У сучасному світі нараховують до 4 тисяч народів (етносів). Етнос (з грецької - "плем'я", "народ") - усталене співтовариство людей, яке склалося історично на певній території, і має свою мову, культуру, менталітет.
Спільність мови завжди була і залишається важливим чинником об'єднання людей у племена - народності - народи - нації, серед яких найбільш численні (понад 100 млн) китайці (понад 1 млрд чол.), хиндустанци (понад 220 млн чол.), американці США (близько 200 млн чол.), бенгальці (близько 180 млн чол.), росіяни (близько 145 млн чол.), бразильці (близько 140 млн чол.), японці (близько 120 млн чол.).
Кожному народу притаманний свій мову, але є випадки, коли на одній мові розмовляють кілька народів, і навпаки - окремі групи одного народу користуються різними мовами. Мовне спорідненість покладено в основу класифікації народів. Виділяють близько двадцяти мовних сімей, які діляться на мовні групи.
Найчисельніша - індоєвропейська сім'я, мовами якої говорить близько 50% населення Землі (понад 150 націй і народностей). У складі цієї сім'ї виділяються 11 мовних груп. Найбільш численними серед них є індоарійська, романська, германська, слов'янська, іранська.
Другий великий мовної сім'єю є сино-тибетська (китайсько-тибетська). На її мовах говорить, приблизно, 22% населення Землі. Далі йдуть алтайська, нігеро-кордофанська, афразийская (семіто-хамітської) та інші.
До найбільш поширених мов світу належать китайська, англійська, гінді, іспанська, російська.
За національному (етнічному) складу населення всі країни поділяють на однонаціональних і багатонаціональні. Однонаціональних країн виникають при збігу етнічних і політичних кордонів. Такі країни переважають в Європі, Латинській Америці, Південно-Західній Азії. У переважають багатонаціональні країни (Індія, Пакистан, Китай, Росія, США, Індонезія і т.п.). До цієї групи належать і двунаціональние країн: Бельгія, Канада. Для багатонаціональних країн характерним є федеративний адміністративно-територіальний пристроїв. Унітарні країни, як правило, є однонаціональними.