Агрокліматичні ресурси - це співвідношення тепла, вологи, світла, необхідних для вирощування сільськогосподарських культур. Вони визначаються географічним положенням території в межах кліматичних поясів і природних зон. Агрокліматичні ресурси характеризують три показники:
Сума активних температур повітря (сума середньодобових температур, вище 10 ° С), сприяють швидкому розвитку рослин.
Тривалість періоду з активними температурами (період вегетації), протягом якого температури сприятливі для росту рослин. Розрізняють короткий, середньотривалих і тривалий періоди вегетації.
Забезпеченість рослин вологою (визначається коефіцієнтом зволоження).
Коефіцієнт зволоження - визначається співвідношенням тепла і вологи на певній території і розраховується як відношення річної кількості опадів до випаровуваності. Чим вище температура повітря, тим більше випаровуваність і, відповідно, менше коефіцієнт зволоження. Чим менше коефіцієнт зволоження, тим суші клімат.
Розподіл тепла та опадів на земній кулі залежить від широтної зональності і висотної поясності. Тому по забезпеченості агрокліматичними ресурсами на Землі виділяють агрокліматичні пояса, подпояса і зони зволоження. На рівнинах вони мають широтне розташування, а в горах змінюються з висотою. По кожному агроклиматическому поясу і подпояс наводяться приклади типових сільськогосподарських культур з уточненням тривалості їх вегетаційного періоду. Карта "Агрокліматичні ресурси" доповнена картою "Типи зими". Вона допоможе охарактеризувати передумови розвитку і спеціалізації сільського господарства країн світу.
Різноманітність агрокліматичних ресурсів залежить від географічного положення країни. Ці ресурси невичерпні, але якість їх може змінюватися зі зміною клімату і під впливом господарської діяльності людини.