Англія в XVI ст.
У XVI ст. Англія увійшла невеликою за територією країною. Володіння Англії в Ірландії були незначними, Шотландія також не входила до її складу. На початку XVI ст. населення країни становило близько 3 млн чоловік, а наприкінці століття збільшилося до 4 млн. Утім столиця Англії, місто Лондон із населенням близько 200 тис. жителів, був одним з найбільших міст Європи.
XVI ст. для Англії - доба династії Тюдорів. За Тюдорів у країні відбулася, Реформація, посилилася королівська влада, було завойоване морське панування.
На початку століття в містах Англії жило не більше 10% населення країни. Внаслідок Великих географічних відкриттів Англія опинилася на перехресті торгівельних шляхів між Європою та Америкою. Це спричинило великі зміни в економіці країни. Набуває поширення мануфактурне виробництво. З появою мануфактур як в Англії так і за її межами зростає попит на англійську вовну. У сільському господарстві розпочався процес обгороджувань, перехід землевласників до розведення овець.
Реформація в Англії розпочалася за правління Генріха VIII Тюдора (1509-1547 рр.). Король підтримав реформацію тому, що був особисто зацікавлений у реформі церкви. Він вирішив розлучитися зі своєю першою дружиною (загалом він одружувався шість разів) Катериною Араґонською і взяти шлюб з придворною красунею Анною Болейн. Папа Римський у розлученні відмовив. Тоді Генріх VIII пішов на розрив з Римом. У 1534 р. було прийнято "Акт про супрематію", за яким англійську церкву, виведену з-під зверхності папи Римського, очолив король. Генріх VIII безперешкодно оформив розлучення. Так в Англії "зверху", за наполяганням короля, розпочалася Реформація.
Другу половину XVI ст. в історії Англії називають "єлизаветинською епохою". Донька Анни Болейн і Генріха VIII Єлизавета І (1558-1603 рр.) завершила формування англіканської церкви. За її правління остаточно перетворилася на англійську колонію Ірландія.
Відносини Англії із сусідньою Шотландією ускладнювалися внаслідок суперництва двох королев, Єлизавети і Марії Стюарт. Якщо права Єлизавети на престол були досить сумнівними, то шотландську королеву католичку Марію Стюарт папа Римський уважав єдиною законною правителькою Англії. Однак Єлизавета І перемогла у цій боротьбі і домоглася страти своєї суперниці.
Син Марії Стюарт король Яків Шотландський погрожував Єлизаветі війною за страту матері. Щоб уникнути війни бездітна англійська королева визнала його своїм спадкоємцем. З 1603 р. англійський престол посіла шотландська династія Стюартів.
За правління Єлизавети І Англія розпочала війну з Іспанією за проникнення в Америку. 1585 р. англійський пірат на королівській службі Волтер Релі заснував першу англійську колонію в Північній Америці, назвавши її на честь королеви Вірґінією (від англ. Virgin - діва). Попервах колонія була притулком для піратів, які полювали за іспанськими кораблями.
Найуславленішим серед тогочасних англійських піратів був Френсіс Дрейк (1543-1596 рр.). Вартість здобичі, захопленої в іспанців, внаслідок лише однієї його експедиції 1577-1580 рр. перевищувала прибутки англійської скарбниці за два роки.
Іспанський король Філіпп ІІ вирішив покарати зухвалу англійську королеву, яка підтримувала піратів і стратила католичку Марію Стюарт. Битва між іспанською "Непереможною армадою" та англійським флотом, очолюваним Френсісом Дрейком, відбулася в протоці Па-де-Кале 1588 р. і завершилася поразкою іспанців. Від цього удару Іспанія так і не змогла оговтатися. Англія стала однією з перших морських держав Європи, "володаркою морів".
Українська