Цивілізації та культури народів світу наприкінці XV ст.
Наприкінці доби Середньовіччя картина світу в уявленні європейців була вкрай недосконалою. Межа земель, відомих європейцям, китайцям і арабам, напередодні доби Великих географічних відкриттів охоплювала далеко не увесь світ. Тогочасних мореплавців називали інколи "полоненими суходолу".
Європейські мореплавці вже давно освоїли навколишні моря. Однак в Атлантичному океані вони наважувались здійснювати лише недалекі мандрівки керуючись прибережними орієнтирами. Далі, вважали вони, лежить "море мороку" - Світовий океан, що виник внаслідок всесвітнього потопу. Плисти на південь небезпечно, оскільки там царство диявола і за екватором, де не можна дихати, вони неминуче загинуть. Подолання кожної милі в напрямку півдня було для європейців перемогою над власним страхом.
Поступово набуваючи досвіду, європейські мореплавці, торговці й різні шукачі пригод сміливішали. Наприкінці XV ст. вони вже були готові виходити в дослідницькі плавання на пошуки нових земель. В той самий час, в багатьох місцях світу розвивались цивілізації, невідомі європейцям.
В Центральній та Південній Америці найвищого розквіту сягнули імперії ацтеків та інків. В Африці вплив європейців відчували лише прибережні народи континенту.
Життя людей в глибинних районах Африки залишалося незмінним упродовж багатьох століть, тому корінних африканців мешканці Європи вважали дикунами.
Південна та Східна Азія наприкінці XV ст. були регіонами, де переважали цивілізації високого рівня розвитку із розвинутими господарством і культурою.
В Китаї правила династія Мін. Незважаючи на розквіт мистецтв у час її владарювання, розвиток китайського суспільства суттєво уповільнився.
Індія поділялась на численні держави, найбільшою з яких був Делійський султанат. Ця країна приваблювала європейців своїми казковими багатствами, перш за все, прянощами, які високо цінувалися в тогочасній Європі.
Наприкінці XV ст. світ опинився на порозі великих змін. Саме європейцям судилося розпочати нову добу в історії людства, встановивши прямі зв'язки між континентами.
Великі географічні відкриття і подорожі кінця XV - першої половини XVII ст. Утворення колоніальних імперій
Великими географічними відкриттями називають відкриття, здійснені європейськими мандрівниками наприкінці XV - у першій половині XVII ст. Поштовхом до них стали пошуки європейцями нового морського шляху до Індії в обхід володінь Османської імперії. Першими почали шукати нові шляхи до країн Сходу Португалія та Іспанія.
Узимку 1488 р. португальська флотилія, очолювана капітаном Бартоломеу Діашем, обігнувши західне узбережжя Африки, досягла її південного краю і вийшла до Індійського океану, який вважався раніше закритим морем. Таким чином було встановлено принципову можливість досягти цим шляхом Індії.
Морський шлях до Індії вздовж західного узбережжя Африки було відкрито в результаті експедиції 1497 - 1499 рр. португальського мореплавця Васко да Ґама. Внаслідок цього арабські купці втратили своє монопольне становище посередників у торгівлі з країнами Південної Азії, а сам цей регіон опинився в сфері колоніальної експансії Португалії.
Першими дістатися Індії та Східної Азії західним шляхом спробував Христофор Колумб. Очолювана ним іспанська державна експедиція складалася з трьох каравел: "Санта-Марія", "Пінта" і "Нінья". 12 жовтня 1492 р., коли вони після 69-денного плавання досягли Багамських островів, вважається датою відкриття Америки. Однак, відкриття Колумба не було належним чином оцінене одразу - іспанська казна не отримала суттєвих прибутків.
Значення відкриття Америки для Іспанії було усвідомлене лише в середині XVI ст., коли після підкорення індіанських держав Південної і Центральної Америки до Європи у величезній кількості стало надходити золото і срібло.
Відкриття Колумба спричинило загострення суперництва між Іспанією та Португалією за право володіння новими землями. Для врегулювання суперечок за посередництвом папи Римського було укладено два договори про розмежування сфер впливу між цими державами. Угода, укладена 1494 р. у Тордесільясі визначила володіння Іспанії та Португалії
в Західній півкулі, а 1529 р. у Сараґосі - у Східній півкулі.
Першу навколосвітню подорож здійснила іспанська експедиція, очолювана Фернаном Маґелланом у 1519 - 1521 рр. Внаслідок неї була остаточно встановлена наявність величезного океану між Америкою та Азією. Було також вперше достеменно доведено, що Земля є кулею та отримано загальні відомості про її розміри.
Англо-іспанська боротьба XVI - XVII ст. Колоніальна торгівля в Атлантиці
Поділ світу між Іспанією та Португалією не влаштовував інші європейські держави. "Нехай нам покажуть той пункт у заповіті Адама" - вимагав французький король Франциск І - "за яким Новий Світ повинен бути поділений між моїми братами, королями Іспанії і Португалії, а я не повинен мати своєї частини його спадщини".
Іспанці заборонили торгувати з колоніями у західній півкулі купцям інших країн. Проте купці всупереч заборонам рушали до Нового Світу. Іспанці заарештовували їхні кораблі і конфісковували вантажі. Європейські монархи, до яких зверталися за захистом потерпілі, дозволили їм захоплювати як компенсацію іспанські вантажі. Морське піратство XVI - XVII ст. в Атлантиці було прибутковим і поважним заняттям, яким займалися дворяни і купці.
Із Середземного моря до Атлантики переміщуються основні торгівельні шляхи. Тут сформувався торгівельний "трикутник" між Європою, Африкою та Америкою, який поєднав їх у новій системі світової торгівлі.
Великі географічні відкриття стали визначною добою в історії європейських народів. Вони відмовились від середземноморсько-континентального бачення світу й поширили його за океан, знайшли новий зміст у відносинах з іншими народами.
Українська