Реформація і контрреформація в Європі. Європа у XVI ст.
Реформація - слово, що перекладається з латинської як "перебудова", стало символом цілої епохи в історії Європи. Це був період, коли відбувалася боротьба за переосмислення ролі Католицької церкви в суспільстві. Реформація розпочалася в Німеччині і була викликана кризовим станом Католицької церкви.
Ідейною передумовою реформаційного руху стали ідеали гуманізму. Релігія, вважав Еразм Роттердамський, повинна набути форми безпосереднього і відвертого діалогу між Богом і людиною. Церковні служби повинні здійснюватися народною мовою, що зробить їх доступними і зрозумілими.
Започаткував Реформацію виступ професора Віттенберзького університету Мартіна Лютера проти Католицької церкви у 1517 р. Обурений кризою церкви, критикуючи розкіш Риму, він був вимушений визначити нові відносини між людиною і Богом, створюючи, таким чином, нову релігію.
Реформація у Німеччині розпочалася як рух поміркованих суспільних верств, натхненних гуманістичними ідеалами, спрямований проти Католицької церкви. Проте поступово вона набула рис притаманних боротьбі народних мас за покращення свого становища. Відображенням цього стали заклики Томаса Мюнцера підняти меч проти панів і встановити силою церкви Царство Боже на Землі, та події Селянської війни 1524 - 1526 рр.
У першій половині XVI ст. лютеранство поширилося у князівствах Північної Німеччини - Пруссії, Браденбурзі, Саксонії, Сілезії, Вюртемберзі, Гессені. Офіційною релігією його визнали у Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії і в прибалтійських землях.
Слідом за лютеранством з'являються також інші варіанти протестантських учень. Засновником одного з них став француз Жан Кальвін. Швейцарське місто Женева, де він оселився, перетворилося на один з центрів європейської Реформації.
Кальвінізм здобув у Європі та світі в цілому навіть більше прихильників ніж лютеранство. Кальвінізм поширився у Сполучених провінціях Нідерландів, Швейцарському Союзі і деяких з німецьких князівств. Чимало його прихильників було в Польщі та Угорщині. Кальвіністами були пресвітеріани Шотландії, пуритани Англії і гугеноти Франції. Рятуючись від переслідувань англійські пуритани переселялися до Північної Америки, поширюючи кальвінізм за межами Європи.
Поширення ідей Реформації в Англії спричинило виникнення англіканської церкви. Відповідно до "Акту супрематії" 1534 р. її очолював король Генріх VIII Тюдор.
Незважаючи на помітні успіхи в поширенні реформаційних ідей кількість прихильників католицизму в Європі залишалася значною. Вірною Католицькій церкві залишалася більшість населення Італії, Іспанії, Португалії, князівств Південної Німеччини, значної частини Франції.
Прагнучи зупинити поширення протестантизму католицька церква розпочала власну реформу. Ця система заходів отримала назву Контрреформації. Затвердив реформу католицької церкви собор, який працював від 1545 до 1563 р. у місті Тріденті.
Важливу роль у здійсненні політики Контрреформації відіграло "Товариство Ісуса" або орден єзуїтів, заснований іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою.
Українська