Азія - найбільша частина світу. Тут проживає велика половина людства. На її нескінченних просторах виникли стародавні цивілізації з високою матеріальною та духовною культурою, тут зародилися три світові релігії, а зараз формуються специфічні моделі соціально-економічного розвитку: японська, китайська, модель розвитку країн-експортерів нафти тощо
За рівнем економічного розвитку більшість держав входить до групи країн, що розвиваються, тільки Японію і Ізраїль відносять до категорії високорозвинених. КНДР, В'єтнам і Китай відносять до групи країн з централізовано керованою економікою. Країни Закавказзя і Центральної Азії - держави перехідної економіки.
Для господарства більшості країн Азії характерним є переважання сільського господарства над промисловістю, а в сільському господарстві домінує рослинництво.
Для промисловості (за винятком Японії, Китаю, Казахстану, НІС) характерне домінування добувної галузі над обробної.
У міжнародному поділі праці країни Азії, за винятком розвинених, залишаються постачальниками сільськогосподарської продукції (чаю, натурального каучуку, бавовни, спецій, тропічних і субтропічних фруктів), а також продукції гірничо-видобувної промисловості (нафти, газу , марганцю, олова, хромітів, залізної руди і т.п.).
Південно-Західна Азія - велика частина Близького і Середнього Сходу (від Туреччини до Афганістану і острівної Кіпр), сюди відносять 16 незалежних держав і Палестинські території. Цей регіон називають перехрестям, тому що розташований він на стику Європи, Азії, Африки, на перехресті важливих морських шляхів. Такий стан і наявність великих запасів нафти (2 / 3 світових запасів) і газу (1 / 4 світових запасів) підвищують економічне і стратегічне значення регіону.
Економіка регіону має, переважно, аграрно-сировинний характер. У головних нафтовидобувних країнах стан і характер економіки залежить від видобутку і збуту нафти і газу (Ірак, Іран, Бахрейн, Кувейт, Катар, Оман, ОАЕ, Саудівська Аравія). У деяких державах розвинена нафтопереробна промисловість, окремі галузі машинобудування і металообробки (Ізраїль, Ірак, Йорданія, Кувейт, Туреччина). Проблемами Південно-Західної Азії є дефіцит води і політична нестабільність.
Країни Закавказзя - розташовані у південній частині Кавказького перешийка (Азербайджан, Вірменія, Грузія). За своїм географічним розташуванням вони ставляться до Азії, але з історії розвитку та культурними традиціями (Грузія і Вірменія - християнські країни) деякі вчені відносять їх до європейських країн. Ці держави підтримують тісні зв'язки як з Центральною та Східною Європою, так і з країнами Південно-Західній Азії. Закавказзі багато паливно-енергетичними ресурсами (Азербайджан), залізними рудами (Азербайджан, Вірменія), марганцевими рудами (Грузія), мідними рудами (Вірменія і Грузія). Цей регіон відомий як курортний і як спеціалізується на вирощуванні овочів, фруктів, цитрусових, винограду та чаю.
Центральна Азія. До цього регіону належать Монголія, Казахстан і країни Середньої Азії - Туркменія, Узбекистан, Киргизія, Таджикистан. Вони розташовані в безстічної області Євразії, в зоні пустель і напівпустель. Однією з основних проблем регіону є значний дефіцит води. Країни регіону добре забезпечені деякими видами мінеральної сировини: кам'яним вугіллям (Казахстан), нафтою і природним газом (Казахстан, Туркменія, Узбекистан), рудами кольорових металів (Казахстан, Узбекистан) і хімічною сировиною. Добувна галузь є провідною в промисловості більшості країн. У господарському комплексі Казахстану виділяються металургія, хімічна промисловість, машинобудування, легка і харчова промисловість. Сільське господарство регіону спеціалізується на вирощуванні зерна і бавовнику, молочно-м'ясному скотарстві, конярстві (Монголія).
До Південно-Східної Азії відносять півострів Індокитай, Малайський архіпелаг і Філіппінські острови. У цьому регіоні - 11 країн: М'янма, В'єтнам, Лаос, Східний Тимор, Таїланд, Філіппіни, Камбоджа, Малайзія, Бруней, Індонезія, Сінгапур. Через Південно-Східну Азію проходять шляхи з Європи і Близького Сходу до Східної Азії та Австралії. Країни регіону добре забезпечені природними ресурсами, мають потужну експортну базу і стали найбільшими, а іноді і монопольними експортерами окремих товарів (побутової електроніки, телекомунікаційного обладнання, інтегральних схем тощо).
Південно-Східна Азія продовжує виступати в МГРТ як важливий постачальник сільськогосподарської сировини (рис, натуральний каучук, прянощі, кокосові горіхи, пальмова олія). Країни регіону (особливо Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Філіппіни) світові лідери за обсягами залучених інвестицій.
Південна і Східна Азія представлені на окремих картах. Окремою групою в Азії виступають Нові індустріальні країни (НІС) Південно-Східної і Східної Азії. До них відносяться чотири азіатські тигри, які піднялися на першій хвилі індустріалізації 80-х рр.. ХХ ст. (Південна Корея, Сінгапур, Сянган, Тайвань), і країни другої хвилі індустріалізації 90-х рр.. ХХ ст. (Малайзія, Таїланд, Бруней, Індонезія, Філіппіни). Ще в середині ХХ ст. роль цих країн у світовій економіці була другорядною, але з часом вони почали активно і послідовно здійснювати політику індустріалізації по японському зразку і завдяки фінансовій допомозі Японії та США. У НІС була створена економіка відкритого типу з вільними економічними зонами та експортно-орієнтованими виробництвами. За останні десятиліття значно зросла частка промисловості у ВНП країн, продовжує збільшуватися частка сфери послуг, свідчить про наближення цих країн до категорії розвинутих. Таким чином, причиною економічного піднесення НІС Південно-Східної і Східної Азії стали структурна перебудова господарства з широким впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Країни Азії
Українська