипті араби продавали свій дорогоцінний вантаж венеціанським та італійським купцям. І лише тоді починався шлях прянощів у Європу. Кожен посередник збільшував ціну, щоб отримати свій зиск. Не дивно, що за час мандрівки Шляхом пахощів (так називали купці цей маршрут) ціна прянощів зростала у сотні разів і продавалися вони на вагу золота.
Дедалі більше купців і моряків західноєвропейських країн замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії, в обхід арабів і турків.
До пошуків казково багатої Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі його не вистачало. Водночас уяву європейців приголомшували розповіді мандрівників, котрі побували в країнах Сходу. “Золота, скажу вам, у них дуже багато, і не вивозять його звідти... Сказати по правді, палац там великий і вкритий чистим золотом... Ще скажу вам, що підлоги в покоях – а їх там багато, — вкрито чистим золотом у два пальці завтовшки; і все в палаці – і зали, і вікна – оздоблено золотими прикрасами”, — писав венеціанський купець Марко Поло, який побував у країнах Сходу в ХІІІ ст. Прочитавши такі розповіді, європейські шукачі пригод не роздумували, де шукати бажані золото і срібло.
У XVI ст. пошуки золота стали головною причиною, яка штовхала європейців у небезпечні експедиції до казкових країн Сходу.
Передумовами великих географічних відкриттів стали важливі вдосконалення, досягнуті на той час у мореплавстві та військовій справі, а саме:
1. Португальці в XV ст. створили швидкий і легкий вітрильник для далеких подорожей — каравелу. Вона мала три щогли з прямими і скісними вітрилами та могла рухатися за будь-якого вітру, досягаючи швидкості 22 км на годину.
2. Було поліпшено компас і морські карти. Компас, що з'явився в Європі наприкінці ХІІ ст., мав вигляд магнітної стрілки, яку клали на шматок дерева, що плавав у посудині з водою. Магнітну стрілку скріпили з котушкою і настромили на стержень, що надало їй схожості з сучасним морським компасом. У XIV ст. з'явилися перші морські компасні карти — портолани, які досить точно відображали відомі європейцям землі й моря та на які було нанесено компасну сітку.
3. Європейські мореплавці почали використовувати винайдену арабами астролябію для визначення місцеположення корабля у відкритому морі за зірками.
4. Велике значення мало і вдосконалення вогнепальної зброї: було винайдено ручні її різновиди — аркебузи, пістолети, мушкети.
Нові шляхи до країн Сходу першими почали шукати Португалія та Іспанія.
2. Відкриття португальців
Вдале географічне розташування, оволодіння арабською географією та математикою, морською справою сприяли перетворенню Португалії у <XV ст. на морську державу. Початок географічних відкриттів португальців пов'язаний з діяльністю принца Енріке Мореплавця, таланливого організатора морських експедицій в яких приймали участь не лише дворяни, але й купецтво. Шлях до бажаних берегів Індії вони намагалися знайти, пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обігнувши її південний край. Одночасно португальці, починаючи з 40-х рр. <XV <ст., регулярно споряджали експедиції до Західної Африки за невільниками, слоновою кісткою, золотим піском, прянощами. На карті Африки з'явилися назви “Перцевий Берег”, “Берег Слонової Кістки”, “Золотий Берег”, “Невільничий Берег”. З нових земель до португальської скарбниці надходили величезні прибутки.
У 1486 р. мореплавець Бартоломеу Діаш (1450—1500) зумів досягти, пливучи вздовж західного узбережжя Африки, її південного краю і вийти до Індійського океану, але був змушений повернути назад під загрозою бунту моряків. Південний край Африки назвали мисом Доброї Надії — надії на те, що наступні мореплавці зможуть дістатися Індії.
Експедицію, яка знайшла морський шлях до Індії, очолив 28-річний португалець Васко да Гама (1469—1524). Влітку 1497 р. він із чотирма кораблями вирушив з Лісабона. Пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обминувши мис Доброї Надії, Васко да Гама дістався Мозамбіку. Там, побачивши арабські кораблі, навантажені золотом, сріблом, перлинами та прянощами, він збагнув, які багатства може знайти в Індії. Незважаючи на опір арабів, він знайшов провідника до берегів Індії.
Мал. Васко да Ґама
20 травня 1498 р. португальські кораблі увійшли до індійського порту Калікут. За свідченням одного з учасників експедиції, їх прийняли досить прохолодно. Над подарунками португальців раджі Калікути його домоправитель розсміявся, сказавши, що найбідніший купець дав би більше. Васко да Гама наказав членам експедиції скуповувати прянощі. На кінець року, завантаживши кораблі та отримавши листа від раджі до короля Португалії, Васко да Гама вирушив додому.
Майже рік тривало повернення до Португалії. Васко да Гама був прийнятий португальським королем Маноелем з великими почестями й дістав титул “адмірала індійських вод”.
Значення експедиції Васко да Гами полягало в тому, що вона відкрила морський шлях до Індії вздовж західного узбережжя Африки. Водночас це відкриття заклало підмурок португальської колоніальної імперії. Завдяки своїй перевазі у військовій силі та морській техніці португальці витіснили арабів з Індійського океану. Великих територій португальці зазвичай не захоплювали, а створювали на узбережжі численні, добре укріплені факторії. Звідси вони нападали на сусідні території, примушуючи місцевих вождів і володарів сплачувати їм данину прянощами. Поступово вони збільшували сферу свого впливу і 1521 р. досягли найбільшого успіху – португальські факторії з'явилися на Молуккських островах.
Торгівлю прянощами було оголошено монополією (винятковим правом) португальського короля. Купці, які привозили цей товар до Лісабона, отримували 800% прибутку. Для збереження високих цін король дозволяв завозити 5—6 кораблів прянощів на рік.
Захопивши контроль над східним шляхом до Індії, португальці намагалися знайти і західний шлях. Вже після відкриття Америки Колумбом ескадра під керівництвом Педру Кабрала відкрила в 1500 р. Бразилію та оголосила її власністю португальського короля. Ось так невелика країна Португалія створила велику колоніальну імперію, населення якої в XV ст. становило близько 1 млн осіб.
Мал. Великі географічні відкриття (Атлас з нової історії (XVI – XVIII ст.) для 8 класу, стор. 2 – 3. ЗАТ "Інститут предових технологій")
3. Христофор Колумб та його плавання до Америки
Першим дістатися Індії західним шляхом спробував іспанський мандрівник Христофор Колумб (Крістобаль Колон; 1451—1506).
Мал. Христофор Колумб
Постать в історії
Колумб народився в Італії. Вже з 14 років брав участь у морських подорожах до Англії та вздовж узбережжя Африки. Колумб захопився поглядами італійця Паоло Тосканеллі, який уважав Землю кулею, а західний шлях з Європи до Сходу — найкоротшим. Тосканеллі склав карту світу, на якій Азія була позначена на західному узбережжі Атлантичного океану. За його розрахунками, шлях до Китаю та Індії через Атлантику був набагато коротшим, ніж навколо Африки. Проте Тосканеллі помилився у визначенні розмірів Землі та, відповідно, відстані від Європи до Азії. Згодом казали, що це була велика помилка, яка привела до великого відкриття.
Карта і розрахунки Тосканеллі переконали Х. Колумба в можливості досягти Індії, рухаючись на захід. Завдяки мандрівці Колумба було відкрито нову частину світу, яку попервах називали “Вест-Індією” (Західною Індією). Назву “Америка” відкритий Колумбом материк дістав за ім'ям мандрівника Амеріго Веспуччі, який, дослідивши відкриті землі, заявив, що це не Азія, а “Новий Світ”. Відтоді ці землі стали позначати на картах як “Землі Амеріго”, а з часом просто “Америка”.
Спираючись на дослідження Тосканеллі, Колумб вирішив спробувати досягти берегів Індії, пливучи через Атлантичний океан. Рада португальських учених, розглянувши пропозицію Колумба, визнала її нереальною. Колумб був у розпачі. Він поїхав до Іспанії, де запропонував свій проект королю Фердинанду і королеві Ізабеллі. Після визволення від арабів Гранади 1492 р., яким завершився період Реконкісти (ісп. reconquista — відвоювання) та арабської присутності на Піренейському півострові, Іспанія прагнула слави й могутності. Королева Ізабелла пристала на пропозицію Колумба. Зважившись на організацію цієї експедиції, вона, звісно, ризикувала, але її успішне завершення могло принести чимало зисків для Іспанії. За договором, що його підписав Х. Колумб з іспанським королем і королевою, в разі неуспіху експедиції він не отримував жодних відшкодувань. У разі ж тріумфу він мав стати віце-королем відкритих земель, отримати звання адмірала й десяту частину з товарів, придбаних або знайдених на відкритих землях.
3 серпня 1492 р. експедиція Колумба у складі трьох каравел — “Санта-Марія”, “Пінта” і “Нінья” — із залогою в 90 душ вийшла в море. Експедиція тривала понад два місяці. Матроси не витримували труднощів і вимагали повернення додому. Нарешті, через 69 днів вони побачили землю. На березі невеличкого острова було встановлено іспанський прапор і проголошено його володінням іспанського короля під назвою острів Святого Спасителя — Сан-Сальвадор. Саме цей день, 12 жовтня 1492 р., вважається датою відкриття Америки. Продовживши подорож, Колумб відкрив острови Кубу та Гаїті й повернувся до Іспанії. Тут він тріумфально повідомив короля про відкриті на заході землі, які вважав Індією, але золота майже не привіз. Королівський двір був розчарований.
Мал. Відкриття Америки
Як віце-король нових земель, Колумб здійснив іще чотири подорожі, під час яких було відкрито Малі Антильські острови, острови Пуерто-Рико, Ямайку, Тринідад тощо, досліджено узбережжя Центральної Америки. До кінця життя Колумб уважав, що він відкрив землі “Західної Індії”. Проте в цих мандрівках він так і не знайшов родовищ золота і срібла. При королівському дворі зростало невдоволення Колумбом: прибутки від його експедицій ледь покривали витрати. Після смерті захисниці Колумба королеви Ізабелли його позбавили всіх звань, майно за борги розпродали, а сам він 1506 р. помер, забутий усіма.
Відкриття Колумба привели до загострення суперництва між Іспанією та Португалією за право володіти новими землями. Для врегулювання суперечок, за посередництва папи римського Александра VI, обидві держави уклали у місті Тордесільясі в 1494 р. угоду, за якою було проведено межу від полюса до полюса приблизно за 30-градусним меридіаном, на захід від островів Зеленого Мису. Всі відкриті землі та води на захід од меридіана ставали іспанськими, на схід – португальськими. Проте це розмежування було зроблено лише в Західній півкулі. Згодом нове зіткнення суперників сталося на Молуккських островах. Тоді 1529 р. в Сарагосі було укладено нову угоду про поділ у Східній півкулі за 17-градусним меридіаном на схід від Молуккських островів. Так відбувся перший в історії колоніальний поділ світу.
4. Перша навколосвітня подорож Магеллана та її значення
Після смерті Колумба учасники його експедицій продовжили дослідження відкритих земель. У 1513 р. іспанська експедиція на чолі з Васко Нуньєсом де Бальбоа вперше перетнула Панамський перешийок, шукаючи фантастичну “країну Золота” — Ельдорадо. Перед мандрівниками відкрився Тихий океан. Проте вони не знали справжніх його розмірів і назвали океан Південним морем. Після цього відкриття в іспанців відродилася ідея знайти західний шлях до Індії.
Першим, хто знайшов західний шлях до Індії та здійснив першу в історії навколосвітню подорож, став португалець Фернандо Магеллан (1480—1521).
Постать в історії
Магеллан більшу частину свого життя провів у морських експедиціях, перебуваючи на службі в португальського короля. Декілька разів він здійснював мандрівки до Молуккських островів і, мабуть, уже тоді почав замислюватися над тим, що шлях від Америки до островів повинен бути коротшим.
Коли португальський король відправив 35-річного мореплавця у відставку з жебрацькою пенсією, той запропонував свої послуги молодому королю Іспанії Карлу І. На підставі ретельно вивчених секретних повідомлень португальських експедицій, які повернулися з Південної Америки, він склав і запропонував іспанцям сміливий план. Магеллан намірявся досягти Молуккських островів із заходу: адже, якщо вони лежать ближче до Америки, ніж до Індії, то володіти ними мають право за Тордесільяською угодою іспанці. Магеллан був переконаний, що знайде прохід з Атлантичного океану до Тихого і заволодіє островами Прянощів.
20 вересня 1519 р. експедиція з п'яти кораблів вийшла в море і взяла курс на захід. Подорож тривала три роки. Магеллан дістався до південного краю Америки і знайшов протоку (тепер вона має ім'я Магеллана), яка з'єднувала два океани. Під час плавання стояла чудова погода, і Магеллан назвав цей океан Тихим. Тривале плавання було дуже тяжким: команди кораблів страждали від нестачі харчів і води, вмирали від цинги та інших хвороб. Більша частина експедиції загинула. Лише навесні 1521 р. експедиція досягла остро-вів біля східного узбережжя Азії, що їх згодом назвали Філіппінськими. На цих островах у бою з місцевими племенами Магеллан загинув. Два кораблі, які залишилися під командуванням Себастьяна д'Елькано (1487—1526), дійшли до Молуккських островів і, захопивши вантаж прянощів, рушили додому. 6 вересня 1522 р. мореплавці повернулися до Іспанії. З п'яти кораблів уцілів лише один, із 253 душ екіпажу залишилося 18.
Значення експедиції Магеллана було надзвичайно великим. Уперше було достеменно доведено, що Земля є кулею, й отримано перші загальні відомості про її розміри.
5. Індіанські народи та їхня цивілізація
У 1992 р., коли весь світ святкував 500-річчя першої експедиції Христофора Колумба, замість звичних слів “відкриття Америки” цю подію назвали вперше “зустріччю двох цивілізацій”. І це, мабуть, точніше. Колумб відкрив шлях до землі, заселеної людьми ще 25—30 тис. років тому. У корабельних журналах експедиції 1492 р. лишилися свідчення про першу зустріч Х. Колумба з індіанцями: “Вони приносили клубки бавовняної пряжі, папуг, дротики та інші речі, що їх довелося б довго описувати, і все віддавали за будь-який предмет, що їм пропонували. Я був дуже уважним до них і наполегливо дізнавався, чи мають ці люди золото...”.
Ці слова Колумба вже віщували індіанцям те пекло, що незабаром мало розпочатися... Індіанська цивілізація зіткнеться з навалою європейських шукачів легкої поживи, для яких єдиним богом буде золото.
Нині важко встановити, якою була знищена завойовниками культура народів Америки, що налічувала декілька тисячоліть. Однак і те, що ми знаємо, свідчить про високий рівень її розвитку. Приблизно 4 тис. років тому тут виникло рільництво. Індіанці вирощували невідомі в Європі культури — кукурудзу, картоплю, какао, томати, соняшник та ін. Вони не вміли виплавляти заліза, не використовували таких відомих у Старому Світі досягнень, як колесо, плуг, вогнепальна зброя. Зброю та знаряддя праці виготовляли з каменю, з дерева тощо.
У народів доколумбової Америки склалося декілька цивілізацій – ацтеків на Мексиканському нагір'ї, майя на півострові Юкатан і у Гватемалі, інків в Андах і на Болівійському нагір'ї, чибча в гірській частині Колумбії.
У цих народів уже існували держави, було багато гарних міст, що з'єднувалися мережею брукованих шляхів. Вулиці міст прикрашали кам'яні храми та палаци правителів. Через річки було наведено мости, існувала навіть пошта. <
Майя - єдиний з народів доколумбової Америки, що мав свою писемність. Їх ієрогліфічне письмо нагадувало писемність стародавніх єгиптян. Книги виготовленого з рослинного волокна і зберігалися у футлярах. При храмах існували великі бібліотеки. Майя мали власний календар, вміли передбачати сонячні та місячні затемнення
Подальший розвиток індіанських цивілізацій було перервано європейськими загарбниками.
Документи. Факти. Коментарі
1. З листа Х. Колумба до іспанських королів
“Звідси можна... відправляти всіх рабів, яких можна буде продати, і барвникове дерево. Якщо відомості, що їх я маю, вірні, то... можна продати 4000 рабів... У Кастилії, Португалії, Арагоні, Італії, Сицилії... дуже великий попит на рабів, і я вважаю, що вони надходять у недостатній кількості з Гвінеї. А раби з цих земель, якщо їх привезуть [у згадані країни], коштуватимуть утричі дорожче за гвінейських... А платня за перевезення [рабів] надходитиме з перших грошей, отриманих від продажу рабів. І нехай навіть помирають раби в дорозі — адже не всім їм загрожує така доля...”.
18 жовтня 1498 р.
Поміркуйте:
Як наведене висловлювання характеризує Христофора Колумба?
2. Витяг із щоденника учасника однієї з експедицій
“Упродовж трьох місяців та двадцяти днів ми не мали свіжої їжі. Сухарі, що їх ми їли, були не хлібом, а курявою, перемішаною з хробаками, запаскудженою мишами, а тому невимовно смердючою. Вода, яку ми пили, була гнила й також смерділа. Щоб не вмерти з голоду, ми їли шкіру, якою було вкрито снасті... Ця шкіра під впливом води, вітру та сонця так затверділа, що її треба було вимочувати в морській воді протягом чотирьох–п'яти днів. Після цього ми пекли її на вугіллі та їли..., щури продавалися по півдуката за одного, але навіть за таку ціну їх неможливо було дістати... Нас уразила хвороба, за якої ясна розпухали настільки, що закривали зуби як верхньої, так і нижньої щелеп; люди, вражені цією хворобою, не могли споживати ніякої їжі. Дев'ятнадцятеро з нас померли. За три місяці і двадцять днів ми зробили чотири тисячі левг (одна левга — приблизно 7 км. — Авт.) цим Тихим морем, названим нами Тихим тому, що ми жодного разу не зазнали бурі”.
Поміркуйте:
Про яку подорож ідеться в наведеному уривку?
Запитання і завдання
1.Розкрийте причини й передумови великих географічних відкриттів.
2. Розкажіть про експедиції португальців навколо Африки та про відкриття шляху до Індії.
3. Розкажіть про плавання Х. Колумба до Америки.
4. Який термін, на вашу думку, кращий: “відкриття Америки Колумбом” або “зустріч двох цивілізацій”? Обґрунтуйте свій вибір.
5. Розкрийте історичне значення експедиції Ф. Магеллана.
6. З якими народами зустрілися європейці у результаті Великих географічних відкриттів? Чому цю зустріч сучасні учені називають “зустріччю двох цивілізацій”?
7. Які цивілізації існували в Америці до прибуття європейців? Охарактеризуйте їх рівень розвитку.
Запам'ятайте дати:
1492 р. —Відкриття Америки Христофором Колумбом.
1498 р. —Відкриття Васко да Гамою морського шляху до Індії.
1519—1522 рр. — Перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана.
Українська