Америка у XVIII ст.
Після відкриття Америки Колумбом іспанці завоювали південну частину Північної Америки. Решту просторів континету населяли вільні індіанські племена. Ці відносно суворі краї не приваблювали іспанців. Тим часом на північ атлантичного узбережжя Америки звернула увагу Англія, що швидко розвивалася.
Початком колонізації англійцями Північної Америки став травень 1607 р. Тоді на її узбережжя у гирлі невідомої європейцям річки висадилося 120 поселенців, які були відправлені Лондонською торгівельною компанією. Роком раніше їй дарував права на цю територію король Яків І (по-англ. - Джеймс). На його честь поселенці назвали річку Джеймс, а побудований форт - Джеймстаун. Перша колонія Англії на американській землі отримала ім'я Вірґінія на честь королеви Єлизавети І. Час між цією подією і проголошенням незалежності США американці називають колоніальним періодом.
Життя перших поселенців у незнайомих місцях виявилося більш суворим ніж здавалося з далекої Європи. Хвороби, голод, зіткнення з місцевими племенами призводили до великих втрат серед колоністів. Все ж колонізація Північної Америки продовжувалася. Через сто років чисельність колоністів зросла до 300 тис., а ще через 50 років до 1,2 млн. Після проголошення незалежності США чисельність населення становила близько 3,9 млн. чол. З часом нові поселення виникали на північ і на південь, вздовж узбережжя від іспанської Флориди до Нової Англії (13 колоній). Кожна з них утворювалась незалежно одна від одної зі своїм виходом до моря, зі своїми порядками.
Так Нова Англія була заснована групою пуритан, що тікали від релігійних переслідувань (102 отця-пілігріма), які висадилися на суворому березі біля мису Код з корабля "Мейфлауер" ("Травнева квітка") 1620 р. Перед тим як зійти на берег, було підписано угоду про спільне будівництво життя за законами і звичаями віри і моралі пуритан. Згодом на місці висадки було засновано місто Новий Плімут. Цей день у США відзначають як свято - День отців-пілігримів або мандрівників-богомольців. Переселенцям пуританам довелось пережити важкий рік, коли вони облаштовували своє життя. Значну допомогу їм надали місцеві індіанці. Вдячні колоністи влаштували у 1621 р. в Плімуті обід, запросивши індіанців. Ця подія поклала початок святу - Дню подяки.
Будучи переважно підданими англійської корони, колоністи почували себе вільніше ніж у самій Англії. Тут, на нових землях не існувало тих традицій і звичаїв, які оплутували життя європейців. Будь-які досягнення колоністів були результатом їх наполегливої праці, тому вони швидко усвідомили свою свободу і незалежність. У вирішенні проблем вони віддавали перевагу самоорганізації, а не пошуку якогось покровителя. Таке становище швидко призвело до демократизації всіх сторін життя в колоніях. Все це стало основою своєрідного характеру майбутніх американців. Сміливість, енергійність, підприємливість, демократизм стали основними рисами нової американської нації.
Англійська влада відчувала, що її колонії в Новому Світі стають все більш непокірливими. Вже на середину XVII ст. колоністи забезпечували себе майже всім необхідним. Поступово в колоніях став наростати патріотичний рух, який зрештою перетворився в боротьбу за незалежність від Англії. Біля джерел цього руху стояв видатний філософ і просвітитель, учений і письменник, політик і дипломат Бенджамін Франклін (1706-1790 рр.).
У середині XVIII ст. відносини між Англією та її колоніями загострилися. Заборона на освоєння нових земель на Заході і нові податки викликали бурю невдоволення колоністів. Вони все частіше стали вимагати представництва в англійському парламенті: "Ніяких податків без представництва!". Зрештою протистояння між колоніями й Англією набуло відкритого характеру і призвело до війни. Найяскравішим епізодом протистояння стало "Бостонське чаювання", коли в море було викинуто груз чаю, що прибув з Англії.
У вересні-жовтні 1774 р. 56 представників колоній зібралися у Філадельфії на І Континентальний конгрес. Він прийняв Декларацію прав і закликав до бойкоту англійських товарів.
19 квітня 1775 р. біля містечок Лексінґтон і Конкорд відбулися перші збройні сутички між загонами міліції колоністів та англійськими військами. Цей день прийнято вважати початком війни за незалежність. Перші перемоги вселили впевненість у колоністів. У травні 1775 р. зібрався ІІ Континентальний конгрес, одним з перших рішень якого було створення регулярної армії, що її очолив Джордж Вашинґтон (1732-1799 рр.).
За пропозицією Конгресу колонії стали утворювати власні уряди, а деякі навіть заявляли про свою незалежність. 4 липня 1776 р. Конгрес прийняв Декларацію незалежності. Її авторами були Томас Джефферсон (1743-1826 рр.) і Джон Адамс (1735-1826 рр.). Декларація проголосила створення нової незалежної держави - Сполучених Штатів Америки (США). Тим часом англійські війська захопили Філадельфію (першу столицю США), Нью-Йорк. Армія Вашинґтона ледь стримувала супротивника. Ставало зрозумілим, що за рахунок лише одного ентузіазму війну не виграти. Тоді у вересні 1776 р. Конгрес прийняв рішення по завершенню війни роздати її учасникам землі за Аппалачськими горами. Сподівання на це зміцнили бойовий дух армії, посилився потік добровольців. На допомогу американцям прибули і добровольці з Європи: француз маркіз Лафаєт спорядив цілий корабель, німецький барон Вільгельм Штейбен з цивільних колоністів створив справжню армію, поляк Тадеуш Костюшко. Зрештою у війні стався перелом. Першу значну перемогу американська армія здобула біля міста Саратоґа (жовтень 1777 р.). Після цього нову державу визнали Франція, Іспанія, Голландія. Отримавши перемогу, американська армія перейшла в рішучий наступ і під Йорктауном оточила і змусила капітулювити основні сили англійців (19 жовтня 1781 р.).
3 вересня 1783 р. між Англією і США був підписаний мирний договір у Версалі (Франція). Англія визнала незалежність США і надала їм територію від атлантичного узбережжя до річки Міссісіпі.
Остаточне конституційне оформлення США відбулось 17 вересня 1787 р., коли було прийнято Конституцію, що з деякими поправками діє і по теперішній час. Першим президентом США було обрано Джорджа Вашинґтона.
Перші 10 поправок були сформульовані Джорджем Медісоном і оформлені у Білль про права (1791 р.).
З часом була утверджена і державна символіка.
14 червня 1777 р. Конгрес затвердив національний прапор: 13 червоних і білих горизонтальних смуг і в куті на синьому тлі 13 зірок, що символізували перші 13 штатів держави. Згодом кількість зірок збільшувалась у міру зростання кількості штатів. На сьогодні їх 50. У 1782 р. було затверджено Герб, а в 1931 р. Гімн держави.
Українська