Країни регіону дуже різні за розмірами, державного устрою, рівню економічного розвитку. Китай - держава з однопартійною політичною системою і централізовано керованою економікою, що має одні з найвищих у світі показників щорічного зростання ВНП. Північна Корея (КНДР) - ізольоване держава з гіпертрофованою у бік військово-промислового комплексу економікою і значними продовольчими проблемами. Південна Корея разом з Тайванем та іншими країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону відносяться до НІК Азії.
Китай - третя за площею і перше за чисельністю населення держава світу. Територія країни відрізняється різноманіттям природних умов та багатством природних ресурсів. Давні китайські цивілізації залишили про себе безліч пам'ятників.
Сучасний Китай є індустріально-агарної країною, в якій поряд з традиційними галузями (текстильна, вугільна, металургія) набули розвитку нові галузі: космічна і атомна промисловість, машинобудування, електроніка й нафтохімія. З початку 80-х рр.. ХХ ст. китайська економіка переживає період глибокого реформування. В економіку держави інтенсивно залучається іноземний капітал, створюються вільні економічні зони, які дають 10% експорту. Динаміка економіки цих зон - локомотив всього господарства держави. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції настільки високі, що з виробництва багатьох видів продукції Китай входить у першу десятку світових лідерів. У Китаї збирають третина світового урожаю рису і просяних культур. Країна - один з найбільших у світі виробників кукурудзи, бавовни, чаю, сої, тютюну, м'яса птиці, коконів шовкопряда. Китайська текстильна промисловість за обсягом виробництва готової продукції занімает перше місце у світі. Китай вийшов на друге місце у світі з виробництва сталі. І хоча з виробництва продукції на душу населення Китай ще значно відстає від розвинених держав, за обсягами ВНП країна вийшла на друге місце в світі, поступаючись лише США. Втім, в територіальній структурі господарства Китаю ще спостерігаються значні диспропорції: понад 80% промислового і велика частина сільськогосподарського виробництва припадає на Східний Китай. У західній частині країни розвинені як видобувна промисловість і екстенсивне тваринництво.
На Корейському півострові з 1948 року існують дві держави, розділені демаркаційною лінією, приблизно по 38 ° північної широти: Корейська Народно-Демократична Республіка та Південна Корея. Структура економіки, темпи економічного розвитку обох країн значно відрізняються. Північна Корея - закрите, індустріально-аграрна держава з централізовано керованою економікою. Південна Корея ще на початку 60-х років минулого століття була типовою відсталою країною. Маючи обмежені природні ресурси, відсталу економіку, країна почала розвивати галузі, що спираються на головний ресурс країни - дешеву робочу силу. Продукція трудомістких взуттєвої, текстильної, деревообробної областей була зорієнтована на експорт. Зняття всіх бар'єрів для торгівлі та іноземних інвестицій призвело до швидкого накопичення капіталу, ефективному розподілу ресурсів і виходу на сучасний технічний рівень господарства. Зараз Південна Корея займає провідні позиції у виробництві наукомісткої продукції: побутової електроніки, комп'ютерів, мікроелектроніки, автомобілів. Широко відомими стали торговельні марки побутової техніки (Samsung, LG, Daewoo) і автомобілів (Daewoo, Hyundai, КІА), що виробляються в цій країні. У структурі експорту 95% належать готовим виробам.
Монголія належить до постсоціалістичних країн перехідної економіки. Основа господарства країни - сільське господарство (40% працюючого населення). Продукція головної галузі сільського господарства - тваринництва служить сировиною для легкої і харчової промисловості і представляє значну частину внутрішнього торговельного обороту країни, і понад 1 / 3 вартості експорту. Розвинена також гірничодобувна галузь. Тут виявлено значні родовища кам'яного і бурого вугілля, урану, золота, срібла, міді, олова, залізної руди, фосфоритів.
Країни Азії
Українська